про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
02 листопада 2018 рокум. ПолтаваСправа №440/3805/18
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Чеснокова А.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення,
30 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення Кременчуцької міської ради Полтавської області від 09 серпня 2018 року про відмову у наданні згоди на поділ земельної ділянки площею 8333 кв.м (кадастровий номер 5310436100:08:001:0053) для експлуатації та обслуговування комплексу будівель у м. Кременчуці по вул. Богдана Хмельницького, 1-Е.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Суддя вважає, наявними підстави для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, з огляду на таке.
18 липня 2012 року позивач набув право власності на частину нерухомого майна (комплексу будівель) за адресою: м. Кременчук, вул. Богдана Хмельницького, 1-Е, на підставі договору дарування та який розташований на земельній ділянці комунальної власності.
Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука позивачу в окрему одиницю виділено будівлю складу техматеріалів літ. "Т" загальною площею 64,5кв.м., будівлю складу солі та дроту літ. "У" загальною площею 198,9 кв.м., будівлю цеху пружинних блоків літ. "В" загальною площею 777,3 кв.м. В подальшому 13 жовтня 2016 року приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу ОСОБА_2 посвідчено договори про поділ нерухомого майна між власниками комплексу будівель за адресою: м. Кременчук, вул. Богдана Хмельницького, 1-Е.
Вищевказані обставини зумовили звернення позивача до Кременчуцької міської ради Полтавської області з вимогою про надання згоди на поділ земельної ділянки площею 8333 кв. м за кадастровим номером 5310436100:08:001:0053, мотивованою тим, що оплата оренди всієї земельної дільники для ініціатора звернення є надмірним фінансовим тягарем.
За результатами розгляду вищевказаного звернення відповідач рішенням Кременчуцької міської ради Полтавської області від 09 серпня 2018 року відмовив у наданні згоди на поділ земельної ділянки площею 8333 кв.м (кадастровий номер 5310436100:08:001:0053) для експлуатації та обслуговування комплексу будівель у м. Кременчуці по вул. Богдана Хмельницького, 1-Е.
Не погоджуючись з правомірністю вказаної відмови позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У пункті 24 рішення від 20 липня 2006 року у справі Сокуренко і Стригун проти України Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза судом встановленим законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Занд проти Австрії зазначив, що поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.
Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 Конституції України та статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
У правовідносинах, які складають предмет цієї справи Кременчуцька міська рада Полтавської області діє як рівноправний суб'єкт земельних відносин та має статус сторони правочину. В цьому спорі учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, а тому відповідач владних управлінських функції не здійснює.
За викладених обставин, спір позивача з Кременчуцькою міською радою Полтавської області позбавлений ознак публічно-правового, а тому його не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Такий висновок суду узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України у постанові від 01 жовтня 2013 року у справі за позовом фізичної особи-підприємця до Тростянецької районної державної адміністрації Вінницької області про визнання бездіяльності щодо поновлення договору оренди землі.
Верховний Суд України висловив таку правову позицію: "адміністрація, реалізуючи право розпорядження земельною ділянкою, відповідно до статті 5 Земельного кодексу України має рівні права з громадянами та юридичними особам, з якими вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею, тобто є рівноправним суб'єктом земельних відносин. У цьому спорі учасники земельних правовідносин не підпорядковані один одному, а отже, суб'єкт владних повноважень відповідач владних управлінських функцій не здійснював".
За правилами частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом пункту 1 частини першої статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, суд вважає за необхідне відмовити у відкритті провадження, оскільки даний спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 170, 171, 243, 248, 256, 293, 294, 295, 297, п.15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення.
Повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Роз'яснити позивачу, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Копію ухвали направити особам, які подали позовну заяву, разом із позовною заявою, заявою про вжиття заходів забезпечення доказів та усіма доданими до неї матеріалами.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Суддя А.О. Чеснокова