Справа № 357/12434/18
1-кс/357/4940/18
02 листопада 2018 року слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 ,
з участю прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 в приміщенні Білоцерківського міськрайонного суду Київської області клопотання слідчого Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного в кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110030003516 від 24.08.2018 за ознаками злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, відносно ОСОБА_4 , уродженця м. Ленінакан Вірменія, громадянина України, не одруженого, офіційно не працюючого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою та проживаючого: АДРЕСА_1 , -
31 жовтня 2018 року до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання слідчого Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного в кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України відносно ОСОБА_4 .
В клопотанні зазначено, що слідчим відділом Білоцерківського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області проводиться розслідування кримінального провадження № 12018110030003516, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.08.2018 року, за ознаками злочинів передбачених ч. 3 ст. 185, ч.3 ст.186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 05 вересня 2018 року близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 із яким діяв за попередньою змовою групою осіб на автомобілі марки «Daewoo» на іноземній реєстрації, під керуванням ОСОБА_8 прибули до будинку АДРЕСА_2 .
В подальшому ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 зайшли до підїзду вказаного будинку та розпочали пошук житла у якому можна було вчинити таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи вказаний злочинний намір, діючи за попередньою змовою, умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, ОСОБА_4 разом із ОСОБА_7 непомітно для оточуючих незаконно проникли до квартири АДРЕСА_3 , де таємно викрали вироби із золота, а саме золотий хрестик вагою 1,5 г., золотий ланцюжок вагою 15 г., золоті сережки вагою 3 г., значок в формі напису «Росава» вагою 3 г., а також грошові кошти в сумі 22 тисячі гривень, 1000 Євро та 60 доларів США.
Після чого ОСОБА_4 , намагаючись залишити приміщення квартири із викраденим майном, направився до виходу із помешкання, де його злочинні дії були виявлені потерпілою ОСОБА_9 , яка почала чинити фізичний опір протиправним діям останнього та вдарила його правою рукою в область правого ока.
Однак, ОСОБА_4 , розуміючи, що його дії викриті потерпілою, діючи з метою доведення злочинного наміру до кінця - відштовхнув потерпілу ОСОБА_9 , не спричинивши при цьому їй тілесних ушкоджень та вибіг з квартири.
В цей час ОСОБА_7 , почувши крик потерпілої та інший сторонній шум в квартирі, непомітно для потерпілої вибіг із квартири.
06.09.2018 року о 10 год. 30 хв. підозрюваного ОСОБА_4 було затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
07.09.2018 року підозрюваному ОСОБА_4 вручено повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України.
Ухвалою слідчого судді Білоцерківського міськрайонног суду Київської області від 08.09.2018 року ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, утримуючи в Державній установі Київський слідчий ізолятор Міністерства юстиції України
Обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вище вказаного злочину повністю підтверджується зібраними по провадженню доказами, а саме:
- Протоколом огляду місця події від 05.09.2018 - квартири АДРЕСА_2 ;
- Протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 06.09.2018 року;
- Протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 від 06.09.2018, відповідного до якого остання розповіла, про обставини вчинення щодо неї вказаного злочину;
- Протоколом додаткового допиту ОСОБА_9 від 06.09.2018, відповідно до якого остання повідомила, що бачила незнайомого їй чоловіка 05.09.2018 року в себе в квартирі та зможе його в подальшому впізнати;
- Протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 06.09.2018 де потерпіла ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_4 , як чоловіка, якого 05.09.2018 року виявила в своїй квартирі;
- Протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 06.09.2018, відповідно до якого, остання показала, що 05.09.2018 близько 11 години вона перебувала в дворі будинку АДРЕСА_2 та в цей час двоє невідомих чоловіків вибігли з підїзду вказаного будинку та побігли в невідомому напрямку, яких в подальшому зможе впізнати;
- Протоколом пред'явлення для впізнання за фотознімками від 06.09.2018;
- Протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_9 від 07.09.2018 року;
- Протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 06.09.2018 року де свідок ОСОБА_11 впізнала ОСОБА_4 як чоловіка, якого 05.09.2018 року бачила, як він вибігав з під'їзду будинку АДРЕСА_2 .
