Справа № 405/2615/15-к
1-кп/405/110/15
31 жовтня 2018 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3
з участю прокурора: ОСОБА_4
потерпілого: ОСОБА_5
захисника: ОСОБА_6 , ОСОБА_7
обвинуваченого: ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12014120020008972 від 18.10.2014 року за обвинуваченням ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не маючого утриманців, не працюючого, не маючого реєстрації, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 19.03.2000 року Ленінським районним судом м. Кіровограда за ч.3 ст.81 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією майна, 13.10.2004 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі, 03.12.2007 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч.2 ст.187, ч.3 ст.187, ч.4 ст.70 КК України до 7 років 1 місяця позбавлення волі, 20.05.2016 року Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі, 07.10.2016 року вироком Ленінського районного суду м. Кіровограда за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ч.5 ст.72 КК України в строк відбування покарання ОСОБА_8 зараховано строк його попереднього ув'язнення в межах даного кримінального провадження з 18 грудня 2011 року по 31 березня 2014 року включно та з 04 липня 2016 року по день набрання даним вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, звільнений від відбування покарання як такий, що з урахуванням відбутого ним у межах даного кримінального провадження строку попереднього ув'язнення, відбув призначене йому основне покарання повністю,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України
ОСОБА_8 вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, за наступних обставин.
17.10.2014 року близько 23:00 год. ОСОБА_8 , перебуваючи біля під'їзду №5, будинку АДРЕСА_2 , побачив підсобне приміщення біля вказаного під'їзду, двері якого були незамкнені. В цей момент у ОСОБА_8 виник умисел на таємне викрадення чужого майна із вказаного приміщення, з цією метою ОСОБА_8 , через незачинені двері, проник до вказаного підсобного приміщення, де побачив мотоцикл марки «Восход 2М», державний номерний знак НОМЕР_1 , та в нього виник умисел спрямований на заволодіння даним транспортним засобом.
Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконне заволодіння транспортним засобом, ОСОБА_8 , діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи, викотив з підсобного приміщення мотоцикл марки «Восход 2М», державний номерний знак НОМЕР_1 , належний ОСОБА_5 , вартістю 5510 грн. Після чого, ОСОБА_8 з мотоциклом з місця скоєння злочину зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_5 матеріальної шкоди на суму 5510 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину у вчинені кримінальному правопорушенні не визнав в повному обсязі, зазначивши, що мотоцикл не викрадав. В дворі, де він винаймав житло, лежав брухт, а саме: труби, батареї, які він, зі згоди власника, забрав та здав в пункт прийому металолом.
Незважаючи на повне не визнання обвинуваченим ОСОБА_8 своєї провини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, його вина доводиться дослідженими у судовому засіданні належними та допустимими доказами, обсяг дослідження яких визначений судом з урахуванням думки учасників судового провадження:
- показаннями потерпілого ОСОБА_5 , який в судовому засіданні показав, що біля його під'їзду АДРЕСА_3 , є комора, якою він користувався особисто та зберігав в ній мотоцикл марки «Восход 2М», державний номерний знак НОМЕР_1 . 17.10.2014 року відкрив комору, взяв свої речі та прикрив двері, але на ключ не замикав. На наступний день приблизно о 09-09:30 годині виявив зникнення мотоцикла. Після чого відразу звернувся з заявою до міліції.
- показаннями свідка ОСОБА_9 , який в судовому засіданні показав, що працює таксистом. 18 жовтня 2014 року до нього зателефонував ОСОБА_8 та попрохав його приїхати, щоб перевезти метал. Він приїхав на вул. Пермську. ОСОБА_8 виніс на вулицю метал в мішках, в яких бачив елементи від мотоцикла, а саме: труби та вилку. Він допоміг ОСОБА_8 погрузити метал до машини і вони поїхали на вул. Покровську в пункт прийому металу. Там він допоміг ОСОБА_8 вигрузити метал з багажника автомобіля, і ОСОБА_8 здав його та отримав кошти. ОСОБА_8 віддав йому гроші за послуги перевезення. Після чого, він відвіз ОСОБА_8 в центр.
- показаннями свідка ОСОБА_10 , який в судовому засіданні показав, що в жовтні 2014 року працював в пункті прийому металу по АДРЕСА_4 . Приблизно з 11 год. до 14 год. під'їхало авто марки «Шевролет» червоного кольору, за кермом був чоловік. ОСОБА_8 підійшов до нього і спитав чи приймає він метал, на що він відповів що так. Після цього, чоловіки відкрили багажник та вийняли звідти розрізаний корпус мотоцикла, а саме: вилку передню, 2 труби та раму розрізану. Він прийняв метал та розрахувався з ОСОБА_8
- протоколом огляду місця події від 18.10.2014 року, в ході якого оглянуто підсобне приміщення, яке знаходиться біля під'їзду №5, буд. АДРЕСА_2 . (а.к.п.12);
- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 04.03.2015 року, згідно якого, серед чотирьох осіб, свідок ОСОБА_10 за загальними рисами обличчя, показав на невідому йому особу, під номером 2, якою є ОСОБА_8 , який 18.10.2018 року пропонував прийняти у нього деталі мотоциклу (а.к.п.21-24);
- висновком товарознавчої експертизи №10 від 13.03.2015 року, згідно з яким ринкова вартість мотоцикла марки «Восход 2-М», д.н.з. НОМЕР_1 , станом на 18.10.2014 рік становить 5510 грн. (а.к.п.32-35);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 30.03.2015 року з фото таблицею до нього, в ході проведення якого в присутності понятих, підозрюваний ОСОБА_8 розповів та показав, що 17.10.2014 року близько 20 год. він проходив повз під'їзд №5 будинку АДРЕСА_2 та побачив відкриті навстіж двері комори, в якій горіло світло. Він присів на лавку та став чекати чи закриє хтось комору. Близько 23 год. ніхто так і не вийшов, і він підійшов до комори та побачив мотоцикл марки «Восход». Він викотив його на вулицю та покотив повз 6го під'їзду до свого дому, де проживав на той момент. Після чого, мотоцикл за допомогою болгарки розрізав на деталі та зателефонував знайомому ОСОБА_11 для того, щоб той приїхав та допоміг йому здати металолом (а.к.п.39-45).
