25 жовтня 2018 року м. Ужгород№ 807/1102/16
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Рейті С.І.
при секретарі судового засідання - Павловій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, Удалова - ОСОБА_2 до Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області про скасування постанови, -
У відповідності до ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 25 жовтня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини Рішення. Рішення в повному обсязі складено 1 листопада 2018 року.
ОСОБА_1 та Удалова - ОСОБА_2 (далі - позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_3Б.) звернулися до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (далі - відповідач, Ужгородський МВ ДВС ГТУЮ в Закарпатській області), яким просять скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 05 серпня 2016 року у виконавчому провадженні № ВП 51856555, видану Ужгородським міським відділом Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Закарпатській області, про примусове виконання виконавчого напису № 741, виданого 21 серпня 2009 року приватним нотаріусом ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_3.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.08.2016 року ОСОБА_1 було отримано Постанову про відкриття виконавчого провадження від 05.08.2016 року у виконавчому провадженні № 51856555, підписану заступником начальника Ужгородського МВ ДВС Головного ТУЮ в Закарпатській області, про примусове виконання виконавчого напису № 741, вчиненого 21.08.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно ОСОБА_1 та ОСОБА_3, а саме: на будинок, що розташований на земельній ділянці площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Висока, 27, на користь ПАТ "РОДОВІДБАНК", документ вступив в силу (набрав чинності) 21.08.2009 року, заява про примусове стягнення подана 03.08.2016 року. З також постановою позивачі не погоджуються, оскільки вона винесена всупереч нормам Закону України "Про виконавче провадження" та Кодексу адміністративного судочинства.
Відповідач подав до суду заперечення на позовну заяву, згідно якого, МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції заперечує проти задоволення адміністративного позову, оскільки, з врахуванням положень ст. 23 Закону України "Про виконавче провадження, відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження у відповідності до ч.1 ст. 26 вказаного Закону.
Позивачі та їх представник в судове засідання не з'явилися, натомість, подано заяви про розгляд справи за їх відсутності, при цьому, позовні вимоги підтримують в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини не прибуття, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце розгляду справи, відтак, розгляд справи проведено за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Як встановлено судом, 22.03.2006 року ВАТ "РОДОВІД БАНК" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір, згідно якого, позичальнику було надано кредит у формі відновлювальної кредитної лінії у розмірі 145000 доларів США, з терміном користування до 22.03.2009 року під 17 % річних.
Для забезпечення виконання цього договору 22.03.2006 року було укладено договір іпотеки, згідно якого позичальник (ОСОБА_1В.) та ОСОБА_3 передали банку в іпотеку належний їм будинок № 27 по вулиці Високій в м. Ужгороді. Відповідно до умов даного договору позивачі взяли на себе солідарну відповідальність за невиконання боржником зобов'язання за кредитним договором.
21.08.2009 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 видано виконавчий напис № 741 про звернення стягнення на будинок, що розташований на земельній ділянці площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Висока, буд. 27, що належить на праві власності ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Зазначений будинок, що розташований на земельній ділянці площею 0,10 га, на підставі договору іпотеки, посвідченого приватним нотаріусом Ужгородського нотаріального округу ОСОБА_5, 22.03.2006 року за реєстровим № 598, передане у заставу публічному акціонерному товариству "РОДОВІД БАНК", що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Північно-Сирецька, 1-3, строк платежу за яким настав з 12.06.2007 року по 21.08.2009 року. За рахунок коштів, отриманих від реалізації будинку, що розташований на земельній ділянці площею 0,10 га, що знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Висока, буд. 27, задовольнити вимоги публічного акціонерного товариства "РОДОВІД БАНК" у розмірі: кредит в сумі, еквівалентній 144966,96 доларам США; відсотки в сумі, еквівалентній 21696,58 доларам США, пеня в сумі, еквівалентній 26655,10 доларам США, що становить еквівалент 193318,64 доларів США, що згідно з курсом НБУ становить 1524201,49 грн. З метою відшкодування кредитору внесеної за вчинення виконавчого напису плати стягнути з боржника 1700,00 грн. Виконавчий напис може бути пред'явлений до стягнення протягом року з дня його вчинення. Виконавчий напис набирає чинності від дати його вчинення.
