Справа № 372/3315/18
Провадження 1-кс-1420/18
ухвала
Іменем України
01 листопада 2018 року Слідчий суддя Обухівського районного суду Київської області ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області клопотання слідчого СВ Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про арешт майна,
31.10.2018 року Слідчий Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, лейтенант поліції ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018110230001055 від 30.10.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яке обґрунтовує тим, що 26.10.2018 року, в перiод часу з 08 год. 00 хв. по 18 год. 00 хв. невстановлена особа маючи умисел на таємне викрадення чужого майна та бажаючи його настання, проникла на територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де в подальшому шляхом зламу вхідних дверей, проникла до приміщення будинку, звідки таємно викрала наступне майно: ноутбук марки "Dell", грошові кошти в сумі близько 4 тис. гривень, статуетки та вироби з міді.
30.10.2018 в період часу з 20 год. 02 хв. по 20 год. 14 хв. за аресою: АДРЕСА_2 в ході проведення невідкладного обшуку домоволодіння вилучено наступне:
- ноутбук чорного кольору марки «Dell» та написом «Service TAG Label (71,5x55 mm)», зарядний пристрій чорного кольору із написом «Replacement AC Adapter», сумка чорного кольору із написом «Digital», які поміщено до спец пакету № 3243270;
- металеву статуетку золотистого кольору у формі дзвоника, металеву статуетку золотистого кольору у формі силуета людини, які поміщено до спец пакета № 3160659.
30.10.2018 виявлені та вилучені речі, постановою слідчого на підставі ч. 2 п. 9 ст. 40, 94, ч. 2 ст. 100, ч. 3 ст. 110, на підставі ч. 1 ст. 98 КПК України, визнанні речовими доказами у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 1. ст. 98 КПК України, речові докази є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті протиправним шляхом.
Речі на які необхідно накласти арешт, вважаються тимчасово вилученими, тобто, які вилучені слідчим СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області ОСОБА_3 , під час обшуку 30.10.2018 в період часу з 20 год. 02 хв. по 20 год. 14 хв. за аресою: АДРЕСА_2 , можуть бути використані як докази причетності конкретних осіб до вчинення кримінального правопорушення.
Речі, на які необхідно накласти арешт та які вважаються тимчасово вилученим майном, не відносяться до документів, які містять охоронювану законом таємницю.
Відсутність вказаних вилучених речей, предметів, унеможливлює встановлення всіх обставин, які мають значення у цьому кримінальному провадженні, і як наслідок призведе до порушення вимог ст. 2 КПК України щодо повного і неупередженого розслідування кримінального правопорушення.
Підставою накладення арешту на майно, відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
А тому, під час досудового слідства виникла необхідність накласти арешт на вилучене майно, для того щоб запобігти можливості його приховати, пошкодити, зіпсувати, знищити, перетворити, відчужити.
Метою, накладення арешту на виявлені під час обшуку та вилучені до Обухівського ВП ГУНП в Київській області речі та предмети, відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 170 КПК України є збереження речових доказів, оскільки існують достатні підстави вважати, що вони зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, що були об'єктом кримінального протиправної дії та набутті кримінально протиправним шляхом.
Виявлені під час обшуку речі, предмети які вилучені до Обухівського ВП ГУНП в Київській області, містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а саме місця перебування потерпілого, підозрюваного, контакти інших можливих учасників злочину.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі (особам), у якої його було вилучено.
Згідно норми ч. 1 ст. 107 КПК України фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів не здійснювалась.
Дослідивши матеріали справи приходжу до наступного.
Судом встановлено, що СВ Обухівського ВП ГУ НП в Київській області здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під № 12018110230001055 від 30.10.2018 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.
Згідно ст. 170 ч.1 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цього Кодексу арешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його. Арешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, i перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб з метою забезпечення можливої конфіскації майна або цивільного позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Згідно вимог ч.5 ст.173 КПК України в ухвалі про арешт майна має бути зазначено: а) перелік майна, яке підлягає арешту; б) підстави застосування арешту; в) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі; г) заборону розпоряджатися або користуватися майном у разі її передбачення та вказівку на таке майно; д) порядок виконання ухвали.
Внесене клопотання відповідає вимогам ст.171 КПК України, матеріалам клопотання, доведено достатність даних про здійснення досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення, тому з метою запобігання можливим фактам приховування, зникнення, втрати, використання, пересування, передачі, відчуження майна, а його арешт передбачає заборону особам, у володінні яких перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його, є підстави для задоволення клопотання, оскільки у судовому засіданні встановлено усі, передбачені ст.132, 173 КПК України, підстави до задоволення внесеного слідчим клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 132, 170, 171-173, 309, 369-372, 532 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого Обухівського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області про арешт майна, задовольнити.
Накласти арешт, на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено під час проведеного обшуку 30.10.2018 в період часу з 20 год. 02 хв. по 20 год. 14 хв. за аресою: АДРЕСА_2 в ході проведення невідкладного обшуку домоволодіння, а саме, на - ноутбук чорного кольору марки «Dell» та написом «Service TAG Label (71,5x55 mm)», зарядний пристрій чорного кольору із написом «Replacement AC Adapter», сумка чорного кольору із написом «Digital», які поміщено до спец пакету № 3243270;
- металеву статуетку золотистого кольору у формі дзвоника, металеву статуетку золотистого кольору у формі силуета людини, які поміщено до спец пакета № 3160659.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня проголошення ухвали; у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_4