Справа № 541/2110/18
Провадження № 2-а/541/69/2018
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
вул. Гоголя 133 м. Миргород Миргородський район Полтавська область Україна 37600
01 листопада 2018 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючої судді - Куцин В.М.,
при секретарі Євдокимовій Н.Ю.,
розглянувши у судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві в особі рядового поліції ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
18 вересня 2018 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Управління патрульної поліції у м. Києві в особі рядового поліції ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення
В обгрунтування позовної заяви зазначав, що постановою від 27 квітня 2018 року за №952366 рядовим поліції УПП у м. Києві ОСОБА_2 його, водія ТОВ “Союз-Авто” визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121-2 КУПАП, зокрема, в порушенні п.п. 15.1, 15.2 та 2.1 Правил дорожнього руху України, “Зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі, за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху)”. Як наслідок, було накладено стягнення у вигляді 255 грн. штрафу. Із складанням вказаної постанови він не погоджується, вину свою у вчиненні адмінправопорушення не визнав, намагався надати пояснення патрульному поліції з приводу того, що була здійснена зупинка для посадки та висадки пасажирів маршрутного таксі - автобус АТАМАН ДНЗ АА7608РН у місці та у спосіб, які не порушували ПДР України.
Окрім того, у відповідності до п. 24 Постанови КМУ від 18 лютого 1997 р. № 176 "Про затвердження Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту", місцями зупинки автобуса, який здійснює перевезення у режимі маршрутного таксі, визначаються кінцеві пункти маршруту. Посадка та висадка пасажирів з автобуса проводиться на їх вимогу у місцях зупинки громадського транспорту, а також в інших місцях з обов'язковим дотриманням Правил дорожнього руху.
Відповідно до абз. 52 ст. 1 Закону України “Про автомобільний транспорт”, перевезення пасажирів у режимі маршрутного таксі перевезення пасажирів на міському чи приміському автобусному маршруті загального користування за розкладом руху, в якому визначається час відправлення автобусів з початкового та кінцевого пунктів маршруту з висадкою і посадкою пасажирів чи громадян на їхню вимогу на шляху прямування автобуса в місцях, де це не заборонено правилами дорожнього руху.
З огляду на викладене вважає, що дії рядового поліції ОСОБА_2 щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і винесення постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді 255 грн. є незаконними, оскільки в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення (п.1 ст. 247 КУПАП), так як вищезазначені нормативно правові акти передбачають не лише виключну можливість зупинки транспортного засобу лише на майданчику “зупинка громадського транспорту” а і в інших місцях та у спосіб не порушуючи ПДР України.
Разом із тим, у травні 2018 року будучи не достатньо юридично обізнаним він звернувся із скаргою до Дарницького районного суду м. Києва (за місцем вчинення спірного правопорушення) з метою оскарження вищезазначеної постанови поліції (справа №№753/8009/18) за наслідками чого, суддею винесено ухвалу про усунення недоліків, яку особисто отримав від керівництва роботодавця ГОВ “Союз-Авто” лише 13.08.2018 року та привівши її у відповідність 17.08.2018 року направив до відповідного суду,
29.08.2018 року від керівництва свого роботодавця він отримав ухвалу Дарницького районного суду м. Києва від 17.08.2018 року про повернення позовної заяви позивачу. Після чого звернувся до Миргородського міськрайнного суду.
У судове засідання 01 листопада 2018 року сторони з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином (а.с. 23,24).
Суд, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази у їх сукупності, встановив наступне.
18 вересня 2018 року до суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві в особі рядового поліції ОСОБА_2 про поновлення строку звернення до суду, визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, яка відправлена позивачем 12.09.2018 року.
Ухвалою судді від 19 вересня 2018 року було відкрито провадження у справі.
Постановою відповідача патрульного поліції в Києві ОСОБА_2 від 27 квітня 2018 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 121-2 ч. 2 КУпАП та застосовано стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Ч 1-3 статті 122 КАС України визначено: 1. Позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. 2. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.3. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 3 ст. 123 цього КАС України , якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Суд зазначає, що практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").
Ухвалою Дарницького районного суду від 17 серпня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві про визнання дій протиправними та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення повернуто позивачу.
Дану ухвалу, за змістом позовної заяви, ОСОБА_1 отримав 29 серпня 2018 року. Доказів про дату отримання даної ухвали ОСОБА_1 не надав, клопотання про витребування таких доказів не заявив.
Відповідно до поштового штемпеля ОСОБА_1 направив на адресу Миргородського міськрайонного суду позовну заяву лише 12 вересня 2018 року , у зв'язку з чим пропустив десятиденний строк.
Позивач не надав належні докази на підтвердження факту наявності поважних причин пропуску строку, підстав для поновлення такого строку.
Враховуючи наведене, суд вважає, що строк на звернення до суду з даним позовом позивачем було пропущено без поважних на те підстав, оскільки було подано поза межами строку звернення до суду за захистом свого порушеного права.
Згідно ч. 1ст.9КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
При цьому, в силу приписів ч. 4ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Вирішуючи та перевіряючи питання про наявність поважних причин пропущення строку звернення до суду з даним позовом, суд виходить з того, що поважними визнаються лише такі причини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, тобто, які об'єктивно та істотно перешкоджали б зверненню до суду та не залежали від волевиявлення особи.
Однак, з матеріалів справи таких підстав не вбачається. Доказів, які б підтверджували поважність пропуску строку звернення до суду не надано.
Будь-яких інших доказів наявності об'єктивних причин, що перешкоджали своєчасно позивачеві звернутися до суду з відповідним позовом про захист свого порушеного права, позивачем суду не повідомлено, а у ході розгляду справи судом не встановлено.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
Згідно п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Враховуючи наведені обставини, а також, що позивач не подав до суду належні і допустимі докази щодо наявності поважних причин несвоєчасного звернення до суду з даним позовом, а звідси поважності пропуску строків звернення з даним позовом до суду, наявності підстав для поновлення такого строку, суд приходить до висновку, що клопотання позивача про поновлення строків не підлягає задоволенню, а позов необхідно залишити без розгляду у зв'язку з тим, що позов було подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Керуючись ст. ст. 122, 123, 240, 241, 248, 286, 293, 294 КАС України,
Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про поновлення строку оскарження постанови від 27.04.2018 за № 952366 рядового поліції УПП у м. Києві ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 121-2 ч. 1 КУпАП та застосування стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
Залишити адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у м. Києві в особі рядового поліції ОСОБА_2 про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення без розгляду, у зв'язку з тим, що позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд Полтавської області упродовж п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Суддя ОСОБА_3