Справа № 548/1461/17
Провадження №2/548/55/18
16.10.2018 року м. Хорол Хорольський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Миркушіної Н.С.,
за участю секретаря судового засідання - Ващенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хорол у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів , що стягуються на малолітню дитину та додаткових витрат,-
Позивач звернувся до Хорольського районного суду з вищевказаним позовом.
У своїй заяві зазначила, що згідно рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 15.04.2014 року у справі № 548/157/14-ц та виконавчого листа № 548/157/14-ц, виданого 15.04.2017 року Хорольським районним судом, з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 550 грн. щомісячно, починаючи з 04.02.2014 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь її матері ОСОБА_1.
Але як вказує позивач, на даний час її матеріальний стан суттєво погіршився, оскільки вона не працевлаштована, їхня з відповідачем малолітня донька ОСОБА_3 є інвалідом дитинства, постійно хворіє та перебуває на диспансерному обліку в Хорольській ЦРЛ, тому потребує додаткових матеріальних витрат на лікування, що підтверджується довідкою вказаного лікувального закладу.
Враховуючи зміни у сімейному законодавстві України щодо збільшення розміру аліментів та посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів, а також матеріальний стан позивача та стан здоров»я дитини, що потребує значних матеріальних витрат на лікування та відновлення, позивач вважає, що аліменти, які сплачує на її утримання батько ОСОБА_2 є недостатніми та такими, що підлягають збільшенню до 1/4 частини всіх видів його доходів, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Крім цього, як зазначає позивач на поїздки та обстеження малолітньої доньки ОСОБА_3 у вказаних медичних закладах, а також послідуюче лікування нею, було понесено додаткові витрати на загальну суму 3 235, 25 гривні, які відповідно до ст. 185 СК України повинні бути поділені між нею і відповідачем порівну, стягнувши з останнього на її користь 1 617, 59 гривні.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з»явилася,подала письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала повністю.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_4 позов визнали частково, прохали стягнути аліменти в твердій грошовій сумі та відмовити в стягненні додаткових витрат за недоведеністю вимог.
Врахувавши позицію позивача, заслухавши відповідача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За вимогами ч. 3 ст. 12 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Цивільно-процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 Цивільно-процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 Цивільно-процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Згідно рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 15.04.2014 року у справі № 548/157/14-ц та виконавчого листа № 548/157/14-ц, виданого 15.04.2017 року Хорольським районним судом, з відповідача стягуються аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в сумі 550 грн. щомісячно, починаючи з 04.02.2014 року і до досягнення дитиною повноліття, на користь її матері ОСОБА_1.
Стаття 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Стаття 141 СК України передбачає, що мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
У відповідності до ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини.
А отже і витрати на потреби дитини також мають бути однаковими.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ст.51 Конституції України та ч.1 ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стаття 181 СК України передбачає, що способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч.3 ст.181 СК України).
Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Батьки або особи, які їх заміняють, несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини відповідно до законів України.
Враховуючи положення ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини, ч. 7 та ч. 8 ст. 7 СК України при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Суд при розгляді вимог позивача про збільшення розміру аліментів враховує те, що після ухвалення попереднього рішення суду про стягнення аліментів змінився визначений положеннями Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів, отже попередньо визначений судом розмір аліментів цим вимогам не відповідає, а тому з вказаних підстав аліменти підлягають збільшенню.
Суд вважає, що матеріальне становище платника аліментів, з урахуванням сплати аліментів відповідачу дозволяє йому сплачувати аліменти на користь відповідача в збільшеному розмірі.
Оскільки позивач звернулася до суду з позовом про збільшення розміру аліментів, шляхом зміни способу їх присудження, то суд приходить до висновку, що вона підлягає частковому задоволення, оскільки ст.192 СК України передбачає тільки збільшення або зменшення саме розміру аліментів.
Враховуючи вищевикладене суд вважає за доцільне збільшити розмір аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягуваних з відповідача на користь позивача згідно рішення Хорольського районного суду Полтавської області від 10.09.2013 року, встановивши їху твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
В той же час вимога позивача про стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину не підлягає задоволенню, оскільки не підтверджена належними та допустимими доказами.
Відповідно дост. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь держави судовий збір в сумі 640, 00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 121, 141, 181, 182, 192 СК України, ст.ст. 1-18, 76-81, 141, 209-241, 259, 263-265, 268, 354, 355 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів, що стягуються на малолітню дитину та додаткових витрат,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Херсон, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, не працюючого аліменти на утримання малолітньої доньки - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5 у твердій грошовій сумі в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, що підлягають індексації відповідно до закону, з дня пред'явлення позову до суду, а саме з 11.10.2017 року і до досягнення дитиною повноліттяна користь її матері ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний код НОМЕР_2 до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині позовних вимог відмовити за безпідставністю.
Рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Виконавчий лист № № 548/157/14-ц, виданий Хорольським районним судом про стягнення з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Херсон, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - відкликати.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Херсон, мешканця АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1 судовий збір у розмірі 640, 00 гривень на користь держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до пп.15.5 п.15розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України,до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Хорольський районний суд Полтавської області.
Повний текст судового рішення складено 25.10.2018 року.
Суддя : Н.С. Миркушіна