Провадження № 11-сс/803/157/18 Справа № 200/16637/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 жовтня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дніпропетровську, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю:
секретаря ОСОБА_7 ,
прокурора ОСОБА_8 ,
підозрюваного ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_5 , -
Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2018 року до підозрюваного ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, починаючи з часу фактичного затримання з 14.30 години 15 жовтня 2018 року та до 00.01 години 12 грудня 2018 року. Визначено заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів у сумі 35240 грн.
Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя вказав на обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , а також на наявність ризиків, зазначених у клопотанні. На думку суду, ризики п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК Ураїни, є реальними, оскільки у підозрюваного відсутні міцні соціальні зв'язки, він раніше судимий, а підозра повідомлена про події, які мали місце під час умовно-дострокового звільнення від відбування покарання.
В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою обрати щодо ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Свої вимоги адвокат обґрунтовує тим, що слідчим суддею при ухваленні рішення не було належним чином досліджено особу підозрюваного, зокрема, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання та реєстрації, а також не було доведено наявність підстав, передбачених ст. 177 КПК України. Поряд із цим, захисник вказує, що всупереч вимогам ст. 183 КПК України прокурором не було наведено фактів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного та доказів на їх підтвердження. Разом із цим, ОСОБА_5 просить врахувати наявність у ОСОБА_6 ряду інфекційних захворювань, які унеможливлюють його перебування в умовах ізоляції від суспільства.
Заслухавши суддю-доповідача, захисника та підозрюваного, які підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який проти задоволення апеляційної скарги заперечував, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
У відповідності до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Так, клопотанням слідчого та наданими до нього матеріалами підтверджується, що СВ Дніпровського ВП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12018040030002390 від 15 жовтня 2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України. 16 жовтня 2018 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні цього злочину.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчим суддею встановлено, зокрема, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, що в апеляційному порядку захисником не оскаржується.
Що стосується встановлених слідчим суддею ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, то останні є такими, що об'єктивно існують.
З огляду на те, що підозра ОСОБА_6 є обґрунтованою, з урахуванням даних про особу останнього, тяжкості злочину у вчиненні якого він підозрюється, колегія суддів приходить до висновку про те що ризики переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи/або суду та вчинення ним іншого кримінального правопорушення є реальними.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Слідчий суддя, оцінив всі обставини справи, у зв'язку з чим, дійшов до обґрунтованого висновку, що підстав для застосування щодо ОСОБА_6 більш м'якого запобіжного заходу немає, оскільки вони не зможуть забезпечити запобігання встановлених слідчим суддею ризиків.
Що стосується доводів апеляційної скарги про наявність у ОСОБА_6 постійного місця проживання та реєстрації, колегія суддів зазначає, що вказані обставини хоча і мають місце, однак спростувати висновків слідчого судді про необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не можуть та підстави для задоволення апеляційної скарги не дають. З огляду на тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , покарання, яке йому загрожує, особу підозрюваного, який раніше судимий та вчинив злочин в період умовно-дострокового звільнення, а також встановлені слідчим суддею ризики, застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слід вважати таким, що відповідає вимогам ст. 183 КПК України.
Твердження захисника про наявність у ОСОБА_6 захворювань, які унеможливлюють його тримання під вартою, суду апеляційної інстанції розцінює як безпідставні та такі, що не підтверджені жодними доказами.
Отже, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про законність та обґрунтованість рішення слідчого судді, яке скасуванню з викладених в апеляційній скарзі мотивів не підлягає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 17 жовтня 2018 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 186 КК України, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4