Справа № 761/24512/18
Провадження № 1-кс/761/16579/2018
17 вересня 2018 року м. Київ
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу заявника ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження № 120 181 001 000046 53 за ч. 1 ст. 296 КК України,
До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла скарга заявника ОСОБА_3 на постанову слідчого Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 від 07.06.2018 про закриття кримінального провадження № 120 181 001 000046 53 за ч. 1 ст. 296 КК України.
На обґрунтування скарги заявник зазначив, що рішення про закриття кримінального провадження прийнято всупереч закону, оскільки слідчий дійшов висновку про відсутність складу кримінального правопорушення, фактично не здійснюючи досудового розслідування, не вирішивши клопотань заявника, не надавши оцінки обставинам вчиненого кримінального правопорушення.
У зв'язку з цим заявник просив оскаржувану постанову про закриття кримінального провадження скасувати, зобов'язати слідчого вчинити низку слідчих дій, які зазначені у клопотаннях ОСОБА_3 , скаргу просив вирішити без його участі.
У судове засідання заявник не прибув.
Слідчий Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_4 , який належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, до суду також не прибув, що відповідно до положень ч. 3 ст. 306 КПК не є перешкодою у розгляді скарги.
Слідчий суддя, дослідивши матеріали кримінального провадження № 120 181 001 000046 53 за ч. 1 ст. 296 КК України, постанову слідчого від 07.06.2018 про закриття цього кримінального провадження, дійшов висновку про обґрунтованість доводів заявника щодо незаконності закриття кримінального провадження та наявність підстав для часткового задоволення скарги з огляду на таке.
Відповідно до ч.1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні заявником може бути оскаржене рішення слідчого про закриття кримінального провадження.
Відповідно до положень ст. 283 КПК однією з форм закінчення досудового розслідування є закриття кримінального провадження, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК може мати місце у випадку встановлення відсутності в діянні складу кримінального правопорушення.
Висновок про наявність підстав для закриття кримінального провадження має ґрунтуватися на всебічному, повному і неупередженому дослідженні обставин кримінального правопорушення з наданням їм належної правової оцінки.
Слідчий суддя також приймає до уваги, що у силу ст.110 КПК постанова слідчого
має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з відповідною заявою, обставини, встановлені під час досудового розслідування та обставини, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, мотиви та обґрунтування такого рішення.
Дотримання вищевказаних вимог є гарантією забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Вищевказаний обов'язок покладений на слідчого, як на особу, якою здійснюється досудове розслідування.
Відповідно до ст. 86 КПК доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому КПК. Недопустимий доказ не може бути використаний під час прийняття процесуальних рішень.
Приймаючи до уваги положення ч. 2 ст. 84 КПК, що процесуальними джерелами доказів можуть бути лише показання, речові докази, документи та висновки експертів, процесуальні рішення, у тому числі про закриття кримінального провадження, можуть ґрунтуватися виключно на оцінці саме таких доказів, а не будь-яких інших даних.
Крім того, у силу ч. 1 ст. 94 КПК під час оцінки доказів внутрішнє переконання слідчого має ґрунтуватися на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження; сукупність зібраних доказів має оцінюватися з точки зору достатності та взаємозв'язку.
Проте вказані норми кримінального процесуального закону слідчим під час прийняття рішення про закриття кримінального провадження не виконані, оскаржувана постанова прийнята всупереч наведеним вимогам.
Зокрема, відомості про кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 296 КК України внесені до ЄРДР 26.04.2018 слідчим ОСОБА_5 . Отже, саме цей слідчий згідно з положеннями ст. 39, 214 КПК мав право проводити розслідування до прийняття іншого рішення прокурором або керівником органу досудового розслідування.
У той же час, у період з 26.04.2018 по 07.06.2018 вказаним слідчим слідчі дії не здійснювалися, процесуальні рішення не приймалися. Допит потерпілого (без зазначення у протоколі дати та часу допиту) проведений слідчим ОСОБА_6 , якому проведення досудового розслідування не доручалося, допит свідка ОСОБА_7 проведений оперуповноваженим Шевченківського УП ГУ НП у м. Києві ОСОБА_8 , тоді як відповідне доручення слідчого у матеріалах справи відсутнє, протокол допиту також не містить дати та часу проведення цієї слідчої дії.
З огляду на зазначене, вказані дії є недопустимими доказами через їх отримання у поза процесуальний спосіб.
Інші належні та допустимі докази у справі також відсутні.
Отже, висновок слідчого про відсутність складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 296 КК України, не ґрунтується на доказах, тобто є передчасним.
Таким чином, постанова про закриття кримінального провадження є незаконною, що має наслідком її скасування.
У той же час не можуть бути задоволені вимоги скарги у частині покладення на слідчого обов'язку провести ініційовані заявником розглянути клопотання від 04.05.2018 та 11.05.2018, оскільки відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 303 КПК можливість ухвалення слідчим суддею такого рішення пов'язана з відмовою слідчого у задоволенні відповідного клопотання. У той же час, слідчий такого рішення не приймав.
Приймаючи до уваги наведене, керуючись ст. 9, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя
Скаргу заявника ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову слідчого Шевченківського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 07.06.2018 про закриття кримінального провадження № 120 181 001 000046 53 за ч. 1 ст. 296 КК України скасувати.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1