Справа № 291/856/18
2/291/370/18
Ружинський районний суд Житомирської області
( З А О Ч Н Е )
02 листопада 2018 року
Ружинський районний суд Житомирської області у складі:
головуючого- судді Грека М.М.
при секретарі- Кащук Л.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ружині справу за позовом ПАТ комерційний банк « Приватбанк « в особі представника за дорученням ОСОБА_1
до
ОСОБА_2
Про стягнення заборгованості в сумі 11906.84 грн.
АТ КБ «Приватбанк» звернувся до Ружинського районного суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Позов мотивований тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 17.10.2013 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляду встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 25.06.2018 року має заборгованість 11906,84 грн., яка складається з наступного:
5131,19 грн. - заборгованість за кредитом;
5532,47 грн. - заборгованість по процентам, за користування кредитом.;
200,00 грн. заборгованість за пенею та комісією
а також штрафи відповідно договору:
500.00 грн. - штраф (фіксована частина).
543,18 грн. - штраф (процентна складова).
На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов'язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав АТ КБ «ПРИВАТБАНК».
Представник позивача АТ КБ«ПРИВАТБАНК» в судове засідання не зявився, надіслав клопотання не заперечує щодо ухвалення заочного рішення.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не зявилася про час та дату розгляду справи повідомленна вчасно про що свідчать розписки.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до укладеного договору № б/н від 17.10.2013 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 5000,00 грн. у вигляду встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,0 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення. що відповідає строку дії картки.
Відповідачка не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 25.06.2018 року має заборгованість 11906,84 грн., яка складається з наступного:
5131,19 грн. - заборгованість за кредитом;
5532,47 грн. - заборгованість по процентам, за користування кредитом.;
200,00 грн. заборгованість за пенею та комісією
а також штрафи відповідно договору:
500.00 грн. - штраф (фіксована частина).
543,18 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Статтями 1049, 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору надані грошові кошти (кредит) та сплатити проценти у строки та на умовах, встановлених договором.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з позовних вимог, прострочена заборгованість за кредитом (тіло кредиту) складає 5131,19 грн. Розмір нарахованої пені банком складає 5532,47 грн. Відтак, розмір неустойки значно, тобто більш-ніж у один раз перевищує розмір заборгованості за кредитом (прострочене тіло кредиту), що у відповідності до ч.З ст.551ЦК України дає право суду зменшити розмір неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи викладене вважаю, що сума неустойки значно перевищує розмір збитків, в зв'язку з чим можливе її зменшення судом.
В правовій позиції по справі № 6-100цс14 від 3 вересня 2014 року ВСУ, вказав, що частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті З ЦК України
щодо загальних засад цивільного законодавства та частини четвертої статті 12 ЦПК України містить обоє 'язок суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав та дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.
Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу (частина перша статті 1050 ЦК України).
Відповідно до ст. 549ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Кредитним договором передбачено відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді пені та штрафів. Тобто за одне й те саме порушення зобов'язання- передбачена подвійна відповідальність одного виду. Статтею 61Конституції України передбачено, що ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
За таких підстав, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, позовні вимоги в частині стягнення штрафів в розмірі 200 грн. та 500.00 грн. задоволенню не підлягають, оскільки одночасне стягнення пені і штрафу призведе до притягнення відповідача до подвійної цивільно-правової відповідальності одного і того ж самого виду за одне й те саме правопорушення невиконання умов договору щодо повернення у встановлений строк та у відповідних сумах отриманих у кредит коштів.
З рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11Закону України«Про захистправ споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затвердженихПостановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо).
Позивач встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за управління кредитом, не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються відповідачу. Матеріалами справи не підтверджено, що комісія нарахована за дії вчинені банком на користь позичальника.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 16 листопада 2016 року № 234/169/15-ц і згідно зі ст.360-7ЦПК України є обов'язковою для судів.
Відповідно до статті 549ЦК України штраф в частині фіксованої та процентної складової є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення - строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.
Відтак, вимоги Банку про стягнення штрафу в частині фіксованої складової задоволенню не підлягають.
Тому, вимоги АТ «Приватбанк» про стягнення заборгованості за пенею та комісією, а також штрафу (фіксована частина) є незаконними.
Відповідно до положень ч.ч.1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо за законом ця форма для даного виду договору не вимагається.
Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Відповідно до положень Умов та Правил надання банківських послуг, які розміщені на офіційному сайті відповідача, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», керуючись законодавством України, публічно пропонує невизначеному колу осіб можливість отримання банківських послуг, для чого публікує «Умови та Правила надання банківських послуг».
Тобто, Умови та Правила є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам, які, таким чином, отримують доступ до всіх послуг банку.
Укладення між банком та відповідачем саме вказаного виду договору підтверджується змістом заяви, в якій зазначається, що відповідач своїм підписом приєднується і зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах і правилах надання банківських послуг, тарифах банку, що складають Договір банківського обслуговування.
Так стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Таким чином, у разі не спростування презумпції правомірності договору (наявність рішення суду про визнання даного договору недійсним) всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Враховуючи, що ОСОБА_2 підписавши анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в АТ «КБ «ПриватБанк», підтвердив те, що вона ознайомлена з умовами і правилами надання банківських послуг, тарифами та згодна на те, що вони є складовою частиною укладеного між нею та банком договору, суд дійшов висновку щодо обов'язковості виконання відповідачем вказаних умов та правил надання банківських послуг, зокрема щодо сплати тіла кредиту, процентів та -штрафних санкцій.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума понесених судових витрат.
За таких підстав позов підлягає частковому задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 509, 525, 526, 527, 530, ч.І ст. 598, 599, 610, ч.2 ст. 615, 629,1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 19, 48, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 5, 14 Закону України "Про захист персональних даних", ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд -
Позовні вимоги задовільнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 13605, жительки с. Заріччя, вул. Жовтнева буд. 14, Житомирської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь АТ КБ « Приват Банк « 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299 борг за кредитним договором № Б/Н від 17. 10. 2013 року в сумі 11206 ,84 грн. ( одинадцять тисяч двісті шість гривень 84 коп ).
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, 13605, жительки с. Заріччя, вул. Жовтнева буд. 14, Житомирської області, ідентифікаційний код НОМЕР_1 на користь АТ КБ « Приват Банк « 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № 29092829003111, МФО № 305299 судові витрати в розмірі 1762, 00 грн. ( Одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.)
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Апеляційного суду Житомирської області з дня проголошення рішення
Суддя М. М. Грек.