Справа № 758/9204/17
Категорія 45
(ЗАОЧНЕ)
05 жовтня 2018 року Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді -Васильченка О. В. ,
за участю секретаря судового засідання - Ковальчук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб: Центр надання адміністративних послуг Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 пред'явила у суді позов до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб: Центр надання адміністративних послуг Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 належить на праві власності 1/2 частина квартири АДРЕСА_1. Інша 1/2 частина вищевказаної квартири а праві приватної власності належить ОСОБА_5
У цій квартирі зареєстровані, але не проживають відповідачі - ОСОБА_3, ОСОБА_4
Оскільки відповідачі не проживають фактично у вказаній квартирі, а позивач несе витрати по комунальним послугам самостійно, ОСОБА_1 просить суд визнати такими, що втратили право користування квартирою АДРЕСА_1 ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Позивач в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи була повідомлена належним чином. До суду звернулась із заявою, в якій просила справу розглянути без її участі, позовні вимоги підтримала, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.
Відповідачі свого права на участь у судовому засіданні не використали, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Зважаючи на це та враховуючи ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, суд 05.10.2018 постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Треті особи також свого права на участь у судовому засіданні не використали.
Представник Служби у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації до суду звернувся із заявою, в якій просив розгляд справи провести без його участі, просив ухвалити рішення суду в інтересах малолітньої ОСОБА_2
ОСОБА_6 також до суду звернувся із заявою про розгляд справи без його участі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
ОСОБА_5 в судове засідання також не з'явилась, до суду звернулась із заявою, в якій просила розгляд справи провести без її участі, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечувала.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов висновку про задоволення з таких підстав.
Судом достовірно встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 подарували належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в рівних частках за Договору дарування від 19.11.2011.
ОСОБА_6 належну йому 1/2 частину вищевказаної квартири подарував ОСОБА_1 на підставі Договору дарування від 10.12.2011. (а.с. 8)
Таким чином, наразі спірна квартира належить по 1/2 частині ОСОБА_1 та ОСОБА_5
Позивач ОСОБА_1 є опікуном ОСОБА_2, на підставі Розпорядження Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації від 31.08.12 № 568. (а.с. 17)
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 є дитиною-інвалідом, що встановлено на підставі Висновку Київського міського будинку дитини «Берізка». (а.с. 19)
Як вбачається з Довідки форма № 3, у квартирі за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровані позивачі, ОСОБА_6, ОСОБА_5, та відповідачі.
Згідно актів від 03.06.16, від 05.08.16, 07.10.16, складених майстром Дільниці № 5, начальником Дільниці № 5 та сусідами, у вказаній вище квартирі не проживають ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 13-15)
Згідно відповіді з Подільського УП ГУНП в м. Києві, факти вказані позивачем у заяві, звернутій до поліції, знайшли своє підтвердження. У спірній квартирі проживає позивач, її чоловік ОСОБА_6 та підопічна ОСОБА_2 Відповідачі за вказаною адресою не проживають.
Як вбачається з Довідки, складеної КНП «Центром первинної медико-санітарної допомоги № 2 Подільського району м. Києва», ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_4 до вказаного медичного закладу не звертався за медичною допомогою, на лікування не поступав. (а.с. 16)
Позивачем також надані квитанції про сплату комунальних послуг, з яких вбачається, що платником є ОСОБА_1 (а.с. 20-21)
Оскільки вищезазначена квартира перебуває у приватній власності, спірні відносини, що виникли регулюються Цивільним кодексом України.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.
Згідно з ч.1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Згідно з ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
З матеріалів справи вбачається, що інший власник квартири - ОСОБА_5, не висловила жодних заперечень щодо заявлених позовних вимог, просила розглянути справу без її участі.
Крім того, відомостей про виділенні часток квартири в натурі в матеріалах справи також не міститься.
Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їхній сукупності, приходжу до висновку про задоволення позову, з підстав його доведеності та обґрунтованості.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 13, 14, 82, 259, 263-265, 268, 352, 354, а також п.п. 9, 15 Перехідних положень ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, за участю третіх осіб: Центр надання адміністративних послуг Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей Подільської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_3 та ОСОБА_4 такими, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги (зважаючи на п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя О. В. Васильченко