Постанова від 31.10.2018 по справі 759/14963/18

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

ун. № 759/14963/18

пр. № 3/759/6314/18

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 року м. Київ

Суддя Святошинського районного суду м. Києва Скорін А.В., розглянувши матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, непрацюючого, місце проживання - АДРЕСА_1,

за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

25.09.2018 року в провадження Святошинського районного суду м. Києва з Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Національної поліції України надійшла справа про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу, 15.09.2018 р. о 00 год. 05 хв., в м. Києві, вул. Г-Барського, 3, водій ОСОБА_2 керував транспортним засобом марки «Форд», державний номерний знак НОМЕР_1, з ознаками алкогольного сп'яніння.

Згідно результату огляду проведеного за допомогою алкотесту "Drager 6820" № 1811 від 15.09.2018 р., який показав 2,20 %, ОСОБА_2 керував даним транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння. А відтак своїми діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав та зазначив, що 14.09.2018 року приїхав до товариша, автомобіль залишив. Після цього ОСОБА_2 сів в машину послухати музику. В цей час приїхали сусіди на таксі, і почали стверджувати, що для проїзду заважає автомобіль. Друг сів за кермо автомобіля ОСОБА_2 та перепаркував автомобіль, та незважаючи на це, почався конфлікт з сусідами. Приїхали працівники поліції, пропонували всім пройти огляд на стан сп'яніння, проте ОСОБА_2 пояснював, що він не керував автомобілем. Працівники поліції змусили пройти огляд, проте ОСОБА_2 не погодився з результатами тесту та виявив бажання пройти огляд у закладах МОЗ України, на що працівники поліції йому відмовили.

Ретельно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, а саме:

- протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 302889 від 15.09.2018, складений стосовно ОСОБА_2,

- пояснення ОСОБА_3, ОСОБА_4,

- відеоматеріали на 1-му диску, надісланих з УПП в м. Києві,

- приходжу до наступного висновку.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.

Положеннями статті 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, іншими документами.

Згідно із статтею 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями частини першої статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У зв'язку з викладеним, слід зазначити, що відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху, водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Для притягнення особи до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП необхідно встановити або: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також 2) передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само 3) відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Із пояснень ОСОБА_2 та переглянутого в судовому засіданні відеозапису з нагрудної камери працівника патрульної поліції, останній не керував транспортним засобом, жодних інших доказів, які б свідчили про те що, ОСОБА_2 керував транспортним засобом та наявність складу правопорушення у його діях, суду не надано.

Приймаючи до уваги приписи частиною першою статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також зважаючи на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011, заява № 16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016, заява № 926/08), беручи до уваги передбачене частиною першою статті 130 КУпАП адміністративне стягнення, виходжу з того, що, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки, таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, згідно зі статтею 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

У відповідності до пункту 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року N 23-рп/2010, адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Згідно з частиною другою статті 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Окрім того, працівниками поліції не вжито задів передбачених ч. 1 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07 листопада 2015 року № 1395, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 р. за N 1408/27853, із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства внутрішній справ України від 12 липня 2016 року N 648, від 11 жовтня 2016 року N 1073, та вимог ст. 265-2 КУпАП, якими встановлено, що у разі наявності підстав вважати, що водієм вчинено порушення, передбачене статтею 130 КУпАП працівник уповноваженого підрозділу України, що забезпечує безпеку дорожнього руху, тимчасово затримує транспортний засіб шляхом блокування або доставляє його для зберігання на спеціальний майданчик чи стоянку.

Враховуючи вищенаведене, приходжу до висновку, що провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі пункту першого статті 247 КУпАП, а саме у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1 ст. 247, ст. 130, 245, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_2 закрити на підставі пункту першого статті 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Святошинський районний суд м. Києва.

Суддя Святошинського

районного суду м. Києва А.В. Скорін

Попередній документ
77557583
Наступний документ
77557585
Інформація про рішення:
№ рішення: 77557584
№ справи: 759/14963/18
Дата рішення: 31.10.2018
Дата публікації: 05.11.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Святошинський районний суд міста Києва
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (до 01.01.2019); Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції