Справа № 348/2228/18
Провадження № 1-кп/348/365/18
02 листопада 2018 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
у складі головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
секретаря: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
його захисника: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Надвірна кримінальне провадження за №12018090200000585 від 22.08.2018 року щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, працюючого по тимчасових заробітках, несудимого, громадянина України, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України,-
Обвинувачений ОСОБА_4 вчинив умисні дії, які виразились у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення - піщано-гравійної суміші.
Злочин ним вчинено при наступних обставинах.
Відповідно до ст.13 Конституції України - земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Кожний громадянин має право користуватися природними об'єктами права власності народу відповідно до закону.
Згідно із ст.4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» - природні ресурси України є власністю Українського народу. Громадяни України мають право користуватися природними ресурсами України відповідно до цього та інших законів.
Стаття 19 Кодексу України «Про надра» визначає, що надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр. Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу, який у відповідності до п.4 Постанови КМУ №59 від 27.01.1995 року «Про затвердження Положення про порядок надання гірничих відводів» може надаватися підприємствам, установам, організаціям, а також громадянам України лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр, а також затвердженого в установленому порядку проекту розробки родовища корисних копалин або будівництва гірничодобувного об'єкта чи підземної споруди, не пов'язаної з видобуванням корисних копалин.
В порушення вказаних вимог чинного законодавства України ОСОБА_4 , не будучи зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності та не маючи будь-якого передбаченого законодавством дозволу, здійснив незаконне видобування піщано-гравійної суміші (гравію), яка відповідно до Постанови КМУ від 12.12.1994 року (із змінами від 28.12.2011 року за №1370) є сировиною піщано-гравійною (гравій) та належить до корисних копалин загальнодержавного значення.
В ході досудового розслідування встановлено, що 21 серпня 2018 року ОСОБА_4 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність вчинюваних ними дій, достовірно знаючи про відсутність у нього необхідних для користування надрами та видобування корисних копалин спеціального дозволу - гірничого відводу, робочого проекту на розробку русла регульованих та руслоочисних робіт, з метою використання у власних потребах за допомогою пристосованої лопати незаконно здійснив видобуток корисних копалин загальнодержавного значення, а саме піщано-гравійної суміші (гравію) з берега річки «Росіч» в адміністративних межах смт.Битків, Надвірнянського району Івано-Франківської області та після цього незаконно перевозив дану суміш на транспортному засобі марки «ГАЗ - 66», без реєстраційного номера.
21 серпня 2018 року близько 15 год. 00 хв. працівниками Надвірнянського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області в адміністративних межах смт.Битків, Надвірнянського району Івано-Франківської області на вулиці Шевченка, яка прилягає до річки «Росіч» виявлено транспортний засіб марки «ГАЗ - 66», без реєстраційного номер, яким здійснювалося перевезення піщано-гравійної суміші, а також спеціально пристосовані лопати, якими здійснювалося незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення - піщано-гравійної суміші.
Своїми умисними діями, які виразились у незаконному видобуванні корисних копалин загальнодержавного значення - піщано-гравійної суміші, ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.240 КК України.
Під час досудового розслідування між прокурором та підозрюваним ОСОБА_4 , 18.10.2018 року укладено угоду про визнання винуватості. Така угода відповідає вимогам ст.ст.469, 472 КПК України. Угода про визнання винуватості містить положення про те, що сторони визнають правильність кваліфікації дій обвинуваченого за ч.2 ст.240 КК України, підозрюваний ОСОБА_4 беззастережно визнає свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, погоджують вид і розмір покарання у виді штрафу у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн. 00 коп.
Сторони розуміють наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ст.476 КПК України, зокрема те, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор, який затвердив кожну угоду, має право звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку. Умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у висунутому йому обвинуваченні визнав повністю, у вчиненому щиро розкаявся, а також ствердив про добровільність укладення угоди про визнання винуватості між ним та прокурором, просив дану угоду затвердити і призначити йому узгоджену міру покарання. Наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості йому зрозумілі.
Прокурор в підготовчому судовому засіданні просила затвердити угоду про визнання винуватості і призначити обвинуваченому узгоджену міру покарання у вигляді штрафу у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн. 00коп.
Прокурор також підтвердила, що угода з обвинуваченим ОСОБА_4 укладена добровільно.
Заслухавши думку учасників судового провадження про можливість затвердження угоди, суд приходить до висновку, що угоду про визнання винуватості слід затвердити і призначити обвинуваченому погоджену сторонами угоди міру покарання, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України. Вказаний злочин, відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст.472 КПК України. Підстави для відмови у затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачені положеннями ч.7 ст.474 КПК України - відсутні.
Судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, вид покарання та інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом, визначені положеннями ст.ст.473, 474 КПК України.
Поясненнями сторін угоди встановлено, що вони уклали угоду про визнання винуватості добровільно, ОСОБА_4 беззастережно визнав свою вину у вчиненнні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, в обсязі підозри та дав згоду на застосування до нього узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатний реально виконати взяті на себе, відповідно до угоди зобов'язання.
Судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості відповідають вимогам КПК України та на їх основі може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не порушують прав, свобод та інтересів сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе за угодою зобов'язань, є фактичні підстави для визнання винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 .
Крім того, суд бере до уваги той факт, що узгоджені сторонами вид і міра покарання є відповідними ступеню тяжкості злочину та особи обвинуваченого, який у вчиненому щиро кається.
Питання речових доказів слід вирішити, керуючись правилами, викладеними в ст.100 КПК України.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.314, 368, 370, 473-475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 18 жовтня 2018 року, укладену між прокурором Надвірнянської місцевої прокуратури ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.240 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 грн. 00 коп.
Запобіжний захід ОСОБА_4 - не обирався.
Арешт, накладений згідно ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 від 23.08.2018 року на автомобіль марки «ГАЗ-66», зеленого кольору, без реєстраційного номера та дві лопати - скасувати.
Речовий доказ по справі: автомобіль марки «ГАЗ-66», зеленого кольору, без реєстраційного номера, який згідно ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 від 23.08.2018 року переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителю АДРЕСА_1 , після вступу вироку в законну силу - повернути власнику ОСОБА_7 .
Речові докази по справі: дві лопати, які згідно ухвали слідчого судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_6 від 23.08.2018 року передані на відповідальне зберігання в кімнату речових доказів Надвірнянського ВП ГУНП в Івано-Франківській області, за адресою: м.Надвірна, вул.Шевченка, 3, Івано-Франківської області, після вступу вироку в законну силу - повернути власнику ОСОБА_7 .
Вирок суду може бути оскаржений з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до Івано-Франківського Апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з часу отримання копії вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1