Справа № 369/6225/18
Провадження № 1-кп/369/746/18
іменем України
01.11.18 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
представника потерпілої та
цивільного позивача ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві судовий розгляд кримінального провадження № 12018110200001212 від 28.02.2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Шаргород Вінницької області, українки, громадянки України, освіта вища, вдови, фізичної особи підприємця, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,-
27.02.2018 року близько 17 год. 00 хв., водій ОСОБА_6 , керуючи автомобілем марки «Toyota Land Cruiser» р.н. НОМЕР_1 , рухалася автодорогою с. Крюківщина - с. Тарасівкав, що в межах Києво-Святошинського району Київської області, в напрямку до с. Крюківщина.
Рухаючись у вказаному напрямку, зазначеною автодорогою, перед с. Крюківщина, водій ОСОБА_6 проявила неуважність, не стежила за дорожньою обстановкою та її змінами, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху, не врахувала дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати рух та безпечно керувати ним, в результаті чого втратила керованість автомобілем та виїхала на смугу зустрічного руху, де здійснила зіткнення із автомобілем марки «KIA Cee'd» р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_7 .
Внаслідок ДТП пасажир автомобіля «KIA Cee'd» р.н. НОМЕР_2 , ОСОБА_8 , отримала тілесні ушкодження у вигляді уламкового перелому діалізу проксимальної фаланги 1-го пальця правої стопи зі зміщенням відламків, що згідно висновку експерта № 68/Д від 18.05.2018 року, відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості, за ознакою тривалого розгляду здоров'я терміном понад 21 день.
Водій ОСОБА_6 порушила вимоги п.п. 1.5 - дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матерiальних збиткiв; 2.3. б) - для забезпечення безпеки дорожнього руху водiй зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, вiдповiдно реагувати на її змiну, стежити за правильнiстю розмiщення та крiплення вантажу, технiчним станом транспортного засобу i не вiдволiкатися вiд керування цим засобом у дорозi; 12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабiнету Miністрів України №1306 від 10.10.2001 року.
Допущені водієм ОСОБА_6 порушення вимог п.п.1.5, 2.3 «б», 12.1 Правил дорожнього руху України знаходяться у прямому причинному зв'язку з даною дорожньо-транспортною пригодою.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена свою вину у пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю, підтвердила обставини, зазначені у обвинувальному акті, встановлені органом досудового розслідування.
У вчиненому щиро розкаюється, завдані потерпілій збитки відшкодувала у повному обсязі,просить суворо її не карати. Позовні вимоги цивільного позивача не визнає, вважає, що заподіяні йому збитки зобов'язана відшкодувати страхова компанія.
У відповідності до ст.349 КПК України, враховуючи повне визнання обвинуваченою своєї вини у вчиненому злочині, а також те, що наявні у кримінальному провадженні докази стосовно фактичних обставин учасниками судового провадження не оспорюються, зазначені особи правильно розуміють зміст цих обставин, у суду не виникає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, суд вважає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорююються.
Таким чином, суд приходить до переконання, що вина обвинуваченої у вчиненні злочину з необережності доказана повністю, її дії судом кваліфікуються за ч.1 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину та особу обвинуваченої.
Призначаючи покарання обвинуваченій, суд бере до уваги, що вчинений нею злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості, вчинений з необережності, ОСОБА_6 за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судима, займається підприємницькою діяльністю, вдова, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченої, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків потерпілій, обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено, та призначає покарання у виді штрафу в межах санкції статті 286 ч.1 КК України та вважає за можливе не призначати додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.
Враховуючи п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами та доповненнями), при визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості, тому суд приймає до уваги, що моральна шкода завдана власнику транспортного засобу «KIA Cee'd» р.н. НОМЕР_2 ОСОБА_7 полягає у перенесеному фізичному болю, так як останній отримав легкі тілесні ушкодження внаслідок ДТП, та душевних стражданнях, моральних переживаннях, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через пошкодження автомобіля, також суд бере до уваги матеріальний стан обвинуваченої, яка працює, має на утриманні малолітню дитину, яку виховує самостійно, оскільки є вдовою, та вважає за доцільне частково задовольнити цивільний позов потерпілого в частині відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000 грн., яка підлягає стягненню із обвинуваченої.
Крім того, суд вважає за необхідне задовольнити цивільний позов ОСОБА_7 в частині стягнення із обвинуваченої на його користь сплачений останнім судовий збір у розмірі 1762 грн.
Долю речових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Запобіжний захід не обирався.
Процесуальні витрати підлягають стягненню із обвинуваченої.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370- 374,376 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, і призначити їй покарання у виді штрафу в розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. на користь держави без позбавленням права керувати транспортними засобами.
Стягнути із ОСОБА_6 на користь держави 5720 (п'ять тисяч сімсот двадцять) грн. процесуальних витрат на залучення експертів.
Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 10 000 (десять тисяч) грн. у відшкодування завданої моральної шкоди.
Стягнути із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн.
Речові докази по справі :
-автомобіль марки «Toyota Land Cruiser» р.н. НОМЕР_1 , який переданий на зберігання власнику, залишити у користуванні власника ОСОБА_6 ;
-автомобіль марки «KIA Cee'd» р.н. НОМЕР_2 , який переданий на зберігання власнику, залишити у користуванні власника ОСОБА_7
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Київської області через Києво-Святошинський районний суд Київської області протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору; інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді; копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
Суддя : ОСОБА_1