Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
29.10.2018 р. справа №520/8562/18 Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденко А.В., за участі: секретаря - Стрєлка О.В., представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідача, УПтаСЗН адміністрації Московського району Харківської міської ради - не прибув, представника відповідача, УПФУ в Московському районі м. Харкова - не прибув, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за позовом
ОСОБА_2
до УПтаСЗН адміністрації Московського району Харківської міської ради, УПФУ в Московському районі м.Харкова
про1) скасування оформленого протоколом рішення №89 від 25.07.2018 р. про припинення виплати всіх видів соціальних допомог та про призупинення дії довідки внутрішньо переміщеної особи ОСОБА_2; 2) зобов'язання відновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.06.2018 р., -
встановив:
Заявлені вимоги обґрунтовані тим, що громадянин має право на одержання виплат за раніше призначеною пенсією, але внаслідок вчинення райУПФУ та райУПСЗН протиправних діянь коштів за пенсією з червня 2018 р. не одержує.
Відповідачі, УПФУ м Московському районі м. Харкова та УПтаСЗН адміністрації Московського району Харківської міської ради, з поданим позовом не погодились.
Аргументуючи заперечення проти позову зазначили, що рішення про припинення виплат за пенсією обумовлено об'єктивними чинниками, а саме: відсутністю необхідних доказів постійного проживання пенсіонера на підконтрольній органам державної влади території України.
Суд, вивчивши доводи позову і відзивів на позов, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
За матеріалами справи судом установлено, що позивач є громадянином України, має правовий статус внутрішньо переміщеної особи, як пенсіонер знаходиться на обліку в установі відповідача, з червня 2018 р. припинив одержувати кошти за пенсією.
Як з'ясовано судом, причиною такого діяння райУПФУ стало оформлене протоколом №89 від 25.07.2018р. рішення УПтаСЗН Адміністрації Московського району Харківської міської ради в особі Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам,. які здійснили реєстрацію місця проживання на території Московського району м. Харкова про припинення виплати позивачу всіх видів соціальних допомог.
Перевіряючи відповідність закону оскаржених діянь та рішень владних суб'єктів, суд зазначає, що правовідносини з приводу соціального захисту громадян шляхом пенсійного забезпечення унормовані, насамперед, приписами ст.46 Конституції України, ст.25 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Закону України “Про пенсійне забезпечення”, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Так, випадки, коли відбувається припинення виплат за пенсією, викладені у ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", де передбачено, що підставою для припинення виплат є рішення суду або рішення тероргану ПФУ, а приводом для прийняття такого рішення: призначення пенсії за недостовірними документами; подія смерті особи; подія неотримання пенсії протягом 6 місяців підряд; інші випадки згідно з законом.
Водночас із цим, суд зауважує, що іншого закону з приводу визначення таких приводів не існує.
Правовий висновок відносно застосування ст.49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" міститься у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 р. по справі №805/402/18 (провадження Пз/9901/20/18) і полягає у тому, що за відсутності визначених законом підстав виплати за пенсією не можуть бути припинені.
У ході розгляду спору судом достеменно встановлено, що у спірних правовідносинах відсутні і приводи, і підстави для припинення виплати пенсії, визначені ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Вирішуючи спір, суд наголошує, що норми підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, на які посилається відповідач, не можуть змінювати приписів закону України.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст. 72-77, 90, 211 КАС України, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах владні суб'єкти не забезпечив реалізацію управлінської функції відповідно до ч.2 ст.19 КАС України в частині своєчасного та повного проведення платежів за призначеною пенсією.
Разом із тим, оскільки визнання діяння владного суб'єкта протиправним об'єктивно не здатне у даному конкретному випадку забезпечити неминуче, ефективне та дієве поновлення суб'єктивного права особи на одержання у власність коштів як виплат за пенсією, то суд вважає за необхідне обтяжити владний суб'єкт обов'язком провести платежі за невиплаченою пенсією саме на підставі даного рішення суду.
Встановлена судовим розглядом відсутність визначених законом підстав для припинення виплат за пенсією зумовлює скасування оскарженого рішення про припинення виплати всіх видів соціальних допомог як безпідставної перешкоди у проведенні платежів на раніше призначеною пенсією.
Факту існування рішення про призупинення дії довідки внутрішньо переміщеної особи судом не виявлено, що є підставою для відмови у задоволенні вимоги про скасування неіснуючого рішення владного суб'єкта.
Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139, 143 КАС України та Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, ст.ст.72-77, 211, 241-243, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
вирішив:
Позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати оформлене протоколом №89 від 25.07.2018 р. рішення Управління праці та соціального захисту населення Московського району Харківської міської ради про припинення виплат всіх видів соціальних допомог ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, місцезнаходження - АДРЕСА_1, 61118; дата народження - 13.10.1952 р.).
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова поновити з 01.06.2018 р. нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 (ідентифікаційний код - НОМЕР_1, місцезнаходження - АДРЕСА_1, 61118; дата народження - 13.10.1952 р.) і допустити негайне виконання у межах платежу за один місяць.
У решті вимог позов - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного адміністративного суду у порядку п.15.5 Розділу VII КАС України та у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України, а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення.
Роз'яснити, що рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України, а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду.
Рішення виготовлено у повному обсязі у порядку ч.3 ст.243 КАС України 2 листопада 2018 року.
Суддя Сліденко А.В.