Справа №348/1921/18
02 листопада 2018 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області
в складі: головуючої судді Флоряк Д.В.,
секретаря Буратчук О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Надвірна справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк” до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору,-
Акціонерне товариство КБ “ПриватБанк” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 23767,85 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що 22.12.2011 року між ПАТ “ПриватБанк” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, відповідно до якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок із сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 36.00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідач взяв на себе зобов'язання по поверненню кредиту, сплаті процентів. Однак позичальник ОСОБА_1 умови укладеної угоди не виконує, порушує договірні зобов'язання, в зв'язку з чим виникла заборгованість станом на 29.08.2018 року в загальній сумі 23767,85 грн. і банк змушений звернутися в суд з позовом про стягнення суми заборгованості в судовому порядку з відповідача, а також судових витрат по справі.
Представник позивача в судове засідання подав клопотання, в якому позовні вимоги пітримав в повному обсязі з підстав, наведених в позовній заяві, просить позов задоволити, а справу розглянути по суті в його відсутність.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання також подав заяву про слухання справи у його відсутність. Позовні вимоги визнає, обставини справи не спростував, однак просить врахувати його важке матеріальне становище та зменшити суму нарахованої пені та штрафів, оскільки вважає, що вони є надто завищеними.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши докази, представлені сторонами на виконання вимог ст.81,82 ЦПК України і які сторони вважають достатніми для обґрунтування і заперечення позовних вимог та з'ясувавши фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Судом встановлено, що 22.12.2011 року відповідач ОСОБА_1 звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання кредитних послуг, підписавши заяву № б/н від 22.12.2011 року, згідно якої отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту в сумі 300,00 грн. на картковий рахунок із сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом .
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку становить собою Кредитний договір, про що свідчить підпис позичальника на Анкеті-заяві про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг в ПриватБанку.
Відповідно до п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг вбачається, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт.
У відповідності до умов укладеного договору ОСОБА_1 зобов'язаний щомісячно в строки, визначені Правилами, здійснювати погашення частини суми заборгованості за Кредитом, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітній місяць, сплачуючи всю суму процентів, нарахованих за користування кредитною лінією, яка нарахована за попередній звітній місяць у разі порушення строків сплати заборгованості за кредитом. Кошти Кредитної лінії та власні кошти держателя використовуються для розрахунків за товари чи послуги, що придбаваються держателем у суб'єктів господарювання, та зняття готівки, виконання своїх зобов'язань перед банком за цим договором, та вчинення інших операцій, які не заборонені діючим законодавством України.
Свої зобов'язання за кредитним договором банк виконав і даний факт відповідачем не оспорюється.
Відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми позову.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 29.08.2018 року ОСОБА_1 порушив умови договору, останній платіж здійснив в серпні 2018 року, в зв'язку з чим заборгованість відповідача по кредитному договору становить загалом 23767,85 грн., з яких:
- по тілу кредиту - 5829, 35 грн.,
- заборгованість по відсоткам за користування кредитом - 5892,07 грн.,
- заборгованість за пенею - 10438,44 грн.
- штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.,
- штраф (процентна складова) - 1107,99 грн.
За змістом ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.
Згідно ч.1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.
З урахуванням викладеного, вимоги позивача про стягнення заборгованості по тілу кредиту та по нарахованих відсотках є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Стосовно розміру нарахованої пені, то в даному випадку суд прийшов до наступного висновку.
Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки - грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.
Згідно ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Між тим, відповідно до частини третьої статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Конституційний Суд України, у пункті 3 Рішення № 7-рп/2013 у справі№1-12/2013, аналізуючи правовідносини зі сплати пені, що виникають між фізичними особами - споживачами та банками і іншими фінансовими установами у правовідносинах споживчого кредитування, дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов'язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов'язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов'язань позичальниками - фізичними особами.
Пунктом 27 абз. 2 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» передбачено, що істотними обставинами в розумінні частини третьої статті 551 ЦК можна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).
Тобто при вирішенні питання про зменшення неустойки необхідно враховувати конкретну ситуацію, інтереси обох сторін та їх майновий стан, ступінь виконання зобов'язання, причини неналежного виконання зобов'язання та форму вини боржника, співрозмірність розміру неустойки наслідкам порушення.
У той же час, відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України одними із загальних засад цивільного законодавства України є справедливість, добросовісність і розумність, а також судовий захист цивільного права та інтересу.
Беручи до уваги, що розмір нарахованої неустойки (пені) є значним в співвідношенні до розміру заборгованості по кредиту; що судом не здобуто доказів спричинення позивачу збитків, тому суд вважає, що в даному випадку наявні підстави для застосування ч. 3 ст. 551 ЦК України і зменшення розміру неустойки до 3000 грн.
Стосовно стягнення штрафів суд зазначає наступне.
За положеннями ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Умовами договору передбачено застосування пені (комісії) як виду цивільно-правової відповідальності та передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов"язань.
Отже, вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором - свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Такий правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 21 жовтня 2015 року в справі № 6-2003цс15.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що в задоволенні вимоги про стягнення штрафів слід відмовити, оскільки одночасне застосування подвійної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення суперечить вимогам закону.
Таким чином, слід стягнути з відповідача в користь АТ КБ «ПриватБанк» 16221,42 грн. заборгованості за кредитним договором, а саме: 5829,35 грн. по тілу кредиту; 5892,07 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом; 3000,00 грн. нарахованої пені. В решті позову з вищенаведених мотивів слід відмовити.
Тому суд, оцінюючи всі докази в їх сукупності, прийшов до висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача також слід стягнути судові витрати по справі, пов'язані зі сплатою судового збору згідно поданих квитанцій.
На підставі наведеного ст.ст. 514, 516, 526, 530, 610, 611, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 141, 174, 247, 259, 263-265, 268 ЦПК України , суд -
Позов задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жит.с. Пасічна, вул. Бухтівець, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, (інд. номер НОМЕР_1) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111) - 14721,42 грн.(чотирнадцять тисяч сімсот двадцять одну гривню 42 копійки) заборгованості по кредитному договору від 22.12.2011 року № б/н, яка виникла станом на 29.08.2018 року і яка складається із: тіла кредиту - 5829, 35 грн., заборгованості по відсоткам за користування кредитом - 5892,07 грн., заборгованості за нарахованою пенею - 3000,00 грн.
В решта позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (МФО 305299, ЄДРПОУ 14360570, р/р 29092829003111) - 1762,00 грн. сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Надвірнянський районний суд.
Суддя Флоряк Д.В.