Дата документу 31.10.2018 Справа № 554/8597/18
Провадження № 1-кс/554/10415/2018
Іменем України
31 жовтня 2018 року слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання начальника відділу розслідування ОТЗ СУ ГУНП в Полтавській області підполковника поліції ОСОБА_2 про арешт майна, -
Слідчий звернувся до суду із зазначеним клопотанням, у якому посилався на те, що Слідчим відділом СУ ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, яке внесено до ЄРДР за №12018170150000276 від 21.09.2018, з правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 186 та ч. 3 ст. 187 КК України за фактами відкритого викрадення чужого майна (грабіж) та розбійного нападу, поєднаного з проникненням у житло та інше володіння особі.
Досудовим розслідуванням кримінального провадження встановлено, що 21.09.2018 близько 03 години невідомі особи проникли через вікно до будинку АДРЕСА_1 та вчинили напад на ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я, вимагали грошові кошти від неї.
Крім того, в ніч з 21.09.2018 року на 22.09.2018 року невідомі особи шляхом пошкодження дверних запорів проникли до приміщення будинку ОСОБА_4 , який знаходиться за адресою: с. Грушине Хорольського р-ну Полтавської області, де застосовуючи насильство, заволоділи грошовими коштами в сумі 60 тис. грн., чим завдали потерпілій ОСОБА_4 матеріальної шкоди на вище вказану суму.
Також, 09.10.2018 до Лубенського ВП ГУНП в Полтавській області надійшло повідомлення про те, що 08.10.2018 близько 22 год. 30 хв., невстановлена особа, шляхом відкриття вхідних дверей проникла до будинку по АДРЕСА_2 , де вчинила розбійний напад на ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в ході якого, застосовуючи фізичне насильство до потерпілої, заволоділа її грошовими коштами в сумі 3000 грн. та мобільним телефоном "Нокіа". Ступінь отриманих тілесних ушкоджень та сума завданого збитку встановлюються.
Крім того, в період часу із 19 год. 30 хв. по 22 год. 00 хв. 14.10.2018 невстановлені особи шляхом пошкодження вхідних дверей проникли до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 , де напали на громадянку ОСОБА_6 , з метою заволодіння чужим майном поєднаним із погрозою застосування насильства, небезпечним для життя та здоров'я останньої, в результаті чого заволоділи грошовими коштами в сумі 4 000 грн., мобільним телефоном марки «Нокиа» 1112 темно блакитного кольору ІМЕІ: НОМЕР_1 , мобільним телефоном марки «Номи» із сімкартою мобільного оператора НОМЕР_2 , тюнером Т201 марки «Номи» чорного кольору S/N SSIT201062018, золотою каблучкою із камінням, спричинивши останній матеріальних збитків на суму, яка встановлюється.
24.10.2018 матеріали кримінальних проваджень об'єднані під єдиним загальним номером в ЄРДР №12018170150000276.
28.10.2018 о 06 год. 00 хв. старшим слідчим СУ ГУНП в Полтавській області капітаном поліції ОСОБА_7 на підставі ухвали суду проведено обшук за адресою: АДРЕСА_4 , де фактично проживають ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 під час якого було виявлено та вилучено:
1) паперовий згорток білого кольору з речовиною рослинного походження в подрібленому стані, висушена;
2) Паперовий згорток білого кольору з речовиною рослинного походження в подрібленому стані, висушена;
3) Полімерна пляшка прозора, обрізана, всередині якої знаходиться полімерна пляшка обрізана, на горловині якої мається фольга із нашаруванням маслянистої речовини;
4) Мобільний телефон «Nokia» IMEI: НОМЕР_1
5) Мобільний телефон «Nokia 112» IMEI: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 з сім картою НОМЕР_5 ;
6) Мобільний телефон «Nomi» модель «i244» IMEI: НОМЕР_6 та НОМЕР_7 з сім картою - НОМЕР_8 ;
7) Рукавиці робочі коричневого кольору із чорними вставками;
8) Мобільний телефон «Nokia 1112» IMEI НОМЕР_1 ;
9) Картка ПриватБанк № НОМЕР_9 ;
10) Стартовий пакет «Лайфселл» з номером НОМЕР_10 , що підлягають вилученню та мають доказове значення для повноти, всебічності, об'єктивності розслідування кримінального провадження, а саме викрадені у потерпілих під час вчинення тяжких злочинів та зберегли на собі їх сліди, тому вважаються тимчасово вилученим майном.
Постановою від 28.10.2018 року вищевказані речі визнано речовими доказами.
З метою здобуття доказів вини ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_15 та ОСОБА_12 у організації та скоєнні тяжких злочинів, а саме: відкритого викрадення чужого майна (грабіж), поєднаного з проникненням у житло чи інше приміщення, що завдало значної шкоди потерпілому, а також розбійних нападів, поєднаних із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілих, поєднаних із проникненням у житло чи інше приміщення, а також встановлення фактів причетності останніх до скоєння інших аналогічних злочинів, пов'язаних із розбійними нападами, крадіжками, вимаганням, шахрайством та грабежами, необхідні вищевказані речі, які вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_4 за місцем проживання ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 .
