Справа № 569/14606/18
01 листопада 2018 року Рiвненський мiський суд Рівненської області в особi суддi ОСОБА_1, pозглянувши в порядку письмового провадження в мiстi Рiвне спpаву за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, в якому просить суд скасувати постанову Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради №155 від 17 липня 2018 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КУпАП, та накладення на неї стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн., провадження у справі закрити.
Позовні вимоги обгрунтовано тим, що вона не була повідомлена про дату та час засідання Адмінкомісії, при розгляді справи не було досліджено доказів,а саме в матеріалах справи відсутні будь-які фактичні дані стосовно особи, якій було продано слабоалкогольний напій (свідоцтво про народження,її пояснення, тощо), а при обрані заходу адміністративного стягнення не враховано особи порушника його майновий стан та не враховано інших пом'якшуючих обставин. На підставі наведеного просить скасувати постанову № 155 від 17 липня 2018 року за ч.2 ст. 156 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 510грн., провадження у адміністративній справі по відношенню до неї закрити.
Від Адміністративної комісії виконавчого комітету Рівненської міської ради до суду надійшов відзив на позов, в якому, голова адміністративної комісії, посилаючись на правомірність дій комісії по притягненню позивача до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 156 КУпАП, просить у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.
Дослідивши подані документи і матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Положеннями ч. 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 218 КУпАП адміністративні комісії при виконавчих органах міських рад розглядають справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 45, 46, 92, 99, 103-1 - 104-1, статтею 136 (за вчинення порушень на автомобільному транспорті), статтями 138, 141, 142, 149-152, частинами першою та другою статті 152-1, частиною першою статті 154, статтями 155, 155-2, частиною другою статті 156, статтями 156-1, 156-2, 159, статтею 175-1 (за порушення, вчинені у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтею 179, статтею 180 (крім справ щодо батьків неповнолітніх або осіб, які їх замінюють), частиною четвертою статті 181, статтею 181-1, частиною першою статті 182,статтями 183, 185-12, 186, 186-1, 189, 189-1,196, 212- цього Кодексу.
За приписами ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно ст. 256 КУпАП України, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Відповідно до протоколу ГП № 039650 про адміністративне правопорушення від 06 червня 2018 року, складеного інспектором Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_3, 06 червня 2018 року ОСОБА_2, перебуваючи на робочому місці, працюючи продавцем в магазині «Чайка» на вулиці Грушевського,44 в м.Рівне, продала алкогольний напій «Гараж» неповнолітній особі, при продажі не поцікавилася її віком та документами, що посвідчують особу, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 2 ст. 156 КУпАП .
Постановою № 155 від 17 липня 2018 року адміністративної комісії виконавчого комітету Рівненської міської ради по справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 156 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510грн.
Згідно з частиною 1 статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП визначено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити:
найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову;
дату розгляду справи;
відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування;
опис обставин, установлених під час розгляду справи;
зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення;
прийняте у справі рішення.
Суд зазначає, що в порушення ч. 2 ст. 283 КУпАП, відповідачем в оскаржуваній постанові не було зазначено опис обставин, установлених під час розгляду справи, а саме: місце, час вчинення і конкретну суть адміністративного правопорушення та особу якій продано алкогольний напій, зокрема її вік.
Крім того, ч.2 ст. 156 КУпАП передбачає окремі самостійних склади адміністративного правопорушення (порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами), а саме: 1. торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в приміщеннях або на територіях, заборонених законом; 2. торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами в інших місцях, визначених рішенням відповідного органу місцевого самоврядування, як таких, де роздрібна торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами заборонена, 3. торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами через торгові автомати чи неповнолітніми особами; 4. продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років; 5. продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар); 6. торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби.
Стаття ст. 156 КУпАП є банкетною, тобто законодавець відсилає до тих нормативно-правових актів, які регулюють правила торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами.
Проте, в порушення ч.2 ст. 283 КУпАП, оскаржувана постанова не містить конкретну кваліфікацію дій ОСОБА_2 та посилання на пункт, частину, статтю, тощо нормативно-правового акту, який регулює правила торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами та який був порушений позивачем.
Статтею 251 КУпАП установлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку адмінкомісія встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, іншими доказами.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до п.2 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);
Враховуючи заявлені позовні вимоги, встановлені обставини справи, характер встановлених порушень з боку відповідача та приписи ч.3 ст. 286 КАС України, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме скасування оскаржуваної постанови та направлення справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 156 КУпАП на новий розгляд до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради, що відповідає приписам п.2 ч.3 ст. 286 КАС України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2-15, 19-21, 72-79, 159-164, 192-194, 241-255, 286, 293-295 КАС України, ст.156 КУпАП, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.
Постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради від 17 липня 2018 року № 155, про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення скасувати.
Справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення надіслати на новий розгляд до Адміністративної комісії при виконавчому комітеті Рівненської міської ради.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути на користь держави за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень виконавчого комітету Рівненської міської ради витрати на оплату судового збору у розмірі 1762,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляцiйного адміністративного суду через Рiвненський мiський суд.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2, що проживає: ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікційний номер НОМЕР_1.
Відповідач : Адміністраивна комісія виконавчого комітету Рівненської міської ради , місцезнаходження: м.Рівне, вул. Соборна, 12-а, код ЄДРПОУ 04057758.
Повний текст рішення виготовлено 01.11.2018 року.
Суддя: О.В.Панас