02 листопада 2018 року м. Житомир справа № 0640/4671/18
категорія 10.2.4
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними та незаконними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якому просив:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення замість встановлених раніше при звільненні у розмірі 74% - протиправним та незаконним;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 пенсії у повному розмірі на виконання Постанови КМУ №103 без обмежень максимальним розміром з урахуванням основного розміру пенсії 74% від відповідних сум грошового забезпечення, як було призначено при звільнені у запас 31.08.2010.
В обґрунтування позову зазначає, що при призначенні пенсії у 2010 році, розмір її становив 74 % грошового забезпечення. Однак, при перерахунку пенсії відповідачем враховано 70% грошового забезпечення. Вважає дії відповідача протиправними.
Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 02 жовтня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи. Зобов'язано відповідача надати до суду належним чином завірені копії матеріалів пенсійної справи позивача.
На виконання ухвали суду від 02.10.2018, до суду 18.10.2018 від відповідача надійшли копії з матеріалів пенсійної справи позивача.
Представник відповідача 23.10.2018 до суду надав відзив на позовну заяву в якому просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що перерахунок пенсії здійснений за чинною на 01.01.2018 редакцією Закону №2262. Відповідно до п. “В” ст. 13 Закону №2262 максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. Вважає, що основний розмір пенсії позивача обчислений в розмірі 70% грошового забезпечення, відповідає вимогам законодавства.
Суд, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з таких підстав.
Як вбачається з копії з матеріалів справи, основний розмір пенсії позивача станом на день призначення пенсії становить 74% грошового забезпечення.
31 серпня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою в якій просив розрахунок розміру підвищення до пенсії провести, виходячи з визначення його максимального розміру 74% від грошового забезпечення, визначеного на 31.08.2010 (а.с. 21)
Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом №С-3924, С-4044 від 14.09.2018 повідомило що ст. 13 Закону "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", перерахунок пенсії із 01.01.2018 здійснено за діючою на час перерахунку редакцією ст. 13 Закону, якою передбачено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення. (а.с. 22).
Судом встановлено, що із 01.01.2018, ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії. Підставою перерахунку вказано: ГЗ згідно ПКМУ №704, ПКМУ №103 від 21.02.2018 пункт 1 перерахунок із 01.01.2018, основний розмір пенсії: 70% грошового забезпечення.
Вважаючи такий перерахунок необґрунтованим, а свої права та охоронювані законом інтереси порушеними, позивач звернувся з позовом до суду.
Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб визначається Законом України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992, № 2262-XII (далі - Закон).
Відповідно до вимог ст. 13 Закону в редакції, станом на день призначення позивачу пенсії, максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.
В матеріалах адміністративної справи міститься копія розрахунку на пенсію за вислугу років позивачу," з якого вбачається, що пенсію ОСОБА_1 призначено із розрахунку 74% грошового забезпечення.
При дослідженні листа №С-3924, С-4044 від 14.09.2018 судом встановлено, що Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснило перерахунок пенсії за чинною на час перерахунку пенсії редакції ст. 13 Закону, якою визначено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Суд вважає помилковим посилання відповідача при перерахунку пенсії позивача на редакцію ст. 13 Закону, яка була чинною на день перерахунку його пенсії, з огляду на наступне.
Так, у рішенні від 5 квітня 2001 року Конституційний Суд України зазначив, що Конституція України закріпила принцип незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (частина перша статті 58). Це означає, що дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Суд зазначає, що оскільки перерахунок пенсії позивачу пов'язаний з переглядом розміру вже призначеної йому пенсії, при визначенні розміру не може поширюватися законодавство, яке прийняте після призначення вказаної пенсії, крім випадків покращення становища позивача.
Такий правовий висновок зроблено Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 03 березня 2018 року у справі №564/2288/16-а (адміністративне провадження №К/9901/23573/18)
Отже, застосувавши відсоток - 70 при визначенні розміру пенсії після проведення перерахунку, відповідач порушив право позивача, оскільки при призначенні пенсії первісно встановлено для її обрахунку розмір 74 відсотків від грошового забезпечення.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду з адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн, що підтверджується квитанцією №51 від 28.09.2018 (а.с.4).
У зв'язку із задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у повному розмірі.
Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 263 КАС України, суд -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо зменшення основного розміру призначеної пенсії ОСОБА_1 із 74 процентів до 70 процентів відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10012, РНОКПП НОМЕР_1) та виплатити пенсію у основному розмірі 74 відсотків грошового забезпечення з 01.01.2018, з урахуванням проведених виплат.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. О.Ольжича, 7,Житомир,10003, код ЄДРПОУ 13559341) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 10012, РНОКПП НОМЕР_1) документально підтверджені судові витрати у сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Лавренчук