Справа № 367/4466/18
Провадження №2/367/3968/2018
Іменем України
25 жовтня 2018 року Ірпінський міський суд Київської області у складі
головуючої судді Саранюк Л.П.
за участі секретарів с/з Мидловець М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Ірпінського міського суду при судовому розгляді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Ірпінської міської ради Київської області про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-
Позивач звернувся до суду з даним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі Свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 13.10.1993 року виданого Органом приватизації Ірпінського комбінату «Прогрес» згідно з розпорядженням (наказом) НОМЕР_1 від 13 жовтня 1993 року квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належала його батькам: ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Квартира АДРЕСА_1 зареєстрована Ірпінським МБТІ на праві власності і записана у реєстрову книгу № 577 кн. 26-282 23 листопада 1993 року.
Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3.
Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Заповіту ОСОБА_3 не залишив.
Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина (мати позивача) ОСОБА_4, відповідно до правил ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із чоловіком на час відкриття спадщини.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.
Свідоцтво про право на спадщину мати не одержувала.
Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати ОСОБА_4.
Внаслідок її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1.
1/2 частина квартири належала матері на підставі Свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 13 жовтня 1993 року, виданого Органом приватизації Ірпінського комбінату «Прогрес» згідно з розпорядженням (наказом) НОМЕР_1 від 13 жовтня 1993 року; 1/2 частина квартири належала матері в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заповіту ОСОБА_4 не залишила.
Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв позивач, син спадкодавця відповідно до правил ст. 1269 ЦК України шляхом подачі до Ірпінської міської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
08.05.2018 за реєстровим № 3-450 державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 позивачу було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на нараховані кошти згідно постанови Ірпінського міського суду Київської області у справі № 2-а-2772/11 від 11 листопада 2011 року.
Проте при підготовці документів, необхідних для оформлення спадкових прав зясувалось, що відповідно до інформації, наданої Комунальним підприємством Київської обласної ради «Північне бюро технічної інвентаризації» 22.03.2018 за № 287 на запит нотаріальної контори, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності лише за ОСОБА_3, про що свідчить і копія запису з реєстрової книги від 23 листопада 1993 року.
Позивач стверджує, що оскільки квартира зареєстрована за ОСОБА_3, а не на праві спільної сумісної/часткової власності з іншими співвласником, вказаним у правовстановлюючому документі - ОСОБА_4, нотаріусом відмовив йому у видачі Свідоцтва про право на спадшину за законом після смерті матері.
У звязку з вищевикладеним просить суд визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
В судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, заявлені вимоги підтримує у повному обсязі та просить їх задовольнити.
В судове засідання відповідач свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином. До суду від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи без їх участі, проти задоволення позову не заперечують.
Суд, дослідивши письмові докази по справі, вважає позов та таким, що підлягає до задоволення у повному обсязі з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що на підставі Свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 13.10.1993 року виданого Органом приватизації Ірпінського комбінату «Прогрес» згідно з розпорядженням (наказом) НОМЕР_1 від 13 жовтня 1993 року квартира АДРЕСА_1 на праві спільної сумісної власності належала ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Квартира АДРЕСА_1 зареєстрована Ірпінським МБТІ на праві власності і записана у реєстрову книгу № 577 кн. 26-282 23 листопада 1993 року.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3.
Внаслідок смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на належне йому майно, а саме на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.
Заповіту ОСОБА_3 не залишив.
Спадщину після смерті ОСОБА_3 прийняла його дружина (мати позивача) ОСОБА_4, відповідно до правил ч.3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживала разом із чоловіком на час відкриття спадщини.
Спадкова справа після смерті ОСОБА_3 не заводилась.
Свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_4 не одержувала.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4.
Внаслідок її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, а саме на квартиру АДРЕСА_1.
1/2 частина квартири належала ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 13 жовтня 1993 року, виданого Органом приватизації Ірпінського комбінату «Прогрес» згідно з розпорядженням (наказом) НОМЕР_1 від 13 жовтня 1993 року; 1/2 частина квартири належала матері в порядку спадкування за законом після смерті чоловіка, ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Заповіту ОСОБА_4 не залишила.
Спадщину після смерті ОСОБА_4 прийняв ОСОБА_2, син спадкодавця відповідно до правил ст. 1269 ЦК України шляхом подачі до Ірпінської міської державної нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
08.05.2018 за реєстровим № 3-450 державним нотаріусом Ірпінської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_5 позивачу було видано Свідоцтво про право на спадщину за законом на нараховані кошти згідно постанови Ірпінського міського суду Київської області у справі № 2-а-2772/11 від 11 листопада 2011 року.
Проте при підготовці документів, необхідних для оформлення спадкових прав зясувалось, що відповідно до інформації, наданої Комунальним підприємством Київської обласної ради «Північне бюро технічної інвентаризації» 22.03.2018 за № 287 на запит нотаріальної контори, квартира АДРЕСА_1 на праві приватної власності лише за ОСОБА_3, про що свідчить і копія запису з реєстрової книги від 23 листопада 1993 року.
Оскільки квартира зареєстрована за ОСОБА_3, а не на праві спільної сумісної/часткової власності з іншими співвласником, вказаним у правовстановлюючому документі - ОСОБА_4, нотаріусом відмовив позивачу у видачі Свідоцтва про право на спадшину за законом після смерті матері.
Згідно ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 3 ст. 1223 Цивільного кодексу України право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
Згідно ч. 5 ст. 1268 Цивільного кодексу України спадщина належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Згідно ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 Цивільного кодексу України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину, а згідно ст. 16 Цивільного кодексу України засобом захисту свого права є визнання права.
Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову, якщо визнання відповідачем позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб.
Оскільки за життя батькам позивача ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належала на підставі Свідоцтва про право власності на житло НОМЕР_1 від 13.10.1993 року виданого Органом приватизації Ірпінського комбінату «Прогрес» згідно з розпорядженням (наказом) НОМЕР_1 від 13 жовтня 1993 року квартира АДРЕСА_1, позивач як син спадкодавця відповідно до правил ст. 1269 ЦК України прийняв спадщину шляхом подачі до Ірпінської міської державної нотаріальної контори заяви, відповідач позов визнав, то суд прийшов до висновку, що позовна заява знайшла своє підтвердження у судовому засіданні і підлягає до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.15, 16, 392, 1216, 1223, 1268, 1296 ЦК України, ст.ст. 4,12,81,263-268 ЦПК України суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2.
Копію рішення направити сторонам для відому.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: Л.П. Саранюк