У судове засідання слідчий, адвокат ОСОБА_8 - ОСОБА_16 не
з'явилися. Слідчий направив заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав.
Відповідно до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
За таких обставин фіксування судового засідання технічним засобом не здійснювалось.
В ст.16 КПК однією з основних засад кримінального провадження визнано недоторканність права власності. Позбавлення або обмеження цього права під час кримінального провадження можливе тільки на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому кодексом.
Згідно ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням. Слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосування заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч.3 ст.132 КПК України). Також, згідно ч.5 цієї статті, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються. При цьому, обов'язок доказування обставин, які визначені в ст.91 КПК України, покладається на слідчого, прокурора (ч.1 ст.92 КПК).
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1, ч.3 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів, та відповідно до п. 3 даної статті у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, а саме: речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій.
Статтею 167 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення. Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:
1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;
2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;
3) є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом;
4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.
Частиною 2,3, 4 ст. 168 КПК України передбачено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду. Забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв'язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об'єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов'язаний з подоланням системи логічного захисту. У разі необхідності слідчий чи прокурор здійснює копіювання інформації, що міститься в інформаційних (автоматизованих) системах, телекомунікаційних системах, інформаційно-телекомунікаційних системах, їх невід'ємних частинах. Копіювання такої інформації здійснюється із залученням спеціаліста. Слідчий, прокурор, інша уповноважена службова особа під час затримання або обшуку і тимчасового вилучення майна або негайно після їх здійснення зобов'язана скласти відповідний протокол, копія якого надається особі, у якої вилучено майно, або її представнику. Після тимчасового вилучення майна уповноважена службова особа зобов'язана забезпечити схоронність такого майна в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Частиною 11 ст. 170 КПК України передбачено, що заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
У контексті розгляду підстав та умов накладення арешту на майно третьої особи доцільним є звернення до міжнародних нормативно-правових актів і практики Європейського суду з прав людини з цього питання. Стаття перша Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. проголошує, що кожна фізична або юридична особа має право вільно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Держава може вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів . Європейський суд з прав людини вперше у рішенні «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 р. зазначив, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції містить три окремі норми. Перша норма, яка має загальний характер, проголошує принцип мирного володіння майном; друга норма стосується випадків позбавлення майна і підпорядковує його певним умовам - ?вона міститься у другому реченні частини першої; третя норма визнає, що держави мають право, зокрема, контролювати використання майна відповідно до загальних інтересів шляхом запровадження законів, які вони вважають необхідними для забезпечення такої мети - ?ця норма міститься в частині другій. Для з'ясування наявності порушення вказаної другої норми «позбавлення майна» ЄСПЛ повинен встановити, чи було забезпечено справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід'ємним принципом всієї Конвенції . Будь-яке втручання з боку представників влади в безперешкодне користування особою своїм майном повинне бути «законним». Представники органів державної влади мають право контролювати використання майна лише на підставі законів. Таке втручання має бути законним і не свавільним «Беєлер проти Італії» , ЄСПЛ встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи» .
Частинами ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення;
3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову;
4) наслідки арешту майна для інших осіб;
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
З метою повноти, всебічності та неупередженого розслідування кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав відповідно до ст..173 КПК України для арешту майна та задоволення клопотання , оскільки слідчим доведено, що вилучене майно відповідає критеріям визначеним ст..98 КПК України. Будь-яких інших даних на спростування вказаних висновків слідчому судді не надано.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 98, 132, 167, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 28.10.2018 під час проведеного обшуку за адресою: АДРЕСА_4 , де фактично проживають ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 наступні речі:
1) паперовий згорток білого ольору з речовиною рослинного походження в подрібленому стані, висушена;
2) Паперовий згорток білого кольору з речовиною рослинного походження в подрібленому стані, висушена;
3) Полімерна пляшка прозора, обрізана, всередині якої знаходиться полімерна пляшка обрізана, на горловині якої мається фольга із нашаруванням маслянистої речовини;
4) Мобільний телефон «Nokia» IMEI: НОМЕР_1
5) Мобільний телефон «Nokia 112» IMEI: НОМЕР_3 та НОМЕР_4 з сім картою НОМЕР_5 ;
6) Мобільний телефон «Nomi» модель «i244» IMEI: НОМЕР_6 та НОМЕР_7 з сім картою НОМЕР_8 ;
7) Рукавиці робочі коричневого кольору із чорними вставками;
8) Мобільний телефон «Nokia 1112» IMEI НОМЕР_1 ;
9) Картка ПриватБанк № НОМЕР_9 ;
10) Стартовий пакет «Лайфселл» з номером НОМЕР_10 .
Місцем зберігання речей визначити СУ ГУ НП в Полтавській області м.Полтава, вул. Сковороди, 2Б.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти діб.
Виконання ухвали доручити слідчому у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.
Слідчий суддя Октябрського
районного суду м.Полтави ОСОБА_1