Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/9108/18
Провадження № 1-кс/711/3594/18
29 жовтня 2018 року м. Черкаси
Слідчий суддя Придніпровського районного суду м. Черкаси ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши клопотання слідчого про арешт майна по кримінальному провадженні № 12018250150000895 від 27.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,
Слідчий СУ ГУ НП України в Черкаській області ОСОБА_3 звернувся із погодженим з прокурором клопотанням про арешт майна підозрюваного ОСОБА_5 , мотивуючи клопотання наступним.
Органом досудового розслідування здобуті докази того, що 27.08.2018 ОСОБА_4 за попередньою змовою з іншими особами незаконно заволодів автомобілем ВАЗ 2103 реєстраційний номер НОМЕР_1 , 1977 року випуску, який на праві користування належить потерпілому ОСОБА_6 .
У підозрюваного 28.08.2018 р. вилучено мобільний телефон «Нокіа» із сім-карткою за № НОМЕР_2 оператора мобільного зв'язку ТОВ «Лайфселл».
Зазначений предмет відповідає критеріям речових доказів, тому з метою збереження речових доказів слідчий вважає за необхідне накласти арешт на мобільний телефон.
В судовому засіданні слідчий ОСОБА_3 просив задовольнити клопотання і пояснив, що в мобільному телефоні виявлена інформація про зв'язки підозрюваного ОСОБА_4 з іншими підозрюваними і особами, які можуть бути причетні до вчиненого злочину або до інших злочинів.
Підозрюваний ОСОБА_4 пояснив, що телефон належить йому і він заперечує проти накладення на нього арешту.
Слідчий суддя виходить з наступного.
Згідно з п.7 ч.2 ст. 131 КПК України (далі-КПК) одним із способів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Частиною 2 статті 170 КПК передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При розгляді клопотання встановлено, що мобільний телефон не визнано речовим доказом.
В даному випадку доказове значення у кримінальному провадженні може мати не сам телефон, а інформація, яка в ньому міститься.
При цьому телефон органом досудового розслідування вилучено 28.08.2018 р., тому він є тимчасово вилученим майном.
Згідно з положеннями ч.5 ст. 171 КПК клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Слідчий зазначає, що у зв'язку з великим обсягом слідчих дій, які необхідно було провести у кримінальному провадженні, у органу досудового розслідування не було можливості раніше звернутись із таким клопотанням.
Враховуючи час тимчасового вилучення майна та час звернення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна, слідчий суддя приходить до висновку про те, що строк подання клопотання було невиправдано порушено.
З урахуванням викладеного слідчий суддя не вбачає підстав для накладення арешту на майно.
Керуючись ст. ст. 9, 16, 172, 173 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволення клопотання слідчого СУ ГУ НП України в Черкаській області ОСОБА_3 про арешт майна підозрюваного ОСОБА_4 .
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Черкаської області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали виготовлено і проголошено о 08 год. 15 хв. 02 листопада 2018 року.
Слідчий суддя: ОСОБА_1