Справа № 562/3994/18
31.10.2018 року Здолбунівський районний суд Рівненської області в складі головуючого судді Ємельянової Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліментів на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та дочку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину щомісячно до досягнення дітьми повноліття.
Частиною 2 ст.160 ЦПК України встановлено, що із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до ч.3 ст.184 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Однак, заявником ОСОБА_1 до заяви не додано будь-якого доказу на підтвердження того, що неповнолітні діти ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживають разом з нею.
Згідно положень п.5 ч.2 ст.163 ЦПК України у заяві про видачу судового наказу повинно бути зазаначено перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Також, у відповідності до п.4 ч.3 ст.163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обгрунтовує свої вимоги.
Таким чином, в порушення наведених вимог чинного законодавства заявником ОСОБА_1 не надано доказу на підтвердження її права звернення до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
З огляду на викладене, у видачі судового наказу необхідно відмовити.
Згідно з ч.1 ст.166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ч.3 ст.184 Сімейного кодексу України, ст.163, п.1 ч.1 ст.165, ч.1 ст.166 ЦПК України, суд -
ОСОБА_1 відмовити у видачі судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів.
Роз'яснити заявнику ОСОБА_1, що відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою після усунення її недоліків.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Здолбунівський районний суд Рівненської області.