05.11.2018 Справа № 920/776/18
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі:
судді Резніченко О.Ю.,
розглянувши без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами у порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом фізичної особи-підприємця Козуб Юрія Григоровича
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Маш-Сервіс»
про стягнення 7575 грн. 63 коп.,
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 6917 грн. 82 коп. боргу, 606 грн. 08 коп. пені, 51 грн. 73 коп. 3 % річних за договором поставки № 1012 від 10.12.2017.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що позивачем відповідачу був поставлений товар, однак відповідач за товар з позивачем у повному обсязі не розрахувався.
Ухвалою від 02.10.2018 було відкрито провадження у справі та призначино розгляд справи без повідомлення учасників справи за наявними в справі матеріалами.
Відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі, оскільки 03.10.2018 відповідачем було отримано ухвалу суду про відкриття провадження у справі. Вищезазначений факт підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.
Відповідач відзив на позовну заяву, на виконання вимог ухвали суду від 02.10.2018, суду не надав.
Будь-яких заяв та клопотань учасниками справи суду не надавалось, інші процесуальні дії судом не вчинялись.
Суд, розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, дослідивши докази, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом з матеріалів справи було встановлено наступні фактичні обставини.
10.12.2017 між сторонами було укладено договір № 1012 про поставку (надалі - Договір). Вищезазначений факт підтверджується наявною в матеріалах справи копією зазначеного Договору (а.с. 11-13).
Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язався поставити відповідачу продукти харчування (товар), а відповідач зобов'язався прийняти товар та сплатити за нього у строки та на умовах, які встановлені у Договорі.
Позивач обов'язок по Договору виконав - поставив відповідачу товар на суму 15328 грн. 92 коп. Вищезазначений факт підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, а саме: № 29342 від 19.06.2018, № 29325 від 19.06.2018, № 30613 від 26.06.2018, № 30603 від 26.06.2018, № 30602 від 26.06.2018 (а.с. 14-18).
Частина товару відповідачем була повернута позивачу, а саме на суму 8411 грн. 10 коп. Вищезазначений факт підтверджується накладною на повернення ТМЦ № ЦС0901 від 03.08.2018 (а.с. 19).
Згідно з п. 5.3 Договору оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу терміном на 21 календарний день з моменту отримання товару.
Позивач зазначає, що відповідач з ним по поставці 19 червня 2018 року до 10.07.2018 не розрахувався, а по поставці від 26.06.2018 не розрахувався до 17.07.2018.
Позивач звертався до відповідача з претензією про сплату 6917 грн. 82 коп. Вищезазначений факт підтверджується претензією № 1612 від 28.08.2018 (а.с. 20).
Факт звернення з претензією підтверджується відповідним чеком та описом вкладення до нього (а.с. 21).
Оскільки позивач кошти за товар не сплатив, чим порушив умови Договору (підстава позову), то позивач звернувся до суду з даною позовною заявою про стягнення боргу та штрафних санкцій (предмет позову).
Відповідачем всі вищезазначені факти належними та допустимими доказами не спростовано.
Надаючи юридичну оцінку вищезазначеним обставинам, суд дійшов висновку, що між сторонами виникли господарські відносини у сфері поставки, які регулюються нормами ЦК України, з урахуванням особливостей, які передбачені ст.ст. 264-271 ГК України.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 6917 грн. 82 коп. боргу.
Згідно з ст. 526, ст. 530 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Судом встановлено, що сторони уклали Договір, яким передбачено обов'язок позивача поставити товар, а відповідача прийняти товар та сплатити за нього. Позивачем обов'язок з поставки товару виконаний. Відповідачем зустрічне зобов'язання по оплаті товару не виконано, а саме у строки, які встановлені Договором, не сплачено 6917 грн. 82 коп., чим порушено п. 5.3 Договору.
Враховуючи все вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідачем порушені права позивача, позивачем правильно обрано спосіб захисту порушеного права, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 6917 грн. 82 коп. боргу є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 606 грн. 08 коп. пені за загальний період з 11.07.2018 по 21.09.2018.
Згідно ст.ст. 230, 231 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.
Відповідно до п. 7.6 Договору у випадку несвоєчасної оплати за товар відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми оплати за кожен день прострочення.
Як вже було встановлено судом, відповідачем прострочено виконання грошового зобов'язання перед позивачем.
Оскільки пеня передбачена сторонами у Договорі і розрахована позивачем вірно, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача в пені розмірі 606 грн. 08 коп. за загальний період з 11.07.2018 по 21.09.2018 є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 51 грн. 73 коп. 3% річних за загальний період з 11.07.2018 по 21.09.2018.
Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи вищезазначені норми матеріального права та те, що судом встановлено порушення відповідачем грошового зобов'язання перед позивачем, то суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача 51 грн. 73 коп. 3% річних за загальний період з 11.07.2018 по 21.09.2018 є правомірною, обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При звернення з позовною заявою позивачем було сплачено 1762 грн. судового збору. Вищезазначений факт підтверджується платіжним дорученням № 2613 від 19.09.2018 (а.с.8).
Враховуючи вищезазначене, витрати позивача зі сплати судового збору в розмірі 1762 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 185, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд
1. Позов ФОП Козуб Ю.Г. до ТОВ «Маш-Серві» про стягнення 7575 грн. 63 коп. - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маш-Сервіс» (вул. Горького, 58, м. Суми, 40004, код ЄДРПОУ 34012218) на користь фізичної особи-підприємця Козуб Юрія Григоровича (АДРЕСА_1, 36007, ІПН НОМЕР_1) 6917 грн. 82 коп. боргу, 606 грн. 08 коп. пені, 51 грн. 73 коп. 3 % річних, 1762 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Відповідно до п.п. 17.5 п. 17 Розділу XI Перехідних положень до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційної-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне судове рішення складено 05.11.2018.
Суддя О.Ю. Резніченко