і м е н е м У к р а їн и
01 листопада 2018 року м. Дніпросправа № 201/17726/17(2-а/201/479/2017)
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Чабаненко С.В. ,
судді: Чумак С.Ю., Юрко І.В.,
за участю секретаря судового засідання Комар Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпро апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2018 р. в адміністративній справі №201/17726/17(2-а/201/479/2017) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора 8 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції Родіна Сергія Вікторовича, Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, скасування постанови та закриття провадження в адміністративній справі,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Інспектора 1 батальйону 8 роти капитана поліції УПП у м. Дніпро Родіна С.В, в якому просив скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕАА № 187034 від 16.10.017 року.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09 липня 2018 року адміністративний позов задоволено. Поновлено ОСОБА_1 строк на оскарження постанови серії ЕАА № 187034 від 16 жовтня 2017 року про накладання адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Постанову серії ЕАА № 187034 від 16 жовтня 2017 року, винесену інспектором 8 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Дніпрі Департаменту патрульної поліції капітаном поліції Родіна С.В. про накладання адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП скасовано. Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП закрито.
Не погодившись з постановою суду, Департамент патрульної поліції Національної поліції України звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволені позову.
Представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгялду справи в судове засідання не прибули, що відповідно до приписів ч.3 ст. 268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив щодо доводів апеляційної скарги, просив залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач притягнутий до відповідальності за порушення ч. 1 ст. 122 КУпАП, а саме за не виконання вимоги дорожнього знаку 5.7.1 ПДР України.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції по-перше поновив строк звернення до суду не навівши обґрунтованих підстав з даного питання. По -друге, вирішуючи даний спір по суті суд дійшов висновку щодо відсутності об'єктивних і беззаперечних доказів наявності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.
Главою 22 КУпАП встановлено порядок розгляду справ про адміністративне правопорушення.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на процесуальні вимоги, а саме щодо дотримання позивачем строків звернення до суду із зазначеним адміністративним позовом.
Частинами 1,2 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Процедура притягнення до адміністративної відповідальності, а також строк та порядок оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення, встановлені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
За приписами статті 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Відтак, КУпАП чітко встановлений строк оскарження постанов у справах про адміністративне правопорушення, який в контексті спірних правовідносин дорівнює 10 дням з дня винесення постанови.
Спірна постанова прийнята 16.10.2017 р., отже строк оскарження спливає 27.10.2017 року. Позивач з позовом про оскарження цієї постанови звернувся до суду тільки 05.12.2017 р.
При цьому в позовній заяві та в клопотанні про поновлення строку звернення до суду з позовом, представник позивача зазначив про те, що позивач 27.11.2017 року звернувся до нього з метою отримання інформації щодо прийняття відносно нього постанови щодо накладення адміністративного стягнення шляхом направлення адвокатського запиту, в тому числі і до УПП м. Дніпропетровська Департаменту патрульної поліції. 05.12.2017 року після отримання відповіді на адвокатський запит, зокрема отримання оскаржуваної постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, представником позивача було подано позов до суду.
Колегія суддів розцінює критично наведені підстави для поновлення строку звернення з позовною заявою, оскільки як вбачається з доданого відповідачем до відзиву на позовну заяву запису з боді-камери поліцейського, позивач був присутній при складанні постанови від 16.10.2017 року, йому було роз'яснено його права, в тому числі і на оскарження постанови, та після ознайомлення з постановою позивач відмовився від її підписання та отримання свого примірника. Отже, фактично про існування оскаржуваної постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивач дізнався саме 16.10.2017 року, та звернувся за правовою допомогою до адвоката після спливу майже 1,5 місячного строку, не навивши при цьому жодних причин, які об'єктивно перешкоджали позивачу звернутися з позовом у визначений Законом строк.
Положеннями ст.258 КУпАП передбачено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох примірниках, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Згідно з частиною 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В силу закону, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити судові рішення у встановлений Кодексом строк. Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.
Вирішення судом питання дотримання строку звернення до суду, визнання поважними причин його пропуску і можливість поновлення залежить від конкретних обставин у кожній справі, наведених доводів, підтверджених відповідними засобами доказування.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Разом з цим позивачем на підтвердження наведених обставин, які зумовили пропуск строку оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, не подано жодних доказів, отже відсутні підстави вважати, що строк звернення до суду пропущений з поважних підстав.
Крім того, як зазначалося вище, належними та допустимими доказами підтверджено, що позивач особисто відмовився від отримання копії постанови у день її складення. При цьому, жодних обґрунтованих причин для такої відмови позивачем також не наведено.
Таким чином, наведені позивачем обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску десятиденного строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Інших доводів та відповідних доказів, які б свідчили про поважність причин пропуску строку звернення до суду з адміністративним позовом матеріали справи не містять.
Вказані обставини суд першої інстанції не взяв до уваги, оцінки їм не надав та помилково прийняв рішення у справі по суті позовних вимог.
Доводи представника позивача щодо відсутності у постанові про притягнення до адміністративної відповідальності посилання на відсутність фіксації правопорушення , колегія суддів розцінює критично, оскільки долучений відповідачем відеозапис підтверджує безпосередньо обставини складання та вручення позивачу оскаржуваної постанови та не стосується обставин вчинення правопорушення.
Статтею 123 КАС України встановлені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду.
За приписами частин 3 та 4 цієї статті якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України в зазначеній редакції суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Статтею 319 КАС України в чинній редакції встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Таким чином, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду і не надані достатні докази на підтвердження поважності причин пропуску цього строку, а судом апеляційної інстанції не встановлено підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, то у відповідності до ч.1 ст. 319 КАС України наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції та залишення позову без розгляду.
З огляду на те, що предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 315, 319, 321, 322, КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 09.07.2018 р. по справі №201/17726/17(2-а/201/479/2017)- скасувати.
Прийняти нову постанову.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - залишити без розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили 01.11.2018року та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає.
Повний текст постанови складено 01 листопада 2018 року.
Головуючий суддя С.В. Чабаненко
суддя С.Ю. Чумак
суддя І.В. Юрко