Справа № 353/923/18
Провадження № 2/353/446/18
31 жовтня 2018 року м.Тлумач
Тлумацький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючого - судді Мануляка Ю.В.
з участю:
секретаря судового засідання Риндич О.М.
представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тлумачі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про зміну розміру аліментів, -
До суду 31.08.2018 року звернулась ОСОБА_2 з позовною заявою до ОСОБА_3 в якій просить змінити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_3 в її користь на утримання дітей: сина ОСОБА_4, 07.08.2002р.н., доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 з 350 грн. на кожну дитину щомісячно до 1500 грн. щомісячно на кожну дитину.
Позов обґрунтовується тим, що сторони перебували у шлюбі, який розірвано рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.08.2012 року. В шлюбі у них народилось троє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.08.2012 року з відповідача на користь позивача стягнуто аліменти на утримання дітей у розмірі 350 грн. на кожну дитину щомісячно. Стягнення аліментів було розпочато з 20.07.2012 року. 01.11.2012 року виконавчий лист за №916/3414/12 їй було повернуто згідно заяви, по причині погроз відповідача. Станом на 01.11.2012 року заборгованість по сплаті аліментів становить 3522,57 грн. В добровільному порядку відповідач матеріально не допомагав і не допомагає їй утримувати дітей, не цікавиться ними, їхнім здоров'ям, навчанням. Утримувати дітей їй допомагають батьки. Діти шкільного віку і тому потребують великих витрат. Для того, щоб мати кошти вона змушена була виїхати за кордон. Відповідач, як їй відомо, на протязі останніх п'яти років постійно виїжджає на роботу в Польщу, заробляє достатньо, стан здоров'я дозволяє працювати, інших утриманців не має і має можливість сплачувати аліменти на утримання дітей в більшому розмірі.
Відповідач ОСОБА_3 подав до суду відзив на позовну заяву, доводи якого зводяться до того, що позов він визнав частково в сумі по 700 грн. на кожну дитину щомісячно. В позовній заяви позивач зазначає, що виконавчий лист забрала із виконавчої служби через погрози, що не відповідає дійсності. Коли він повернувся із заробітків, то дізнався, що шлюб між ними розірвано та він повинен сплачувати аліменти на трьох дітей. Він сплатив судовий збір та частину заборгованості по аліментах. Прийшовши з квитанцією до державного виконавця, дізнався, що мати позивачки забрала виконавчий лист, мотивуючи тим, що допомога в соцзахисті буде більшою ніж аліменти. Позивач також посилається на те, що він не цікавиться дітьми та не допомагає їм. Однак це теж не відповідає дійсності. Ще в кінці 2010 року позивач покинула сім'ю та виїхала на заробітки в Італію, де живе і працює постійно по сьогоднішній день. З того часу він її жодного разу не бачив. Діти залишились проживати з її батьками, які і надалі виховують дітей, а навчалися діти до кінця навчального 2017-2018 року в Тлумацькій загальноосвітній школі-інтернат Івано-Франківської обласної ради. Він, його батьки та сестри провідували дітей саме у школі, приносили гроші, солодощі, подарунки. Він підтримує з дітьми телефонний зв'язок. Останні рази він давав сину ОСОБА_7 100 доларів для покупки одягу на випускний в школі та 50 доларів на відпочинок. 07 серпня він приїжджав на день народження сина, привітав його і він з донькою ОСОБА_6 поїхали до його батьків. Він знову дав 100 доларі сину та гривні дочці. Щодо тверджень позивача, що він достатньо заробляє і має можливість сплачувати аліменти у більшому розмірі, то він дійсно періодично, не більше шести місяців на рік, працює в Польщі на сезонній роботі. Заробітна плата залежить від виконаної роботи та погодніх умов і є не стабільною. У 2018 році його доходи становлять близько 1550 злотих в місяць, з яких 250 злотих він сплачує за житло, також витрачає кошти на харчування, проїзд, медичне страхування і т.п., тобто фактично його дохід становить близько 1100 злотих в місяць, що в еквіваленті до гривні становить близько 8253 грн. в місяцю. Решту часу він перебуває на Україні без роботи.
Позивач в судове засідання не з'явилась, представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала вимоги позовної заяви, просила позов задовольнити. Вказала, що молодші діти на час розгляду справи навчаються у школі села Остриня.
Відповідач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, подав заяву в якій просив розглянути справу у його відсутності.
Суд, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, прийшов до наступних висновків.
Копією свідоцтва про народження серії 1-НМ №152800 підтверджується, що батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, є сторони (а.с. 4). Копією свідоцтва про народження серії 1-НМ №185008 підтверджується, що батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, є сторони (а.с. 5). Копією свідоцтва про народження серії 1-НМ №117931 підтверджується, що батьками ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, є сторони (а.с. 6).
Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.08.2012 року, яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розірвано, місцем проживання малолітніх дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 визначено місце проживання їх матері ОСОБА_2 (а.с. 7).
Рішенням Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.08.2012 року, яке набрало законної сили, стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 350 грн. на кожну дитину щомісячно (а.с. 8). Та на підставі вказаного рішення 07.09.2012 року видано виконавчий лист № 916/3414/12 (а.с. 9-10).
