Справа № 383/579/18
Номер провадження 1-кп/383/123/18
01 листопада 2018 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області у складі головуючої судді - ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засіданні - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
неповнолітньої особи, відносно якої розглядається клопотання - ОСОБА_4 ,
законного представника неповнолітньої особи, відносно якої розглядається клопотання - ОСОБА_5 ,
захисника неповнолітньої особи, відносно якої розглядається клопотання - адвоката ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в приміщенні Бобринецького районного суду Кіровоградської області клопотання старшого слідчого СВ Бобринецького ВП Новоукраїнського ВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_7 про застосування до особи, яка не досягла віку з якого настає кримінальна відповідальність, примусових заходів виховного характеру у кримінальному провадженні №12018120110000159 від 21.04.2018 року, відносно
неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , учня 10 класу Верхньоінгульської ЗОШ І-ІІІ ступенів, не працюючого, не військовозобов'язаного, раніше не судимого,
за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
Неповнолітній ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є особою, що не досяг віку з якого настає кримінальна відповідальність, 20 квітня 2018 року близько 23 години 00 хвилин, перебував біля будівлі Верхньоінгульської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області, розташованої за адресою вул. Набережна, 19, с. Верхньоінгульське Бобринецького району Кіровоградської області. В цей час на грунті раптово виниклих неприязних відносин з між потерпілим неповнолітнім ОСОБА_8 та неповнолітнім ОСОБА_4 виникла сварка. Під час сварки ОСОБА_4 маючи намір на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому неповнолітньому ОСОБА_8 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тримаючи в руці предмет, який є пристроєм виготовленим саморобним способом по типу шомпольного пістолету та який до вогнепальної зброї не належить, наніс ним удар по голові останньому, чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді рани потиличної ділянки голови зліва, які відповідно до висновку експерта №362 від 21.05.2018 року Кіровоградського обласного бюро СМЕ ДОЗ Кіровоградської облдержадміністрації, відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 свою вину у вчиненні суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України визнав у повному обсязі, щиро покаявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення. Фактичні обставини справи, викладені в клопотанні, не оспорює.
Судом встановлено, що неповнолітній ОСОБА_4 та інші учасники процесу не оспорюють обставини справи, і вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції.
Таким чином, на підставі наведеного, суд приходить до висновку, що неповнолітній ОСОБА_4 вчинив суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, тобто умисне легке тілесне ушкодження.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі його під нагляд матері строком на один рік.
В судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_4 просив застосувати до нього примусові заходи виховного характеру у виді передачі під нагляд матері.
Захисник та законний представник не заперечували проти застосування щодо ОСОБА_4 примусових заходів виховного характеру. Законний представник зазначила, що неодноразово спілкувалась з сином щодо вчиненого ним кримінального правопорушення і він зробив відповідні висновки. В поведінці сина відбулися позитивні зміни, вона його контролює, запевнила суд, що зможе в подальшому здійснювати належний нагляд за поведінкою сина.
Розглянувши клопотання, заслухавши думку учасників кримінального провадження, суд вважає, що клопотання підлягає задоволенню за наступних підстав.
Згідно ст.498 КПК України кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів виховного характеру, передбачених законом України про кримінальну відповідальність, здійснюється внаслідок вчинення особою, яка після досягнення одинадцятирічного віку до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 2 статті 97 КК України визначено, що примусові заходи виховного характеру, передбачені ч.2 ст.105 КК України, суд застосовує і до особи, яка до досягнення віку, з якого може наставати кримінальна відповідальність, вчинила суспільно-небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу.
На момент вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів невеликої тяжкості, ОСОБА_4 виповнилось 15 років, тому відповідно до ч.2 ст.22 КК України він не досяг віку, з якого наступає кримінальна відповідальність за вказане кримінальне правопорушення.
Матеріалами кримінального провадження підтверджується те, що неповнолітній ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю ОСОБА_5 , за місцем проживання та навчання характеризується позитивно, забезпечений на задовільному рівні всіма умовами для проживання та навчання, щиро розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, зробив для себе належні висновки, мати обвинуваченого здатна забезпечити позитивний виховний вплив на неповнолітнього та постійний контроль за його поведінкою.
Беручи до уваги поведінку неповнолітнього ОСОБА_4 після вчинення суспільно небезпечного діяння, його ставлення до скоєного, бажання матері щодо передачі неповнолітнього під її нагляд, суд прийшов до висновку, що до неповнолітнього ОСОБА_4 доцільно застосувати примусові заходи виховного характеру у вигляді передачі під нагляд матері ОСОБА_5 строком на 1 рік, що на думку суду є необхідним та достатнім для забезпечення повноцінної реабілітації та правового виховання неповнолітнього.
Цивільний позов та процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Захід забезпечення кримінального провадження відносно неповнолітнього ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ст.ст. 22, 97, 105, 125 КК України, ст.ст. 372, 395, 498-501, 532 КПК України, суд, -
Застосувати до неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи виховного характеру строком на один рік у вигляді передачі під нагляд матері ОСОБА_5 .
Речові докази, які складаються з металевої трубки, дерев'яної ложі з рукояткою, запального отвору, загальна довжина предмета - 385 мм., металевої трубки циліндричної форми довжиною 208 мм., металевої трубки, що кріпиться до рукояття за допомогою синьої ізоляційної стрічки, металевої трубки виготовленої з металу сірого кольору, зовнішній діаметр трубки 16 мм, внутрішній діаметр трубки 12,8 мм. - знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1