Справа №464/3781/18
пр.№ 4-с/464/47/18
24.10.2018 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді Горбань О.Ю.,
секретаря судового засідання Гаврилишин О.Б,
за участі: представника заінтересованої особи ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові скаргу ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області,
ОСОБА_2 звернулася до суду зі скаргою на дії (бездіяльність) державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області.
Скаргу мотивувала тим, що 22.04.2013 державним виконавцем Денисюком Т.Г. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання виконавчого листа, виданого на виконання судового рішення про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ПАТ „Фольксбанк” 4 965 545,58 грн., а також винесено постанову про накладення арешту на майно боржника.
09.09.2016 між ПАТ „ВіЕс Банк” (до перейменування ПАТ „Фольксбанк”) та божником ОСОБА_2 укладено договір про погашення заборгованості, за яким остання сплатила 34202,44 долари США, а банком в свою чергу прощено решту частини заборгованості.
13.06.2018 представником боржника на адресу відділу примусового виконання рішень надіслано заяву щодо закінчення виконавчого провадження, яка залишилася без реагування державного виконавця. Крім цього, боржником виявлено, що в ході виконавчого провадження накладено інший арешт на все нерухоме майно, зареєстрований у відповідному реєстрі 11.08.2010. Разом з тим, жодних примусових стягнень за вказаним виконавчим документом не здійснено, а відтак відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. Проте, державним виконавцем протягом тривалого часу не вживаються відповідні заходи щодо закінчення виконавчого провадження та стягнення виконавчого збору. У зв'язку з цим, божник вважає дії державного виконавця щодо невинесення постанови про закінчення виконавчого провадження неправомірними та просить суд зобов'язати державного виконавця скасувати накладені в ході виконавчого провадження арешти на майно боржника.
Представник заявника ОСОБА_4 у судове засідання не з"явився, подав суду письмове клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав відзив на скаргу та додатково пояснив, що відповідно до даних автоматизованої системи виконавчих проваджень у відділі примусового виконання рішень на виконанні перебувало виконавче провадження ВП №37590833 з примусового виконання виконавчого листа №2-1223/10, виданого 13.11.2012 Сихівським районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів на користь ПАТ „Фольксбанк”. В ході виконавчого провадження накладено арешт на майно боржника. 26.06.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а матеріали виконавчого провадження після закінчення відповідного терміну зберігання знищено. Враховуючи те, що виконавчий збір та витрати виконавчого провадження не стягнуто, підстави для зняття арешту з майна боржника при винесенні постанови про повернення виконавчого документа стягувачу були відсутні. Просив суд у задоволенні скарги відмовити.
Представник стягувача ПАТ „ВіЕС Банк” в судове засідання не з'явився з невідомих причин, про час та місце розгляду повідомлений належним чином. Суд вирішив розглядати скаргу за його відсутності.
Заслухавши пояснення державного виконавця, оглянувши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що у провадженні відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області перебувало виконавче провадження ВП №37590833 з примусового виконання виконавчого листа №2-1223/10, виданого 13.11.2012 Сихівським районним судом м. Львова, про стягнення з ОСОБА_2 грошових коштів на користь ПАТ „Фольксбанк”. В ході виконавчого провадження накладено арешт на майно боржника.
Крім цього, із матеріалів скарги встановлено, що 26.06.2014 державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, а матеріали виконавчого провадження після закінчення відповідного терміну зберігання знищено. Питання про стягнення виконавчого збору та витрат виконавчого провадження не вирішувалося.
В подальшому, 09.09.2016 між ПАТ „ВіЕс Банк” (до перейменування ПАТ „Фольксбанк”) та божником ОСОБА_2 укладено договір про погашення заборгованості, за яким остання сплатила 34202,44 долари США, а банком в свою чергу прощено решту частини заборгованості.
Відповідно до частин 1, 2 статті 50 Закону України „Про виконавче провадження” (у редакції, що діяла на час виникнення та існування спірних правовідносин) у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження.
Із вищенаведених положень Закону України „Про виконавче провадження” (у редакції 1999 року зі змінами та доповненнями) випливає, що у разі закінчення виконавчого провадження шляхом повернення виконавчого документа стягувачу та нестягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, питання про зняття арешту, накладеного на майно боржника, не вирішується.
Покликання заявника та її представника на нездійснення державним виконавцем дій, пов'язаних у зв'язку з фактичним стягненням коштів з ОСОБА_2, а відтак і на відсутність підстав для стягнення виконавчого збору, та відповідну судову практику, пов'язану з вирішенням цього питання, вищевказаних висновків суду не спростовують. Зокрема, рішення про закінчення виконавчого провадження у формі повернення виконавчого документа прийнято державним виконавцем у 2014 році, питання щодо стягнення виконавчого збору не вирішувалося, а відтак і не вирішувалося питання про скасування арешту майна. Крім цього, матеріали виконавчого провадження на даний час знищені у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення скарги, оскільки державним виконавцем вирішено питання про закінчення виконавчого провадження, а питання щодо зняття арешту з майна не вирішувалося, що відповідало чинному на той час законодавству. Вирішення питання щодо зняття арешту з майна на даний час можливе виключно шляхом пред'явлення відповідного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтею 50 Закону України «Про виконавче провадження» (від 21.04.1999 року), статтями 450, 451 ЦПК України, суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_2 на дії (бездіяльність) державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в порядку визначеному ЦПК України протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали суду.
У разі, якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 29.10.2018.
Суддя Горбань О.Ю.