28.09.2009 року заступником начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 15040069 з виконання виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року.
29.12.2009 року заступником начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві при примусовому виконанні виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року, оскільки, актом державного виконавця від 25.12.2009 року засвідчено, що стягувачем не здійснено авансування витрат на проведення виконавчих дій.
25.01.2010 року АТ "Родовід Банк" повторно звернувся із заявою про виконання виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року та постановою заступника начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 16890158 з виконання виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року.
Постановою заступника начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 від 29.12.2010 року закінчено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року, оскільки, відповідно до рішення суду від 18.11.2010 року виконавчий документ визнано таким, що не підлягає виконанню.
01.09.2011 року ПАТ "Родовід Банк" звернувся із заявою про виконання виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року та заступником начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 28449607 з виконання виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року.
25.06.2013 року заступником начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві при примусовому виконанні виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року, оскільки, стягувач не авансував кошти на проведення виконавчих дій, що перешкоджає проведенню виконавчих дій.
15.07.2013 року ПАТ "Родовід Банк" звернувся із заявою про виконання виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року та постановою заступника начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 38903903 від 18.07.2013 року з виконання виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року.
Постановою заступника начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 від 20.06.2014 року виконавчий документ повернуто стягувачеві, оскільки, відповідно до ухвали суду від 23.05.2014 року відмовлено у наданні дозволу на звернення стягнення на нерухоме майно боржника, право користування яким мають неповнолітні.
03.07.2014 року ПАТ "Родовід Банк" звернувся із заявою про виконання виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року та 07.07.2014 року постановою заступника начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження № 43917515 з виконання виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року.
22.02.2014 року заступником начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві при примусовому виконанні виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року, оскільки, стягувач не авансував кошти на проведення виконавчих дій, що перешкоджає проведенню виконавчих дій.
19.11.2015 року ПАТ "Родовід Банк" звернувся із заявою про виконання виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року та 23.11.2015 року постановою заступника начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження № 49420803 з виконання виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року.
17.06.2016 року заступником начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві при примусовому виконанні виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року, оскільки, стягувач не авансував кошти на проведення виконавчих дій, що перешкоджає проведенню виконавчих дій.
03.08.2016 року ПАТ "Родовід Банк" звернувся із заявою про виконання виконавчого напису № 741, виданого 21.08.1009 року, та 05.08.2016 року постановою заступника начальника МВ ДВС Ужгородського міськрайонного управління юстиції ОСОБА_6 відкрито виконавче провадження № 51856555 з виконання виконавчого напису № 741 виданого 21.08.1009 року.
Позивачі звернулися до суду із позовом про скарження вищевказаної постанови про відкриття виконавчого провадження № 51856555 від 05.08.2016 року з тих підстав, що заява про примусове стягнення подана до виконання 03.08.2016 року, тобто, більше ніж через рік після завершення строку пред'явлення виконавчих документів до виконання, а тому незаконними є дії державного виконавця по відкриттю виконавчого провадження по документу, строк пред'явлення до виконання якого сплив.
Суд не погоджується із доводами позивача в цій частині, враховуючи наступне.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02.06.2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (чинний та в редакції з 05.10.2016 року, далі - Закон 1404).
Статтею 1 Закону 1404 передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою ст. 18 Закону 1404 визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно із п. 1 ч.1 ст. 26 Закону 1404 виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 3 цього Закону, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі такого виконавчого документу як виконавчий напис нотаріусів.
При цьому, зазначене у ст. 3 Закону 1404 рішення повинно відповідати вимогам до виконавчого документа, зазначеним у ст. 4 цього-ж Закону.
Відповідно ч. 1 ст. 22 Закону України від 21.04.1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" (чинного на момент пред'явлення виконавчого напису до виконання, далі - Закон 606), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень Закону 1404 передбачено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 23 Закону 606 було встановлено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред'явлення виконавчого документа до виконання, а у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення (ч. 3 ст. 23 Закону 606).
