Рішення від 25.10.2018 по справі 2040/6655/18

Харківський окружний адміністративний суд

61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Харків

25 жовтня 2018 р. № 2040/6655/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

за участю секретаря судового засідання - Денисенко А.А.,

представників позивача - ОСОБА_1 (ордер серії ХВ №000069 від 20.09.2018р.), ОСОБА_2 (довіреність від 04.09.2018р.),

представника відповідача - ОСОБА_3 (довіреність від 15.12.2017р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1,63401, код ЄДРПОУ2178503939) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків,61057, код ЄДРПОУ39599198) скасування рішень та розпорядження;-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_5, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати рішення ГУ ДФС у Харківській області №0002264001 від 02.04.2018р., №0002274001 від 02.04.2018р.;

- скасувати розпорядження ГУ ДФС у Харківській області №172-р від 26.04.2018р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні рішення ґрунтуються на помилковому судженні суб'єктів владних повноважень, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення щодо продавця ОСОБА_6 в частині продажу особі, яка не досягла 18 років тютюновоговиробу та алкогольного напою. Зокрема, позивач вказує, що продавцем взагалі не здійснювався продаж алкогольного напою та тютюнового виробу неповнолітньому, оскільки ним було перевірено касовий апарат та встановлено, що касовий чек стосовного спірного продажу не видавався.

В судовому засіданні представники позивача - ОСОБА_1 (ордер серії ХВ №000069 від 20.09.2018р.) та ОСОБА_2 (довіреність від 04.09.2018р.) заявлені позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, виходячи із доводів позовної заяви.

В судовому засіданні представник відповідач - ОСОБА_3 (довіреність від 15.12.2017р.) позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити у повному обсязі з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2018р. було відкрито провадження по даній справі.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 20.09.2018 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

Суд, вивчивши доводи позову та відзиву проти нього, заслухавши пояснення учасників процесу, які прибули до суду, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів:

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_5, зареєстрований як фізична особа - підприємець, про що свідчить свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця серія В01 № 242145 від 06.12.2005 року (а.с.8).

ГУДФС у Харківській області позивачу були видана ліценція на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями реєстраційний номер №172009648214 з строком дії з 31.10.2017 по 30.10.2018 та ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами реєстраційний номер №172009668215 з строком дії з 31.10.2017 по 30.10.2018 (а.с.9-10).

Як вбачається з матеріалів справи, працівниками Зміївського ВП ГУНП в Харківській області 12.01.2018 року було задокументовано факт порушення правил торгівлі в частині продажу особі, яка не досягла 18 років, алкогольного напою та тютюнових виробів у торговому павільйоні, розташованому за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Харківська 80, у якому здійснював господарську діяльність позивач.

12.01.2018 року працівниками Зміївського ВП ГУНП в Харківській області було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ГП № 515649, яким зафіксовано, що продавець ОСОБА_6 знаходячись на своєму робочому місці в магазині, що розташований за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Харківська, буд.80 та належить ФОП ОСОБА_4, реалізувала пляшку алкогольного напою (пива) та тютюнові вироби неповнолітній особі ОСОБА_7

На засіданні адміністративної комісії Чемужівської сільської ради, яке відбулось 09.02.2018 прийнято рішення, яке оформлено постановою № 05 від 09.02.2018 про накладення на ОСОБА_6 за порушення ст. 156 ч. 2 КУпАП (порушення правил торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами) адміністративного стягнення в вигляді штрафу в сумі 510,00 грн.

16.02.2018 ОСОБА_6 подала скаргу до адміністративної комісії Чемужівської сільської ради, в якій вказувала, що не порушувала правил торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, а саме продаж тютюнових виробів неповнолітнім.

Рішенням Виконавчого комітету Чемужівської сільської ради Зміївського району Харківської області постанову адміністративної комісії № 5 від 09.02.108 у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн. на ОСОБА_6 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

02.04.2018 року Головним управлінням ДФС у Харківській області було прийнятті рішення про застосування фінансових санкцій № НОМЕР_1 № НОМЕР_2 відносно ФОП ОСОБА_4 в порядку ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» застосовано фінансові санкції за порушення вимог ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (а.с. 13,14).