Тер - ОСОБА_12 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у вигляді позбавлення волі строком до восьми років.
Враховуючи фактичні обставини кримінального провадження, а також зібрані на даному етапі досудового розслідування докази, є ряд обставин, які дають підстави об'єктивно вважати, що в даному випадку наявні ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема: ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Про наявність ризику передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України (ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду) свідчить той факт, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до 8 років , раніше судимий за вчинення майнових злочинів, проживає та зареєстрований на території непідвідомчій органу досудового розслідування - у Сумській області, не одружений, на утриманні дітей немає, офіційно не працевлаштований, міцних соціальних зв'язківка не має, раніше неодноразово судимий, на даний час до Ковпаківського районного суду м. Суми скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017200440004110 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України вчинених на території м. Суми, та останньому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, а 16.02.2018 року його змінено судом на запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Про наявність ризику передбаченого п.2 ч.1 ст. 177 КПК України (ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення) свідчить той факт, що місце знаходження ряду майна, викраденого із помешкання ОСОБА_9 на даний час слідством не встановлено, а перебуваючи на волі, підозрюваний ОСОБА_4 може їх знищити, сховати або спотворити.
Про наявність ризику передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні) свідчить той факт, що є підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може впливати на свідків та потерпілу, а саме на свідка ОСОБА_11 , на потерпілу ОСОБА_9 , оскільки є підстави вважати, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_13 знає місце проживання потерпілих та може впливати на них з метою викривлення фактичних обставин справи та уникнення передбаченої законом відповідальності.
Про наявність ризику передбаченого п.5 ч.1 ст. 177 КПК України (вчинити інше кримінальне правопорушення) свідчить наступне: враховуючи звичаєву поведінку підозрюваного ОСОБА_4 , що останній раніше судимий за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, відбував покарання у місцях позбавлення волі, звільнився в 2016 році, однак на шлях виправлення не став та повторно вчинив умисний злочин проти власності. на даний час до Ковпаківського районного суду м. Суми скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12017200440004110 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.185, ч.3 ст.15 ч.3 ст.185 КК України вчинених на території м. Суми, та останньому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, а 16.02.2018 року його змінено судом на запобіжний захід у виді домашнього арешту. Вказані фактичні дані свідчать, що запобіжний захід у виді домашнього арешту не спроможний забезпечити належну поведінку підозрюваного та попередити ризик вчинення нових злочинів.
Беручи до уваги вищевикладене, зважаючи на обґрунтованість підозри ОСОБА_4 , доведеність наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тяжкість злочину та особу підозрюваного, застосування жодного більш м'якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити дієвості кримінального провадження та запобігти виникненням ризиків передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Враховуючи викладені обставини, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів та виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього процесуальних обов'язків.
Вислухавши прокурора, який підтримав клопотання, та його доводи на переконання слідчого судді у необхідності задоволення клопотання, підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , які щодо продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , просили відмовити, просили обрати більш м'який запобіжний захід у виді особистого зобов'язання, дослідивши приєднані до клопотання документи, дослідивши матеріали кримінального провадження № 12018110030003516 від 24.08.2018 року, дослідивши відео файли, що містяться на DVD-R диски наданого захисником ОСОБА_14 , слідчий суддя прийшов до наступного висновку.
Відповідно до статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, допускається взяття особи під варту з метою запобігти цій особі зникнути після скоєння злочину. Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до частини 3 статті 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Зі змісту ст. 197 КПК України вбачається, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання. У строк тримання під вартою включається час перебування особи в медичному закладі під час проведення стаціонарної психіатричної експертизи. У разі повторного взяття під варту особи в тому ж самому кримінальному провадженні строк тримання під вартою обчислюється з урахуванням часу тримання під вартою раніше. Строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Практика застосування рішень Європейського суду з прав людини вказує, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
За змістом статті 199 КПК України передумовою продовження строку тримання під вартою є встановлення обставин, які свідчать про те, що заявлений при обранні запобіжного заходу ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Слідчим суддею встановлено, що згідно ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08 вересня 2018 року відносно ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вказаний запобіжний захід був застосований відносно підозрюваного з метою запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечитьКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначенихст. 177 КПК України, які стали підставою для застосування відносно ОСОБА_15 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про тримання під вартою ОСОБА_4 спливає 04 листопада 2018 року, однак, до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою досудове розслідування завершити неможливо.