Аналогічні за змістом норми передбачені положеннями Закону 1404, зокрема, згідно ч.4 ст.12 Закону 1404, строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі, зокрема, пред'явлення виконавчого документа до виконання, а згідно ч. 5 ст. 12 Закону 1404, у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення. При цьому, ч. 5 ст. 37 даного Закону визначено, що повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених ст. 12 цього Закону.
З аналізу зазначених статей слідує, що строк пред'явлення виконавчого документа до виконання переривається пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання строк пред'явлення його до виконання встановлюється з дня повернення. Повернення стягувачу виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання.
Таким чином, з дня повернення виконавчого документа стягувачу, а саме з 17.06.2016 року, поновився строк його пред'явлення, який згідно Закону 606 становив один рік.
Як встановлено судом, повторно виконавчий напис № 741 від 21.08.2009 стягувач пред'явив 03.08.2016 року, тобто у строки, визначені законом.
Що стосується тверджень позивачів стосовно того, що сума вимог ПАТ "Родовід Банк", присуджена рішенням суду істотно менша за суму, яка вказана у виконавчому написі, зверненому до виконання, і тому така не є безспірною, і як наслідок - виконавчий напис як виконавчий документ не відповідає вимогам законності, що ставляться до нього ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 87-91 Закону України "Про нотаріат", і вчинений на підставі Договору іпотеки № 598 від 22.03.2006 року, що був 10.07.2014 року визнаний частково недійсним апеляційним судом Закарпатської області, суд зазначає наступне.
Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч. 1 ст. 5 Закону 1404).
Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону 1404 виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом, тобто, в силу вимог законодавства виконавець не наділений повноваженнями аналізувати природу виникнення заборгованості, її розмір або перевіряти достовірність внесених до виконавчого документа даних.
Таким чином, реалізуючи право альтернативного вибору органу та особи, які здійснюють примусове виконання рішень, з урахуванням виключень, передбачених ч. 2 ст. 5 Закону 1404, ПАТ "Родовід Банк" у строк, встановлений виконавчим написом, звернулось до відповідача для його примусового виконання. Зазначений виконавчий напис відповідав вимогам до виконавчих документів, встановлених ст.4 Закону 1404, був поданий за місцезнаходженням боржника - фізичної особи та, в тому числі, містив відмітку про дату набрання чинності.
Тобто, виносячи оскаржену постанову про відкриття виконавчого провадження, виконавець діяв у відповідності до вимог ст. 18 Закону 1404.
Враховуючи наведене суд констатує, що оскільки у відповідача не було підстав для повернення виконавчого документу стягувачу і у нього відсутні повноваження перевіряти природу виникнення заборгованості, її розмір або перевіряти достовірність внесених до виконавчого документа даних, державний виконавець правомірно виніс відповідну постанову з примусового виконання виконавчого напису.
Стосовно зазначення у постанові про відкриття виконавчого провадження адреси стягувача: м. Ужгородё вул. Заньковецької, 66 "е", а не адреси юридичної особи стягувача - суд констатує, що відповідно до заяви стягувача про відкриття виконавчого провадження від 01.08.2016 року, виконавчий документ пред'явлено на виконання представником стягувача, який знаходиться за адресою: м. Ужгород, вул. Заньковецької, 66 "е" та зазначено про те, що документи виконавчого провадження необхідно надсилати стягувачу на вказану адресу та, враховуючи зазначене, у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначено адресу стягувача: м. Ужгород, вул. Заньковецької, 66 "е".
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем доведено правомірність оскарженої постанови про відкриття виконавчого провадження, відтак, вимоги позову про визнання її протиправною та скасування - не відповідають вимогам законодавства та встановленими обставинам справи, що підтверджені належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.
У відповідності до ст. 139 КАС України та в зв'язку з відсутністю судових витрат відповідача, судові витрати не стягуються та за рахунок бюджету не компенсуються.
Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. В задоволенні позову ОСОБА_1 (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Висока, 27, код НОМЕР_1), Удалова - ОСОБА_2 (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Висока, 27, код НОМЕР_2) до Ужгородського міського відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Закарпатській області (Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Заньковецької, 10, код 35045459) про скасування постанови - відмовити.
2. Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 255 КАС України, та може бути оскаржено до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини рішення - протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя ОСОБА_7