Справа № 368/185/18
провадження № 6/368/43/18
"01" листопада 2018 р. Кагарлицький районний суд Київської області
у складі: головуючого - судді Шевченко І.І
при секретарі Назаренко А.І.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик Київської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Максимум»», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Банк Національний Кредит», ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження, -
представник заявника просить суд замінити сторону позивача (стягувача) по справі № 368/185/18 із заміною із сторони - з Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Максимум»», обґрунтовуючи заяву наступним.
В провадженні Кагарлицького районного суду Київської області знаходилась цивільна справа № 368/185/18 за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» до ОСОБА_2 про стягнення кредитної заборгованості.
05.03.2018 року рішенням суду позов було задоволено, про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 17 057,25 грн., та судових витрат у розмірі 1 762, 00 грн.
«18» травня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Максимум»», за результатами відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № UA-ЕА-2018-03-27-000113-а від 17.04.2018 року, уклали договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 18 травня 2018 року з Публічним Акціонерним Товариством «Банк Національний Кредит».
Згідно реєстру договорів, права вимоги за якими були відступлені, до переліку входить Договір про надання споживчого кредиту № СК/01/000331 від 19.02.2014 року громадянки ОСОБА_2.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочинів.
Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не передбачено договором або законом.
Підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва (так само як і внаслідок виконання зобов'язання за боржника поручителем, майновим поручителем або іншою третьою особою) буде пряма вказівка акта цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України, а також настання певних обставин, які мають юридичне значення.
Підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
Підставою заміни кредитора внаслідок правонаступництва (так само як і внаслідок виконання зобов'язання за боржника поручителем, майновим поручителем або іншою третьою особою) буде пряма вказівка акта цивільного законодавства (ч. 3 ст. 11 ЦК України), а також настання певних обставин, які мають юридичне значення.
Відповідно до постанови пленуму Верховного суду України від 20.11.2013 року, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять; права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Згідно п. 3 ст. 442 ЦПК України, суд розглядає заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні учасників справи та заінтересованих осіб.
Відповідно до ст. ст.. 172, 272, 283 Цивільно-процесуального кодексу України визначений порядок ухвалення та видачі судових рішень.
Згідно ч. 4 ст. 431 Цивільно-процесуального кодексу України передбачено, що протягом п'яти днів після набрання судовим рішенням законної сили виконавчий документ, зазначений в частині третій цієї статті, вноситься до Єдиного державного реєстру виконавчих документів, а його копія (текст), що містить інформацію про веб-адресу такого документа у Єдиному державному реєстрі виконавчих документів, надсилається стягувачу на його офіційну електронну адресу, або, у разі відсутності, рекомендованим чи цінним листом.
Виходячи з вищезазначеного, у зв'язку з переходом права вимоги до Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Максимум»» за Договором про надання споживчого кредиту № СК/01/000331 від 19.02.2014 року громадянки ОСОБА_2.
Представник заявника в судове засідання не з'явився, подавши до суду заяву, в якій просить судове засідання проводити у відсутність представника. Заяву підтримують в повному обсязі.
Боржник ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, будучи належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою - «інші причини» - не проживає, причини не явки суд не повідомив.
Представник заінтересованої особи в особі Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, причини не явки суд не повідомив.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали цивільної справи, суд приходить до висновку, що заява обґрунтована і підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 05 березня 2018 року Кагарлицьким районним судом Київської області було винесено рішення по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банк Національний кредит» задоволено в повному обсязі (а.с. 35-38).
18 травня 2018 року між ПАТ «Банк Національний кредит» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Максимум»» було укладено договір факторингу, відповідно до умов якого до ТОВ «Фінансова компанія «Максимум»» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_2
Відповідно до ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Згідно ч. 5 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінтересована особа мають право звернутись до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником.
Стаття 512 Цивільного кодексу України передбачає, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва, яке можливе на будь-якій стадії процесу.
Виходячи зі змісту ст. ст. 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження», заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду України від 20.11.2013 року за № 6-122цс13, а саме: відповідно до правової позиції, висловленої у постанові Верховного Суду України від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для усіх судів України, заміна кредитора у зобов'язанні можлива з підстав відступлення права вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи, тощо) і до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.
Згідно ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Отже, у зв'язку з тим, що 18 травня 2018 року ПАТ «Банк Національний Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Максимум»» уклали договір факторингу, відповідно до якого ТОВ «Фінансова компанія «Максимум»» отримало право грошової вимоги до ОСОБА_2, тому це є підставою для процесуального правонаступництва в цьому спорі.
За таких підстав, суд вважає за можливе заяву ТОВ «Фінансова компанія «Максимум»» задовольнити та замінити сторону стягувача виконавчого провадження його правонаступником.
На підставі викладеного та керуючись розділом VI ЦПК України, суд, -
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Максимум»», заінтересовані особи: Публічне акціонерне товариство «Банк Національний кредит», ОСОБА_2 про заміну сторони виконавчого провадження - задовольнити.
Замінити сторону позивача (стягувача) по справі № 368/185/18 із заміною сторони - з Публічного акціонерного товариства «Банк Національний Кредит» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Максимум»» (03057, м. Київ, вул. Желябова, 10-а).
Ухвалу суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень ЦПК України (в редакції від 03.10.2017 року) : до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 296 ЦПК України: апеляційна скарга подається Київського апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст ухвали виготовлено 01.11.2018 р.
Суддя І.І. Шевченко