Справа №: 272/1346/18
Провадження № 1-кп/272/178/18
02 листопада 2018 року
Андрушівський районний суд Житомирської області в складі :
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі судових засідань ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
з участю обвинуваченого ОСОБА_4
з участю захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Андрушівка в залі суду № 2 кримінальне провадження № 12018060100000303 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2018 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Степок Андрушівського району Житомирської області, українця, громадянина України, з середньою освітою,безробітного,одруженого, проживаючого за адресою : АДРЕСА_1 , раніше не судимого, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч.2 ст.337 КК України,-
встановив :
Згідно обвинувального акту і наданої угоди про визнання винуватості від 29 вересня 2018 року ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст.337 КК України, вчиненого за наступних обставин : ОСОБА_4 , будучи військовозобов'язаним, перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 в оперативному резерві другої черги відповідно до плану проведення зборів з практичним призовом військовозобов'язаних та резервістів оперативного резерву другої черги Збройних сил України у 2018 році, затвердженого начальником Генерального штабу Головнокомандувачем ЗСУ від 19.12.2017р. за №321/1975дск. Відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» ОСОБА_4 був призваний на навчальні збори і належним чином повідомлений про час та місце зборів, а також згідно з ч. 9 ст. 29 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», 23.07.2018 ОСОБА_4 отримав під розписку повістку про необхідність прибуття на 07.00 годину 03.08.2018 до Андрушівського РВК для відправки на навчальні збори резервістів у складі військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ). Однак, військовозобов'язаний ОСОБА_4 , діючи умисно, будучи належним чином попереджений про кримінальну відповідальність за ухилення від навчальних зборів, не маючи поважних причин, згідно «Переліку поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов'язаного до військового комісаріату для призову на збори», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 673 від 28.07.2010 року, 02 серпня 2018 до Андрушівського РВК для відправки на навчальні збори не прибув, у зв'язку із чим ухилився від їх проходження, що призвело до неякісного комплектування команди військовозобов'язаних.Своїми умисними діями, що виразились в ухиленні військовозобов'язаного від навчальних (чи перевірочних) зборів, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.337 КК України.
Як вбачається з обвинувального акту та угоди про визнання винуватості ОСОБА_4 беззастережно визнав себе винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.337 КК України,щиро розкаявся та активно сприяв розкриттю злочину. ОСОБА_4 також погодився із прокурором на призначення йому покарання за це кримінальне правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.Також у даній угоді зазначено роз'яснення обвинуваченій наслідків укладення та затвердження угоди,наслідки її невиконання,передбачені ст.473 КПК України.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що він підтримує укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості,вину визнає в повному обсязі,з узгодженою мірою покарання згоден, угода є добровільною, вона цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч.4 ст.474 Кримінального процесуального кодексу України, які йому були роз'яснені прокурором та судом.
В судовому засіданні захисник вважав можливим затвердити угоду про винуватість, оскільки вона відповідає всім вимогам закону.
Суд,перевіривши умови укладання угоди про визнання винуватості, відповідність угоди за змістом вимогам процесуального законодавства, роз'яснивши та з'ясувавши в обвинуваченого повне порозуміння ним його процесуальних прав, добровільності та відсутності будь-яких обставин, які б примусили погодитися на підписання угоди про визнання винуватості,характеру висунутого щодо нього обвинувачення,виду і розміру покарання та наслідки постановлення вироку на підставі угоди про визнання винуватості,дійшов висновку про те,що у даному провадженні можливо в підготовчому судовому засіданні затвердити надану угоду про визнання винуватості. При цьому суд виходить з наступного: кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_4 ,згідно ст.12 КК України відноситься до кримінальних правопорушень невеликої тяжкості,оскільки санкція ч.2 ст.337 КК України передбачає не покарання у виді позбавлення волі; відповідно до ч.4 ст.469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо злочинів невеликої чи середньої тяжкості, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Угода за змістом укладена відповідно до ст.472 КПК України і має усі необхідні реквізити та відомості,у тому числі стосовно міри та виду узгодженого між сторонами покарання та наслідків невиконання угоди.
Прокурор у судовому засіданні підтримав угоду та просив її затвердити,оскільки угода відповідає вимогам кримінального та кримінально-процесуального законодавства.
Враховуючи, що укладена між прокурором та обвинуваченим угода відповідає вимогам КПК України, дії обвинуваченого за ч.2 ст.337 КК України кваліфіковано вірно, оскільки він,будучи військовозобов'язаним, ухилився від навчальних (чи перевірочних) зборів,умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, обвинувачений може виконати взяті на себе за угодою зобов'язання,фактичні підстави для визнання винуватості наявні, узгоджена міра покарання відповідає загальним засадам призначення покарання,визначених ст.65 КК України,враховує ступінь тяжкості вчиненого,особу винного, обставини,які пом'якшують покарання,а саме щире каяття .
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого згідно ст. 66 КК України, є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно ст. 67 КК України - не має.
Враховуючи вимоги п.3 укладеної угоди, за якою ОСОБА_4 взяв на себе зобов'язання сплатити штраф,суд, призначаючи погоджену міру покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлений.Процесуальні витрати по кримінальному провадженні - відсутні.Речові докази у кримінальному провадженні - відсутні. Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Керуючись ст.ст.373,374,474,475 КПК України,суд,-
ухвалив:
Угоду від 29 вересня 2018 року по кримінальному провадженню 12018060100000303 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.09.2018 року, по обвинуваченню ОСОБА_4 за ч.2 ст.337 КК України, укладену між прокурором Бердичівської місцевої прокуратури юристом 1-го класу ОСОБА_3 і захисником обвинуваченого ОСОБА_5 , обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості - затвердити.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину за ч.2 ст.337 КК України та призначити йому узгоджене покарання у вигляді штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.
Запобіжний захід відносно засудженого до набрання вироком законної сили не обирати.
На вирок сторонами може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Андрушівський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку,але лише у випадках, встановлених ст.ст.473,394 КПК України.
Якщо апеляційну скаргу не подано,вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Копію вироку після його проголошення негайно вручити засудженому,прокурору,захиснику.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Суддя: ОСОБА_1