Позиція обвинуваченого про те, що протокол слідчого експерименту слід вважати недопустимим доказом, так як процесуальна дія проведена без участі захисника - є хибною з наступних підстав:
Так, дана процесуальна дія проведена уповноваженою особою з дотриманням вимог ст.240 КПК України, без порушення права обвинуваченого ОСОБА_8 на захист, оскільки, відповідно до положень статті 52 КПК України, якою визначений перелік випадків, коли участь захисника у кримінальному провадженні є обов'язковою, участь захисника в даному кримінальному провадженні не є обов'язковою.
Оцінюючи вище приведені докази, як кожен окремо так і в їх сукупності між собою, суд відмічає відсутність в них протиріч і констатує повну узгодженість та достатність для встановлення винуватості обвинуваченого ОСОБА_8 .
Не є документами в розумінні ст.99 КПК України, на які посилався прокурор під час судового розгляду та доказами у справі відповідно до положень ст. 84 КПК України: витяг з ЄРДР (а.к.п.1,2), заява потерпілого від 18.10.2014 року про вчинення кримінального правопорушення (а.к.п.10).
Доводи обвинуваченого ОСОБА_8 про непричетність до незаконного заволодіння транспортним засобом не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.
Покази обвинуваченого спростовуються протоколом пред'явлення особи для впізнання за участю свідка ОСОБА_10 , в ході якого останній вказав, що ОСОБА_8 здав йому в пункт прийому металу елементи від мотоцикла, протоколом проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_8 , в ході якого обвинувачений детально розповів про обставини та спосіб вчинення кримінального правопорушення в прив'язці до місця вчинення злочину. Водночас, письмові докази об'єктивно узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_5 , свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , наданими в судовому засіданні, які є логічними, послідовними та взаємодоповнюючими. При цьому, суд зазначає, що в справі не встановлено будь-яких обґрунтованих даних, які б ставили під сумнів показання вищенаведених осіб та свідчили б про їх зацікавленість. Покази потерпілого та свідків є достовірними та правдивими. Доказів того, що вони перебувають з обвинуваченим в неприязних відносинах немає, як і підстав обмовляти останнього.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 , вказуючи на той факт, що металобрухт здав в пункт прийому за згодою та відома власника житла, у якого він орендував будинок, водночас не зміг суду назвати ні імені чи прізвища цієї особи, ні адреси його проживання, чи інших відомостей, які надали б можливість суду встановити особистість власника і допитати його в судовому засіданні.
За наведених обставин, суд вважає доводи обвинуваченого безпідставними, а не визнання вини у вчиненні злочину, розцінюється судом як спосіб захисту від інкримінованого органом досудового розслідування обвинувачення с метою уникнення кримінальної відповідальності.
Крім того, не знайшли свого підтвердження і показання обвинуваченого щодо його звернень з заявами про застосування до нього працівниками поліції недозволених методів слідства після затримання. Так, судом беззаперечно встановлено, що з відповідними скаргами обвинувачений звертався в рамках іншого кримінального провадження, яке знаходиться на розгляді в Кіровському райсуді м.Кіровограда, де обвинувачений був затриманий та відносно нього обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Суд кваліфікує діяння ОСОБА_8 за ч.2 ст.289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно.
Вирішуючи питання щодо призначення міри покарання ОСОБА_8 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, пом'якшуючі та обтяжуючі покарання обставини.
Так, ОСОБА_8 вчинив тяжкий злочин, неодружений, не маючий утриманців, не працюючий, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку в КЗ «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» та в КЗ «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, злочин вчинив в період не знятої та не погашеної судимості.
Обставин, пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , судом не встановлено.
Беручи до уваги характер, ступінь тяжкості та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_8 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, враховуючи, що ОСОБА_8 неодноразово судимий за корисливі злочини, судимість не погашена у встановленому законом порядку, певних висновків для себе не зробив та вчинив тяжкий злочин, суд вважає що його виправлення можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства з відбуванням покарання в місцях позбавлення волі, з призначенням покарання в межах санкції ч.2 ст. 289 КК України без конфіскації майна, що на думку суду є необхідним та достатнім для попередження вчинення ОСОБА_8 нового кримінального правопорушення та його перевиховання.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Витрати за проведення експертних досліджень в сумі 491,04 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_8 на користь держави.
Керуючись ст.ст.368, 371, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_8 визнати винним за ч.2 ст.289 КК України і призначити покарання у виді 5 /п'яти/ років 6 /шести/ місяців позбавлення волі, без конфіскації майна.
Запобіжний захід ОСОБА_8 по день набрання вироком законної сили обрати тримання під вартою, взявши його під варту в залі судового засідання, негайно.
Строк відбування покарання рахувати з 31.10.2018 року.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлено.
Речові докази по кримінальному провадженню відсутні.
Витрати за проведення експертних досліджень в сумі 491,04 грн. підлягають стягненню з ОСОБА_8 на користь держави.
На вирок може бути подано апеляцію до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Ленінський районний суд м. Кіровограда. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя Ленінського
районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_12