01.11.2018 року КОЗЕЛЬЩИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 533/1046/18
Провадження № 2/533/287/18
01 листопада 2018 року Козельщинський районний суд Полтавської області
в складі: головуючого судді - Оксенюк М. М.,
секретаря судового засідання - Шуліки Л. Г.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в селищі Козельщина цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів, -
19.09.2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Козельщинського районного суду із позовом до відповідача ОСОБА_4 про стягнення заборгованості зі сплати аліментів, посилаючись на те, що з 08.08.1998 року по 12.01.2009 року вона з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу з відповідачем у неї народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розірвання шлюбу залишився проживати разом з нею.
Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 24.10.2006 року з відповідача стягнуто аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 03.11.2006 року і до повноліття дитини.
Далі, позивач в позові зазначила, на момент досягнення сином повноліття, відповідач аліменти згідно рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 24.10.2006 року сплачував не в повному обсязі, у зв'язку з чим виникла заборгованість по сплаті аліментів.
Відповідно до проведеного державним виконавцем розрахунку заборгованості за відповідачем рахується заборгованість по аліментам за період 01.01.2012 року по 22.08.2016 року в розмірі 13 280,72 грн., що підтверджується довідкою- розрахунком № 5382 від 23.08.2018 року.
Також, позивач в позові зазначила, що у зв'язку з несвоєчасною виплатою аліментів з відповідача на її користь згідно наданого розрахунку підлягає стягненню неустойка (пеня) за період з 01 січня 2012 року по 22 серпня 2016 року в розмірі 6 082,60 грн.
Згідно ухвали суду від 04.09.2018 року вбачається, що по вищезазначеній справі відкрито провадження за правилами позовного провадження. Справа призначена до розгляду у підготовчому судовому засіданні на 01.11.2018 року о 10 годині 30 хвилин.
Позивач ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, але направили заяви, згідно яких вбачається, що розгляд справи проводити без їхньої участі, позов підтримують та прохають задовольнити.
Також, позивач до суду направила клопотання про повернення судового збору в сумі 704,80 грн.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, але направив заяву, згідно якої вбачається, що розгляд справи проводити без його участі, позов визнає.
Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, але направив заяву, згідно якої вбачається, що розгляд справи проводити без його участі, позов позивача підтримує.
Згідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, в зв'язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, встановив наступне.
Відповідно до матеріалів справи, позивачем подано позовну заяву про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати аліментів в розмірі 13 280,72 грн. та пені в розмірі 6 082,60 грн.
Загальна сума позову (майнової вимоги) складає 19 363,32 грн.
Згідно ч.2ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до положень п. 1 ч. 1 та ч. 2 ст.7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом. У випадках, установлених п.1 ч.1. ст.7, судовий збір повертається в розмірі передплаченої суми.
Згідно до квитанцій вбачається, що позивачем сплачено судовий збір на користь держави за розгляд позовних вимог про стягнення заборгованості зі сплати аліментів та пені квитанції № 0.0.1137495841.1 від 19.09.2018 року в сумі 704,80 грн. та № 0.0.1137497462.1 від 19.09.2018 року в сумі 704,80 грн.
Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно ст. 7 ЗУ «Про Державний бюджет України на 2018 рік» вбачається, що у 2018 році прожитковий мінімум для працездатної особи встановлено з 1 січня 2018 року у розмірі 1 762 грн.
Відповідно до пунктів 12 та 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами. Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою), наприклад, за вимогами про усунення перешкод у користуванні власністю та відшкодування моральної шкоди. Якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Отже, сума судового збору з врахуванням ціни позову позивача, яка підлягає сплаті на користь держави складає 704,80 грн.
Ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.
Отже, суд вважає за можливе задовольнити клопотання позивача про повернення судового збору, оскільки позивачем сплачено судовий збір в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Керуючись ч. 2 ст. 133, 247 ЦПК України, суд, -
постановив:
Заяву позивача ОСОБА_1 про повернення судового збору - задовольнити.
Повернути позивачу ОСОБА_1 здержавного бюджету, судовий збір, сплаченого нею при подачі даного позову на підставі квитанції № 0.0.1137497462.1 від 19.09.2018 року в сумі 704,80 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя