Провадження № 11-сс/0430/23/18 Справа № 216/5346/17 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
26 жовтня 2018 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2017 року про відмову в задоволенні скарги на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,
за участю секретаря ОСОБА_7 ,-
Ухвалою слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2017 року відмовлено в задоволенні скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Центрально-Міського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження від 28 липня 2016 року.
Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на те, що в ході досудового слідства не було встановлено обставин, які б вказували на те, що отримані ОСОБА_6 тілесні ушкодження є наслідком умисних чи необережних дій з боку третіх осіб. Спираючись на висновок судово-медичного експерта, її свідчення та свідчення свідків, допитаних у межах кримінального провадження, суд дійшов висновку, що тілесні ушкодження були отримані ОСОБА_6 внаслідок падіння з висоти власного зросту та при послідуючому ударі об тупі тверді предмети.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_5 просить скасувати постанову про закриття кримінального провадження від 28 липня 2016 року, яка винесена слідчим СВ Центрально-Міського ВП КВП ГУПН в Дніпропетровській області у кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного Реєстру досудових розслідувань за №12016040770001630 від 04 липня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Матеріали провадження направити до СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області для здійснення (проведення) подальшого досудового розслідування у формі досудового слідства, зобов'язавши СВ Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області відновити досудове розслідування за вищевказаним матеріалом. Окрім того, просить скасувати ухвалу від 03 листопада 2017 року, якою відмовлено у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження від 04 липня 2016 року.
Вимоги скарги ОСОБА_5 обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не прийнято до уваги доводи поданої скарги щодо правових підстав для скасування постанови про закриття кримінального провадження від 28 липня 2016 року, що свідчить про неповноту та необґрунтованість ухваленого ним рішення.
Адвокат зазначає, що судом першої інстанції, в основу оскаржуваного судового рішення, покладено пояснення ОСОБА_6 стосовно обставин кримінальної справи, без урахування інших доказів у справі, зокрема, заяви про вчинений злочин (ЖГО №8549 від 04.07.2016 року), яка подана ОСОБА_6 .
До того ж, у тексті оскаржуваної ухвали відсутнє посилання на матеріали кримінального провадження, що підтверджують або спростовують надані ОСОБА_6 пояснення, а також посилання на свідчення конкретних свідків по справі та на зміст висновку судово- медичного експерта разом з його поясненнями.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши надані матеріали та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Апеляційний суд вважає, що зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону при розгляді скарги ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 на постанову про закриття кримінального провадження, слідчим та слідчим суддею дотримані належним чином, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді та постанови слідчого, є необґрунтованими.
З матеріалів провадження вбачається, що слідчим відділом Центрально-Міського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області проводилось досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040770001630 від 04 липня 2016 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Мотивуючи своє рішення про закриття кримінального провадження, слідчий в постанові вказав на те, що під час досудового розслідування не було встановлено обставин, які б вказували на те, що тілесні ушкодження отримані ОСОБА_6 внаслідок неправомірних дій третіх осіб, а з огляду на зібрані докази провадженні є достатні підстави вважати, що ОСОБА_6 отримала їх внаслідок падіння з висоти власного зросту та при ударі об тверді предмети. З вказаними обставинами погодився також й слідчий суддя.
Дослідивши матеріали кримінального провадженні, колегія суддів приходить до висновку про законність цих рішень.
Так, матеріалами провадження підтверджено, що ОСОБА_6 звернулась до працівників поліції з заявою про вчинення щодо неї злочину ОСОБА_9 , зокрема, завдання тілесних ушкоджень, надавши при цьому висновок експерта, яким визначено ступінь їх тяжкості.
Під час досудового розслідування слідчим було допитано ОСОБА_6 , яка вказала на те, що мала конфліктні відносини з ОСОБА_9 , що мешкає окремо у 2 половині будинку. ОСОБА_6 вказала на погане самопочуття 21 квітня 2016 року, у зв'язку з чим вона зверталась по допомогу до ОСОБА_10 , а також викликала швидку допомогу, яка зробила їй укол і поїхала. Окрім того, ОСОБА_6 зауважила, що того дня перебувала у будинку сама, закривши вхідні двері на гачок, та втрачала свідомість. Прийшовши до тями, вона зателефонувала ОСОБА_10 і знову викликала швидку допомогу.
Під час досудового розслідування слідчим було допитано свідка ОСОБА_11 сусідку потерпілої, яка засвідчила факт поганого самопочуття ОСОБА_6 та виклику швидкої 22 квітня 2016 року, а також зауважила, що конфліктів між ОСОБА_6 і ОСОБА_9 21 квітня 2016 року не було, а сусіди неодноразово звертались до працівників поліції з проханням застосувати до ОСОБА_6 примусові заходи медичного характеру, що зумовлено її неадекватною поведінкою.
Обставини такої поведінки ОСОБА_6 засвідчили також й свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_10 . Окрім того, свідок ОСОБА_10 підтвердила, що дійсно ОСОБА_6 погано себе почувала 21 квітня 2016 року, а 22 квітня 2016 року її забрала швидка допомога.
Згідно пояснень фельдшера ОСОБА_13 , 21 квітня 2016 року вона приїжджала за викликом та до потерпілої її завела жінка з іншої половини будинку. Свідок засвідчила обставину поганого самопочуття ОСОБА_6 та вказала, що їй було надано медичну допомогу.
Фельдшер ОСОБА_14 засвідчила, що 22 квітня 2016 року вона також приїжджала за викликом до потерпілої, яка вказала, що втратила свідомість. Окрім того, свідок зауважила, що до будинку її завела жінка з другої половини будинку, а також, що ОСОБА_6 могла сама відчинити двері напередодні приїзду швидкої, оскільки рухалась самостійно, без сторонньої допомоги.
Згідно пояснень судово-медичного експерта ОСОБА_15 , яка проводила судово-медичне дослідження за фактом отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , тілесні ушкодження, виявлені у останньої могли виникнути внаслідок її падіння з висоти власного зросту та при послідуючому ударі об тупі тверді предмети.
Оцінивши у сукупності наведені докази, у суду апеляційної інстанції не виникає жодних сумнівів стосовно того, що тілесні ушкодження не були отримані ОСОБА_6 внаслідок неправомірних дій третіх осіб.
Разом з цим, матеріалами провадження об'єктивно підтверджено, що слідчим зібрано вичерпні докази, на підставі яких дійти висновку про причетність ОСОБА_9 до завдання тілесних ушкоджень потерпілій неможливо.
З огляду на вказані обставини, слідчий дійшов до обґрунтованого висновку про необхідність закриття провадження, а слідчий суддя - про відсутність підстав для скасування такого рішення.
Що стосується доводів захисника про те, що матеріали провадження не містять доказів, що підтверджують або спростовують надані ОСОБА_6 пояснення, то вони є безпідставними.
Отже, слідчим надана належна оцінка всім доказам, зібраним в ході проведення досудового розслідування, і наведений достатній аналіз та мотиви прийнятого рішення.
Враховуючи положення кримінального процесуального закону, апеляційний суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість як оскаржуваної ухвали слідчого судді так і постанови слідчого про закриття кримінального провадження, а тому апеляційна скарга є такою, що задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 405, 407, 409, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 03 листопада 2017 року, якою відмовлено в задоволенні скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_5 на постанову слідчого СВ Центрально-Міського ВП Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_8 про закриття кримінального провадження від 28 липня 2016 року, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4