В подальшому, ГУ ДФС у Харківській області, з огляду на порушення ФОП ОСОБА_4, вимог 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», прийнято розпорядження від 26.04.2018 року № 172-р про анулювання дії ліценції ФОП ФОП ОСОБА_4 на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами та алкогольними напоями (а.с. 17).

Позивач, не погоджуючись з такими рішеннями суб'єкта владних повноважень, звернувся до суду із даними позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19 грудня 1995 року №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

За приписами статті 15-3 Закону №481/95-ВР забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особами, які не досягли 18 років.

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов'язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону №481/95-ВР за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Абзацом дев'ятим частини другої статті 17 Закону №481/95-ВР визначено, що до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Згідно частини четвертої статті 17 Закону №481/95-ВР рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону №481/95-ВР визначає Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02 червня 2003 року №790 (далі - Порядок №790).

За змістом пунктів 2 та 3 Порядку №790 за порушення, передбачені статтею 17 Закону №481/95-ВР до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Згідно пункту 5 Порядку №790 підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом господарювання встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта господарювання, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Пунктом 6 Порядку № 790 передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Порядок і строки розгляду матеріалів, які є підставою для застосування фінансових санкцій, та прийняття рішення щодо їх застосування встановлюються зазначеними органами відповідно до їх компетенції.

Пунктами 7, 8 Порядку № 790, передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, у разі виявлення порушень у сфері виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів зобов'язані повідомити про ці порушення орган, який видав ліцензію на провадження зазначеного виду діяльності.

Слід зазначити, що підставою застосування адміністративно - господарських санкцій є правопорушення, якого припустився суб'єкт господарювання.

Згідно із статтею 5 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Статтею 42 Господарського кодексу України визначено, що підприємство - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів на одержання прибутку.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що на підставі матеріалів правоохоронних органів щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів до суб'єктів господарювання (суб'єктів підприємницької діяльності) за вчинення порушень, визначених статтею 17 Закону №481/95-ВР, органами доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів та анулювання відповідної ліценції.

Судом, з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи та встановлення факт продажу слабоалкогольного напою та тютюнових виробів неповнолітній особі, викликано та допитано у якості свідка ОСОБА_6 (продавця), якого судом попереджено про кримінальну відповідальність за дачу неправдивих показань.

Так, свідок ОСОБА_6 зазначила, що 12.01.2018 року до магазину, який розташований за адресою: Харківська область, м. Зміїв, вул. Харківська, буд.80, заходив якийсь підозрілий молодий хлопець, просив продати йому цигарки, при цьому, він дивно поводився, у зв'язку з чим вона відмовила хлопцю в відповідному продажу, після чого він вийшов з магазину. Через деякий час до магазину зайшли два чоловіки і жінка, які не пред'являли посвідчень, однак, вимагали надати їм документи на продаж тютюнових виробів, в чому ОСОБА_6 відмовила, також вона відмовилась від підписання будь-яких документів.

Також, свідок повідомила, що вона взагалі не продавала неповнолітній особі алкогольний напій та тютюнові вироби, чек за вказаним фактом також сформовано не було.

Відповідно до п.п.14.1.202 ст.14 ПК України продажем (реалізацією) товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно, в тому числі, з договорами купівлі-продажу які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Пунктами 1, 2 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995р. №265 (далі - Закон №265) передбачено, що суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Згідно із ст.2 Закону №265 розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

Пунктом 1, 2 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів затвердженому Наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 встановлено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги). Форма № ФКЧ-1 касового чека наведена в додатку 1 до цього Положення.

З системного аналізу вищевказаних норм, суд дійшов висновку, що факт купівлі вважається закінченим з моменту проведення розрахунку в касі і отримання покупцем розрахункового документу (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція), при цьому, розрахунковий документ є саме тим документом, що підтверджує факт продажу товарів.

