Справа № 361/7105/18
Провадження № 2/361/3368/18
31.10.2018
31 жовтня 2018 року суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г., розглянувши позовну заяву Публічного акціонерного товариства ”Комерційний банк ”Хрещатик” до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ”Люксіон” про звернення стягнення на предмет іпотеки,
26 жовтня 2018 року позивач подав до суду позов до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ”Люксіон” в якому просить в рахунок часткового погашення заборгованості за кредитним договором № 20-47/1-10 від 28 вересня 2010 року, звернути стягнення на предмет іпотеки - земельні ділянки, встановити спосіб реалізації предметів іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах за узгодженою в договорі іпотеки вартістю 61 451 845 грн. 00 коп.
Згідно ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч. 2 ст.95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Згідно ч.ч. 4, 5, 6 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Згідно ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Всупереч вказаним вище вимогам законодавства, а також ст. 9 Закону України ”Про судовий збір” позивачем до позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у належній сумі.
Разом з тим, позивачем подана заява про звільнення або відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі, у зв'язку з тяжким матеріальним становищем через запровадження у ПАТ “КБ “Хрещатик” процедури ліквідації.
Необхідно зазначити, що згідно зі статтею 6 Закону України ”Про судовий збір” судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі виключно через установи банків чи відділення зв'язку.
Позивач в силу приписів законодавства не має пільг по сплаті судового збору, однак просить звільнити чи відстрочити сплату судового збору, але не більше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Відповідно до ст.1 Закону України ”Про судовий збір” судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Статтею 82 ЦПК України визначено, що, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно ст. 8 Закону України ”Про судовий збір” враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першійцієї статті.
Пленум Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 29 Постанови № 10 від 17 жовтня 2014 року ”Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах” роз'яснив, що відповідно дост.8 Закону № 3674-VIтаст.82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ст.10 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору можливе виключно за наявності відповідних підстав і є правом, а не обов'язком суду.
Позивач є юридичною особою, позов стосується стягнення коштів на користь банківської установи. Вимоги про відстрочку сплати судового збору обгрунтовані тяжким матеіральним станом позивача, однак будь-яких доказів щодо такого майнового стану позивача, який би унеможлювлював сплату судового збору, суду не подавалось.
Визначені позивачем підстави відстрочення сплати судового збору слід визнати необґрунтованими, оскільки переконливих доказів наявності обставин, які би давали достатні підстави для цього суду не подано. Доводи позивача про тяжкий матеріальний стан саме станом на цей час не можуть свідчити про неможливість зміни його матеріального стану у подальшому.
Відповідно ст. 39 Закону України ”Про іпотеку” у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Таким чином слід виправити недоліки позовної заяви, а саме вказати ціну позову, відповідно сплатити судовий збір; зазначити всі складові предмета іпотеки, опис нерухомого майна, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, як цього вимагає ст. 39 ЗУ ”Про іпотеку”
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення заяви без руху.
Враховуючи викладеного та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-
В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства ”Комерційний банк ”Хрещатик” про звільнення від сплати судового збору або про відстрочення його сплати - відмовити.
Позовну заяву Публічного акціонерного товариства ”Комерційний банк ”Хрещатик” до ОСОБА_1, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю ”Люксіон” про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишити без руху.
Надати позивачу строк - п'ять днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, заява вважатимется неподаною та буде повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Радзівіл А.Г.