Окрім цього слідчим суддею встановлено що строк досудового розслідування кримінального провадження продовжено до трьох місяців, тобто до 07 грудня 2018 року.
Відповідно до ст.ст. 177, 178, 183, 193,194 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обгрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
При вирішенні питання про продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, зазначені у п.п.1-11 цієї статті.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Під час розгляду клопотання про продовження застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
При розгляді клопотання знайшли своє підтвердження, прокурором доведені обставини передбачені ч.1 ст. 194 КПК України, а саме: 1) наявність обгрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України; 2) наявність ризиків, передбачених п.п. 1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення; 3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання, ризикам, передбачених п.п.1,2,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.
Обставинами, що дають підстави слідчому судді визнати наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України, наявність ризиків передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, є докази досліджені судом.
У судовому засіданні ОСОБА_4 пояснив, що він вказаний злочин не вчиняв та просить суд відмовити у задоволенні клопотання слідчого про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Слідчий суддя вважає, що відносно ОСОБА_4 має бути продовжений запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому, що слідчим у клопотанні та доданими документами, прокурором у судовому засіданні, доведені обставини передбачені ст. 194 ч.1 п.п.1-3 КПК України.
При продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 слідчий суддя також враховує, передбачені ст. 178 ч.1 КПК України, обставини а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним злочину; тяжкість покарання, що загрожує Т ер - ОСОБА_12 у разі його визнання винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України позбавлення волі на строк від 4 до 8 роківі; що він офіційно не працює.
Слідчий суддя вважає, що більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою, є недостатніми для запобігання ризикам, передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Слідчий суддя зазначає, що ні прокурором, ні стороною захисту не надано документи про наявність у ОСОБА_4 тяжких захворювань, які перешкоджають його триманню під вартою.
Слідчий суддя вважає, що існує, відповідно до повідомлення про підозру вчинення злочину із застосуванням насильства, підстава, передбачена п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, а тому слідчий суддя не визначає розмір застави у кримінальному провадженні.
Наведені обставини свідчать, що заявлений ризик та суспільна небезпека особи підозрюваного не зменшились і виправдовують продовження його тримання під вартою. Не надано доказів про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України. Слідчий обґрунтовано звернувся з клопотанням про продовження застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Обставини, зазначені у клопотанні, виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою. Не існує передумов у застосуванні підозрюваному менш суворого виду запобіжного заходу. Не зменшились і ризики неналежної процесуальної поведінки з боку підозрюваного, враховуючи зміст пред'явленої йому підозри, а також тяжкість кримінального правопорушення, суспільну важливість об'єктів посягання, характер та обставини протиправних дій, в яких він підозрюється.
Через необхідність проведення великого обсягу слідчих дій, отримання висновків по проведеним спеціальним дослідженням, необхідності забезпечення сторони захисту у відкритті матеріалів досудового розслідування, слідчий обґрунтовано ініціював розгляд поданого ним клопотання про доцільність продовження тримання підозрюваного під вартою в межах існуючого строку досудового розслідування в означеному кримінальному провадженню. Таким чином, існують законні підстави та виправдані потреби для задоволення клопотання слідчого про продовження строку тримання підозрюваного під вартою.
Дія ухвали слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 08.09.2018 року, про застосування запобіжного заходу, закінчується 04 листопада 2018 року. З цього часу починається обчислення продовженого строку запобіжного заходу, в межах граничного строку досудового розслідування, тобто до 07 грудня 2018 року .
З огляду на перераховані обставини, керуючись ст. ст. 131-132, 176-178, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого Білоцерківського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного в кримінальному провадженні за ознаками злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до 07.12.2018 року включно, в межах строку досудового розслідування утримуючи в Державній установі Київський слідчий ізолятор Міністерства юстиції України.
Повний текст ухвали буде проголошено 05.11.2018 року о 08 годині 00 хвилин.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення копії ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1