Відповідно до акту обстеження матеріально- побутових умов сім'ї від 30.08.2018 року діти ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_8 проживають за адресою ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_4 навчається у Рогатинському коледжі, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у Тлумацькій школі - інтернат (а.с. 11).
Частиною 3 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ про стягнення періодичних платежів у справах про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, втрати годувальника тощо може бути пред'явлено до виконання протягом усього періоду, на який присуджені платежі.
Тобто позивач мала право та можливість пред'явити виконавчий лист № 916/3414/12, який видано 07.09.2012 року, про стягнення аліментів з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, дочки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та дочки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 350 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття, до виконання.
Як передбачено частиною першою статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Тобто, зміна раніше встановленого розміру аліментів можлива за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, визначених СК України.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ч. 1 ст. 180 та частин 1-4 ст. 181 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька (або) у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Відповідно до ст. 184 Сімейного кодексу України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Обставини, які суд повинен врахувати при визначенні розміру аліментів, передбачені ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України. Ці обставини стосуються як дитини, так і платника аліментів: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому ч. 2 ст. 182 СК передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
За змістом ч.2 ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України обов'язок щодо утримання дитини покладений на обох батьків, тобто дитину повинен утримувати не лише їх батько, а і її мати.
В силу статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік», станом на 2018 рік установлено прожитковий мінімум на дитину віком від 6 до 18 років: з 1 січня 2018 року - 1860 грн, з 1 липня - 1944 грн, з 1 грудня - 2027 грн.
Положеннями ст.1 Закону України «Про прожитковий мінімум» поняття прожиткового мінімуму визначено як вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, у тому числі, дітей віком від 6 до 18 років.
Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, суд виходить з того, що батьки дитини повинні забезпечити для дитини утримання у розмірі не меншому прожиткового мінімуму на місяць, встановленого на відповідний період для певного віку дитини, як мінімальної гарантії загального рівня забезпеченості повноцінним харчуванням для розвитку організму дитини, збереження її здоров'я та розвитку дитини.
А кожен з батьків повинен надати дитині утримання у розмірі не меншому половини цього прожиткового мінімуму щомісячно. Тобто обов'язок щодо утримання дітей покладений не лише на батька, а й на матір.
Таким чином, на зміну розміру аліментів, відповідно до ст.ст. 182, 192 СК України, впливають лише ті обставини, які стосуються дітей, платника та одержувача аліментів.
Окрім того, представник позивача у своїх поясненнях в судовому засіданні та в позовній заяві зазначає, що відповідач неофіційно працює в Польщі, що свідчить про його можливість сплачувати аліменти в більшому розмірі. Однак дані доводи не підтверджені жодними доказами, які б свідчили про покращення матеріального стану відповідача. Окрім того, у судовому засіданні представник позивача покликається на те, що ціни постійно зростають, купити все необхідне для школи є досить дорого.
Питання додаткових витрат на утримання дитини врегульовано ст. 185 СК України, зазначає, що той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Тобто питання додаткових витрат на утримання дитини у разі спору вирішується рішення суду, а не шляхом збільшення розміру аліментів.
У відповідності до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи той факт, що обов'язок утримувати дитину покладено на обох батьків та розмір прожиткового мінімуму для дітей віком від 6 до 18 років, позов підлягає задоволенню частково. При визначенні розміру стягнення аліментів суд враховує, матеріальний стан сторін та їх потреба в коштах для проживання при нинішніх життєвих обставинах, мінімальний розмір прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років, стан здоров'я відповідача та дітей, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення та розмір стягуваних з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, слід збільшити, встановивши розмір аліментів у твердій грошовій сумі 1000 грн. щомісячно, до досягнення старшою дитиною повноліття.
У зв'язку із зміною розміру аліментів необхідно припинити стягнення з відповідача аліментів по виконавчому листу № 916/3414/12 виданому Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області на підставі рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.08.2012 року.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судові витрати підлягають стягненню із відповідача на користь держави.
Керуючись ст. ст.12,13,81,141,259,263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Збільшити розмір стягуваних аліментів з ОСОБА_3.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7, в твердій грошовій сумі 1000 (одна тисяча) гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
В решті вимог позову відмовити за безпідставністю.
Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з дня набрання даним рішенням суду законної сили і проводити щомісячно до досягнення старшою дитиною повноліття.
З дня набрання даним рішенням суду законної сили припинити стягнення по виконавчому листу № 916/3414/12 виданому Тлумацьким районним судом Івано-Франківської області на підставі рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 27.08.2012 року, яким стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 в розмірі по 350 грн. на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави ( отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача (ГУДКСУ): Казначейство України (ЕАП); код банку (МФО): 899998; р/р 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106) 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення до суду апеляційної інстанції через Тлумацький районний суд Івано-Франківської області. Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8, РНОКПП НОМЕР_1, проживає ІНФОРМАЦІЯ_9.
Представник позивача: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_10, зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_11.
Відповідач: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_12, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрований: ІНФОРМАЦІЯ_13, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_14.
Суддя Мануляк Ю.В.
Повний текст рішення складено 02.11.2018 року.