Ухвала
31 жовтня 2018 року
м. Київ
справа № 680/40/17
провадження № 61-46494ск18
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Курило В. П. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Хмельницької області від 17 вересня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Новоушицької селищної ради Хмельницької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно,
18 січня 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання права власності на нерухоме майно.
Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням загальних зборів співвласників майнових паїв колишнього КСП імені Патона села Хребтіїв від 20 лютого 2013 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 і
ОСОБА_4 в рахунок майнових паїв було виділено та передано в натурі включену до пайового фонду 1/5 частини будівлі бригадного будинку (приміщення контори) вартістю 10 000,00 грн.
02 березня 2013 року ОСОБА_1 уклала з ОСОБА_2, ОСОБА_3 і ОСОБА_4 договори купівлі-продажу прав на майнові паї. У проведенні державної реєстрації права власності на нерухоме майно ОСОБА_1 відмовлено через відсутність належним чином оформлених документів.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати за нею право власності на 1/5 частини будівлі бригадного будинку (нежитлові приміщення бувшої контори КСП імені Патона), розташовану по АДРЕСА_1 загальною площею 79,50 кв.м, у тому числі: коридор площею 25,7 кв.м, кабінет -
15,5 кв.м, кабінет - 25,70 кв.м, кладова - 4,10 кв.м, підсобне приміщення -
11 кв.м.
Рішенням Новоушицького районного суду Хмельницької області від
23 листопада 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частини будівлі бригадного будинку, а саме на нежитлові приміщення бувшої контори
КСП імені Патона села Хребтіїв Новоушицького району Хмельницької області, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 79,5 кв.м.: коридор загальною площею 25,7 кв.м., кабінет загальною площею
15,5 кв.м., кабінет загальною площею 23,2 кв.м., кладова загальною площею 4,10 кв.м., підсобне приміщення загальною площею 11 кв.м.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Укрпошта» оскаржило його в апеляційному порядку.
Постановою апеляційного суду Хмельницької області від 17 вересня
2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Укрпошта» задоволено.
Рішення Новоушицького районного суду Хмельницької області від
23 листопада 2017 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Новоушицької селищної ради Хмельницької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
23 жовтня 2018 року через засоби поштового зв'язку ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційного суду Хмельницької області від
17 вересня 2018 року та направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення у малозначній справі, що не підлягає касаційному оскарженню.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на
01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено, що з 01 січня 2018 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 762,00 грн.
Предметом позову у зазначеній справі є визнання права власності на
1/5 частини будівлі бригадного будинку (нежитлові приміщення бувшої контори КСП імені Патона), розташовану по АДРЕСА_1 загальною площею 79,50 кв.м, у тому числі: коридор площею 25,7 кв.м, кабінет - 15,5 кв.м, кабінет - 25,70 кв.м, кладова - 4,10 кв.м, підсобне приміщення - 11 кв.м.
Таким чином ціна позову у даній справі не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб 176 200,00 грн (1 762,00 грн х 100).
Посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої
статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять.
Однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом (пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України, пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Малозначна справа є такою в силу вимог закону, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.
При цьому Верховним Судом досліджено та взято до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановлено випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується у Верховному Суді може бути більш формальною (LEVAGES PRESTATIONS SERVICES v. FRANCE, № 21920/93, § 45, ЄСПЛ, від 23 жовтня 1996 року; BRUALLA GOMEZ DE LA TORRE v. SPAIN,
№ 26737/95, § 37, 38, ЄСПЛ, від 19 грудня 1997 року).
Зазначення судом апеляційної інстанції у постанові про можливість її оскарження до суду касаційної інстанції не змінює характер та предмет позову у даній справі, та не спростовує наявність у Верховного Суду повноважень на визнання справи малозначною, оскільки частина шоста статті 19 ЦПК України розміщена у загальних положеннях цього Кодексу, то вона поширюються й на касаційне провадження.
Було б важко погодитись з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов'язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (ZUBAC v. CROATIA, № 40160/12, § 122, ЄСПЛ, від 05 квітня
2018 року).
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки, постанову апеляційного суду Хмельницької області від 17 вересня 2018 року прийнято у малозначній справі, ціна позову в якій не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову апеляційного суду Хмельницької області від 17 вересня 2018 року в справі за позовом ОСОБА_1 до Новоушицької селищної ради Хмельницької області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на нерухоме майно,
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. П. Курило