Касовий чек повинен містити такі обов'язкові реквізити: найменування господарської одиниці; адресу господарської одиниці; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - індивідуальний податковий номер платника ПДВ, який надається згідно з Кодексом; перед номером друкуються великі літери «ПН»; для СГ, що не є платниками ПДВ, - податковий номер або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку у паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта), перед яким друкуються великі літери «ІД» (ідентифікаційні дані); якщо кількість придбаного товару (обсяг отриманої послуги) не дорівнює одиниці виміру, - кількість, вартість придбаного товару (отриманої послуги); вартість одиниці виміру товару (послуги); назва товару (послуги); літерне позначення ставки ПДВ праворуч від надрукованої вартості товару (послуги) (для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ); позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо) та суму коштів за цією формою оплати; загальну вартість придбаних товарів (отриманих послуг) у межах чека, перед якою друкується слово «СУМА» або «УСЬОГО»; для СГ, що зареєстровані як платники ПДВ, - окремим рядком літерне позначення ставки ПДВ, розмір ставки ПДВ у відсотках, загальну суму ПДВ за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкуються великі літери «ПДВ»; для СГ роздрібної торгівлі, що здійснюють реалізацію підакцизних товарів та зареєстровані платниками акцизного податку (СГ, що зареєстровані платниками іншого податку, крім ПДВ), - окремим рядком розмір ставки такого податку, загальну суму такого податку за всіма зазначеними в чеку товарами (послугами), на початку рядка друкується назва такого податку. У реквізиті «Акцизний податок» його назва наводиться згідно з Кодексом. За потреби дозволяється використовувати скорочення; порядковий номер касового чека, дату (день, місяць, рік) та час (година, хвилина) проведення розрахункової операції; фіскальний номер реєстратора розрахункових операцій, перед яким друкуються великі літери «ФН»; напис «ФІСКАЛЬНИЙ ЧЕК» та найменування або логотип виробника.

Суд зазначає, що належним доказом факту продажу товару суб'єктом господарювання є розрахунковий документ встановленої форми та змісту (касовий або товарний чек) з його обов'язковими реквізитами (найменування фізичної особи - підприємця та адреса торгової точки; ідентифікаційний код; кількість, ціна та назва товару; ціна за одиницю товару; форма і сума оплати; загальна сума придбаних товарів тощо).

Відповідачем, що до матеріалів справи не надано жодного розрахункового документу, що підтверджував факт продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів саме у торгівельній точці, що належить ОСОБА_8 ОСОБА_5 за адресою: м. Змієв, вул. Харківська,80.

З огляду на відсутність чеку про продаж алкогольного напою та тютюнових виробів, неможливо підтвердження взагалі самого факту такого продажу.

Крім того, частиною першою статті 256 КУпАП встановлено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

При цьому, у протоколі про адміністративне правопорушення серії ГП № 515649 міститься відомості про те, що ОСОБА_6 пояснення по суті порушення викладе на окремому аркуші, утім до протоколу долучені пояснення, які не засвідчені підписом особи, яка їх надала.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що висновок, зроблений відповідачем про порушення позивачем статті 15-3 Закону №481/95-ВР, є необґрунтованим та недоведеним, у зв'язку з чим оскаржувальні рішення про застосування фінансових санкцій Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0002264001 від 02.04.2018р„ №0002274001 від 02.04.2018р та розпорядження № 172-р від 26.04.201 8р. є протиправними та підлягають скасуванню.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, з огляду на вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.

Керуючись ст. ст. 1,2, 6,7,19, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області про скасування рішень та розпорядження, - задовольнити.

Скасувати рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області №0002264001 від 02.04.2018р„ №0002274001 від 02.04.2018р.

Скасувати розпорядження Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області № 172-р від 26.04.201 8р.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань (вул. Пушкінська, буд. 46,м.Харків, 61057, код 39599198), на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1,63401, код НОМЕР_3) суму сплаченого судового збору в розмірі 2466 (дві тисячі чотириста шістдесят шість) грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного адміністративного суду. Або в порядку, передбаченому п. 15.5 Розділу VII КАС України, а саме: до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений 02 листопада 2018 року.

Суддя О.В. Панченко

Попередній документ
77581961
Наступний документ
77581963
Інформація про рішення:
№ рішення: 77581962
№ справи: 2040/6655/18
Дата рішення: 25.10.2018
Дата публікації: 05.11.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі:; акцизного податку