Справа № 761/39898/18
Провадження № 1-кс/761/27049/2018
26 жовтня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого з особливо важливих справ першого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 320 141 001 100 002 39 від 27.06.2014 за ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого з особливо важливих справ першого відділу розслідувань кримінальних проваджень слідчого СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_3 про накладення у кримінальному провадженні за № 320 141 001 100 002 39 за ч. 2 ст. 15 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 212 КК України арешту на тимчасово вилучене майно.
На обґрунтування клопотання зазначено, що СУ ФР ОВПП ДФС здійснюється досудове розслідування у вказаному вище кримінальному провадженні, під час якого виявлено схему з ухилення від сплати податків службовими особами корпорації «Інтерпайп» в яку входять ПАТ «Інтерпайп НТЗ» та ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет».
Зазначена корпорація здійснює придбання металобрухту у населення за готівкові кошти з подальшим документальним прикриттям вказаних операцій шляхом використання послуг низки підприємств конвертаційно-транзитної групи.
Так, службові особи ПАТ «Інтерпайп НТЗ» у період з 01.10.2011 по 31.08.2012 при взаємовідносинах з ТОВ «Меледа» занизили податкове зобов'язання з податку на прибуток на суму 11 853 405 грн. шляхом проведення нереальних фінансових господарських операцій. ТОВ «Меледа», у свою чергу, безготівкові кошти, отримані від ПАТ «Інтерпайп НТЗ», у подальшому перерахувало на розрахункові рахунки підприємств, що мають ознаки фіктивності, у тому числі ТОВ «Аквіон».
Крім цього, у продовж 2015 - 2016 років службові особи ПАТ «Інтерпайп НТЗ» при взаємовідносинах з «ризиковим» контрагентом ТОВ «Промресурс-Трейдінвест» завищили від'ємне значення об'єкту оподаткування по поставці металобрухту сталевого на суму 16,5 млн. грн. Однак ТОВ «Промресурс-Трейдінвест» за 9 місяців 2016 року реалізувало металобрухту на 44,8 млн.грн., а придбало на 13,6 млн.грн., що свідчить про «фіктивність» правочинів. Основним постачальником металобрухту ТОВ «Промресурс-Трейдінвест» є ТОВ «Юніс Груп», що має «ознаки фіктивності».
Розслідуванням встановлено, що ТОВ «Юніс Груп» підконтрольне ОСОБА_4 , який у період 2015 - 2016 отримував доходи на вказаному підприємстві.
З'ясовано що ОСОБА_4 використовує ІР адресу НОМЕР_1 з електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 якої здійснюється подання податкової звітності підприємств, які мають ознаки фіктивності, а саме: ТОВ «Метроп», ТОВ «Союз Метроп».
Крім того, у ході розслідування з'ясовано що конвертаційний центр здійснює свою діяльність за адресою: м. Дніпро, вул. Сімферопольська, б.21, 6-й поверх.
Гр. ОСОБА_4 зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , однак фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час обшуку 14.09.2018 у місці збору металобрухту ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» за адресою - м. Житомир, вул. Корольова, 173,виявлені та вилучені речі та документи, які рішенням слідчого визнані речовими доказами.
У зв'язку з тим, що вилучені документиє речовими доказами у кримінальному провадженні, однак є тимчасово вилученим майном, з метою їх збереження, слідчий просив накласти на них арешт.
У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав та просив його задовольнити з наведених у ньому підстав.
Слідчий суддя, заслухавши думку слідчого, дослідивши матеріали клопотання, дійшов висновку про таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.
Частиною 2 статті 168 КПК визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватись під час обшуку, що у силу ч. 5 ст. 171 КПК покладає на слідчого обов'язок звернутись до слідчого судді з клопотанням про накладення на таке майно арешту.
Статтею 131 КПК арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які у силу ч. 3 ст. 132 КПК застосовуються у разі доведення стороною обвинувачення трьох складових - обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення певного ступеню тяжкості; підтвердження того, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи особи; існування даних, що застосування ініційованого заходу забезпечить виконання поставленого завдання.
Досліджуючи існування на момент розгляду клопотання про накладення арешту зазначених складових, слідчий суддя відмічає, що наданими слідчим матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність факту вчинення кримінальних правопорушень за ч. 3 ст. 212 КК України.
Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК арештом майна є тимчасове позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом вчинення злочину.
Абзацом другим вказаної норми визначено, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
У силу ч.2 ст. 170 КПК арешт майна допускається, серед іншого, з метою збереження речових доказів.
Для реалізації встановленої законом мети відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК арешт накладається на майно будь-якої фізичної особи, якщо воно відповідає зазначеним у ст. 98 КПК критеріям.
Відповідно до ч.1 ст. 98 КПК речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди його вчинення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Слідчим та матеріалами клопотання доведено, що вилучені під час обшуку документи можуть містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та інші відомості, які можуть бути використані як доказ у вказаному провадженні.
Приймаючи до уваги наведене, враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого здійснюється розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наявні достатні підстави для арешту зазначеного у клопотанні майна, оскільки таке є доказом у кримінальному провадженні.
Крім того, слідчим доведено існування реальних ризиків приховування та використання вказаного майна.
Керуючись вимогами ст. 131, 132, 167, 168, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого СУ ФР Офісу великих платників податків ДФС ОСОБА_3 задовольнити.
Накласти у кримінальному провадженні № 320 141 001 100 002 39 від 27.06.2014 арештна вилучені під час обшуку у місці збору металобрухту ПАТ «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» за адресою - м. Житомир, вул. Корольова, 173, а саме:
- темно-синього кольору журнал реєстрації виїзду та заїзду автотранспортних засобів НСПЗЦ за період з 02.04.2018 на101 арк.;
- реєстри прийому лома НСПЗЦ за період 2017-2018 років та відвісні до актів ПАО «Інтерпайп Дніпропетровський Втормет» в коробці бежевого кольору з рукописним надписом «Линдстрем Заказ №3 11669м Куртка 96/170-9»;
- реєстри вигрузки та прийомки брухту за період 2016-2018 років з товарно-транспортними накладними на 328 арк.;
- акти приймання маталів чорних (вторинних) за період 2016-2017 років на 330 арк.;
- копію вісової книги №1 «По приему лома черных металов завезеного автотранпортом на ПАО «Интерпайп Днепропетровский Втормет» на 19 арк.
На цю ухвалу упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду.
Арешт майна може бути скасований ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за клопотанням власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя ОСОБА_1