Справа № 357/10599/18
2/357/3794/18
"18" жовтня 2018 р. cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Кошель Б. І. , розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Другої ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори, третя особа: нотаріус Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,-
ОСОБА_1 звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із вказаним позовом, мотивуючи тим, що 11.09.2018 року вона дізналась про те, що ОСОБА_4 отримав свідоцтво про право на спадщину на будинок №125 по провулку Таращанському в м. Біла Церква, видане нотаріусом Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_3 Зазначає, що вказане свідоцтво є незаконно виданим, а дії нотаріуса - протиправними і підлягають скасуванню, оскільки нотаріус знала про існування незакінченого судового спору між нею та ОСОБА_4 та про розгляд двох кримінальних провадження. Позивачка стверджує, що заповіт, на підставі якого було видано свідоцтво не відповідає вимогам законодавства, а згідно «Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» нотаріус при оформленні спадщини за заповітом має надати правову оцінку заповіту. Посилаючись на зазначені обставини, позивачка просить суд визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 27.11.2009 року, видане нотаріусом Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори 29.08.2018 року ОСОБА_4
Подана заява не відповідала вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України з наступних підстав.
Зокрема, відповідно п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
Всупереч зазначеному, позивачка вказаної норми не дотрималась.
Відповідно до п.4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Позивачка, зазначаючи відповідачем ОСОБА_2 міську державну нотаріальну контору не вказала, яку саме конкретну вимогу вона пред'являє саме до цього відповідача.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачка обґрунтовувала свої позовні вимоги невідповідністю заповіту Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» та іншим нормативно-правовим актам, свідоцтво про право на спадщину за заповітом є незаконно виданим, а дії нотаріуса ОСОБА_3 протиправними та підлягають анулюванню. Тобто по суті обґрунтування позовних вимог зводилось до оскарження дій нотаріуса.
Тобто позивачці необхідно було викласти обґрунтування позовних вимог до Другої ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори або ж вказати належного відповідача у справі, або визначитись, з яким позовом позивач звертається до суду: про недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, чи про оскарження дій нотаріуса у відповідності з чим сформулювати позовні вимоги.
Крім того, всупереч ч. ч. 6-10 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містила:
- відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору;
- відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;
- перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;
- попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи;
- підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Разом із тим, в порушення вимог ч.4 ст.177 ЦПК України позивачка не надала документів, що підтверджують оплату судового збору за подання позову у розмірах, визначених відповідно до п.п.2 ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік".
З поданої ОСОБА_1 позовної заяви вбачалось, що, вона містить в собі 2 позовні вимоги немайнового характеру.
Тоді як в матеріалах справи міститься квитанція про сплату судового збору на суму 704 грн. 80 коп., тобто лише за одну вимогу немайнового характеру.
Враховуючи виявлені недоліки, ухвалою суду від 18.09.2018 року зазначену позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
Отже, позивачці необхідно було усунути зазначені у вказаній ухвалі недоліки та доплатити судовий збір у розмірах, визначених відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" та ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2018 рік" за кожну вимогу і надати до суду підтверджуючі документи, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
16.10.2018 року канцелярією Білоцерківського міськрайонного суду Київської області зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 про оскарження дій нотаріуса, в якій остання просила суд скасувати нотаріальну дію №1-1872 від 29.08.2018 року державного нотаріуса Другої ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 В - видача свідоцтва про право на спадщину (будинок №125 по провулку Таращанському в м. Біла Церква) ОСОБА_4
Натомість, нова редакція позовної заяви не відповідає вимогам, зазначеним в ст.ст. 175, 177 ЦПК України, отже, позивачка не усунула недоліки зазначені в ухвалі суду від 18.09.2018 року з огляду на наступне.
У порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява не містить реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти.
В новій редакції позовної заяви, ОСОБА_1 змінила коло осіб, зазначивши відповідачем ОСОБА_4, а третьою особою - нотаріуса Другої ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори ОСОБА_3
Тоді, як всупереч п.п. 4, 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява не містить зміст позовних вимог до ОСОБА_4; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачка обґрунтовує свої позовні вимоги невідповідністю заповіту Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» та іншим нормативно-правовим актам, свідоцтво про право на спадщину за заповітом є незаконно виданим, а дії нотаріуса ОСОБА_3 протиправними та підлягають анулюванню. Тобто по суті обґрунтування позовних вимог зводиться до оскарження дій нотаріуса.
Також, ОСОБА_1 обґрунтовує свої позовні вимоги і тим, що 04.06.2018 року Апеляційний суд Київської області відкрив апеляційне провадження у справі №357/9323/17 та в якості доказу надає неналежним чином засвідчену копію супровідного листа від 07.06.2018 року на зворотному боці якого резолютивна частина ухвали, відповідно до якої ОСОБА_1 поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2017 року, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29.11.2017 року та зупинено дію зазначеного рішення. Отже, у зв'язку із назначеною обставиною, нотаріус ОСОБА_3 мала зупинити вчинення нотаріальної дії до вирішення справи судом.
Однак, згідно Єдиного державного реєстру судових рішень Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 29.11.2017 року винесено рішення у справі № 357/9323/17 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4, за яким суд визнав за ОСОБА_5 право власності в порядку спадкування після померлого 10.12.2009 року ОСОБА_6 на спадкове майно у вигляді житлового будинку №123, який знаходиться в м. Біла Церква по провулку Таращанському.
Тобто незрозумілим є посилання позивачки на зазначене рішення та його оскарження в апеляційному суді Київської області, адже в ньому предметом спору є житловий будинок №123, який знаходиться по провулку Таращанському у м. Біла Церква, тоді як у поданому позові ОСОБА_1 просить скасувати нотаріальну дію - видачу ОСОБА_4 свідоцтва про право на спадщину на будинок №125 по провулку Таращанському в м. Біла Церква
Враховуючи викладене, позивачка у своєму позові не виклала обґрунтування позовних вимог та не визначилась, з яким позовом вона звертається до суду: про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, чи про оскарження дій нотаріуса.
Крім того, всупереч п.п. 6-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, ОСОБА_1 у позовній заяві не зазначила відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися, в тому числі, якщо законом визначений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору та попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Враховуючи вище викладене, зазначені в ухвалі суду від 18.09.2018 року недоліки позовної заяви позивачкою не усунуто, вказана ухвала суду позивачем повністю проігнорована.
Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначенні статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Отже, оскільки позивачка не усунула недоліки позовної заяви, суд вважає за необхідне подану позовну заяву повернути позивачці та роз'яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Другої ОСОБА_2 міської державної нотаріальної контори, третя особа: нотаріус Другої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори ОСОБА_3 про визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину - повернути позивачці.
Роз'яснити позивачці, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяОСОБА_7