01 листопада 2018 р. м. ХарківСправа № 580/1622/18
Харківський апеляційний адміністративний суд
у складі колегії:
головуючого судді: Мінаєвої О.М.
суддів: Бартош Н.С. , Макаренко Я.М.
за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області на рішення Лебединського районного суду Сумської області від 18.09.2018 по справі № 580/1622/18, суддя Бакланов Р.В., м. Лебедин
за позовом ОСОБА_1
до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області , головного інспектора будівельного нагляду Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області Бондаркова Василя Івановича
про визнання незаконною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
Позивач, ОСОБА_1, звернулася до суду з позовом, в якому просила скасувати постанову № 197 у справі про адміністративне правопорушення від 06.10.2017 про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 96 КУпАП, у вигляді штрафу 5100 грн.
Рішенням Лебединського районного суду Сумської області від 18.09.2018р. позов задоволено частково. Постанову у справі про адміністративне правопорушення №197 від 6 жовтня 2017 року, винесену головним інспектором будівельного нагляду УДАБІ у Сумській області Бондарковим В.І. скасовано.
Справу направлено на новий розгляд до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області судовий збір в розмірі 704,80 грн.
Відповідач, Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення скасувати та прийняти постанову, якою в позові відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає доводи щодо правомірності оскаржуваної постанови.
Позивач правом надати відзив на позов не скористався.
Позивачем надано клопотання про відкладення апеляційного розгляду справи, у зв'язку з тим, що їй не було надіслано копію ухвали про відкриття апеляційного провадження разом з апеляційною скаргою.
Між тим, розгляд цієї справи Кодексом адміністративного судочинства України віднесено до окремих категорій термінових адміністративних справ, для яких встановлено особливості строків розгляду та повідомлення учасників справи.
Так, ст. 286 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, відповідно до ч. 5 якої суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку апеляційного оскарження з повідомленням учасників справи.
За приписами ст. 268 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, визначених, зокрема, статтею 286 цього Кодексу, учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
З матеріалів справи встановлено, що копію ухвали про відкриття провадження у справі з повідомленням про день та час розгляду справи направлено позивачу поштовим зв'язком 24.10.2018 року, що підтверджується списком № 8356 згрупованих поштових відправлень листів рекомендованих, поданих у відділення Харків 64 24.10.2018 року. при цьому, 29.10.2018 року секретарем судового засідання передано телефонограму, в якій повідомлено про відкриття апеляційного провадження, день, місце та час розгляду справи, остання отримана позивачем 29.10.2018 року.
Таким чином, враховуючи категорію справи, що розглядається, колегія суддів дійшла висновку щодо відмови в клопотанні позивача про відкладення розгляду справи.
В порядку, визначеному ч. 4 ст. 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах доводів апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 308 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає не задоволенню, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 6 жовтня 2017 року головним інспектором будівельного нагляду УДАБІ у Сумській області Суми прийнято постанову у справі про адміністративне правопорушення №197, якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 96 КУпАП.
Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв'язку з порушенням п. 3,25а* ДБН 360-92**, п.1 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», а саме у зв'язку з тим, що позивачкою протягом 2016 -2017 року самочинно побудовано, без будівельного паспорта та повідомлення про початок виконання будівельних робіт, цегляний сарай, який експлуатується за призначенням, розміром 3,9х6,8 м, на відстані від межі земельної ділянки орієнтовно 0,5 м, водовідвід опадів з покрівлі сараю не облаштований, відстань від сараю до дерев'яного сараю сусідів 2,9 м, до цегляного 4,6 м.
Приймаючи рішення в частині задоволення позову, суд першої інстанції виходив з порушення відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Отже, під час розгляду спорів щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, суд зобов'язаний перевіряти оскаржувані рішення, дії та бездіяльність на їх відповідність усім зазначеним вимогам.
Як встановлено з матеріалів справи, постановою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області № 197 від 06.10.2017 р. ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5100 грн.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 248 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи встановлено, що справа про адміністративне правопорушення, за результатом розгляду якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, розглянута за відсутності ОСОБА_1, при цьому, матеріали справи не містять жодних доказів своєчасного її сповіщення про місце і час розгляду справи.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на отримання 03.10.2018 особисто позивачем рекомендованого листа поштового відправлення з матеріалами перевірки з повідомленням про розгляд справи 06.10.2017 року о 10.00 годині у приміщенні Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого листа.
Між тим, повідомлення про вручення рекомендованого листа або інших доказів на підтвердження вказаних доводів, відповідачем не надано ні до суду першої ні апеляційної інстанції.
А тому, колегія суддів не приймає такі не підтверджені доказами доводи апеляційної скарги.
Таким чином, не маючи даних про своєчасне сповіщення позивача про місце та час розгляду справи, відповідач розглянув справу не у спосіб, що встановлений чинним законодавством України.
Разом з цим, відповідачем порушено права позивача знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази та заявляти клопотання.
Відповідно до ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Таким чином, розгляд справи за відсутності позивача, який не був повідомлений про місце та час розгляду справи, призвів не лише до порушень законних прав позивача на захист, але й до прийняття постанови без з'ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Відповідно до ст. 285 Кодексу України про адміністративні правопорушення постанова по справі про адміністративне правопорушення оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
В оскаржуваній постанові зазначено про направлення її копії позивачу 11.10.2017 р., між тим жодних доказів такого направлення відповідачами не надано.
Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, враховуючи, що відповідач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення діяв не у спосіб, що встановлений чинним законодавством України, оскаржувана постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності є протиправною, при цьому, відповідно до ст. 77 КАС України, відповідачами не надано доказів правомірності своїх дій та рішення.
Враховуючи порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення, що призвело до порушень прав позивача на захист та прийняття рішення без з'ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги щодо обставин самого порушення.
Відповідно до ст. 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення приймає одне з таких рішень, зокрема скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд.
Таким чином, враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку щодо протиправності оскаржуваної постанови саме з підстав порушення процедури розгляду справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог про скасування оскаржуваної постанови та направлення справи на новий розгляд до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області.
Переглянувши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення суд дійшов правильних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права в частині розподілу судових витрат, стягнувши їх на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області, оскільки нормами ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено можливість стягнення судових витрат на користь сторони, якою було понесено такі витрати. При цьому, згідно ч. 4 статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита. У відповідності до правовової позиції наведеної в постанові Верховного Суду України від 13.12.2016 року № 21-1410а16 за подання позивачем або відповідачем - суб'єктом владних повноважень апеляційної/касаційної скарги на рішення адміністративного суду у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у поряду і розмірах, встановлених Законом України «Про судовий збір», сплаті не підлягає. Таким чином, судовий збір сплачено позивачем помилково, а тому відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» підлягає поверненню як надмірно сплачений.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 271, 272, 286, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Сумській області задовольнити частково.
Рішення Лебединського районного суду Сумської області від 18.09.2018 по справі № 580/1622/18 скасувати в частині розподілу судових витрат.
В іншій частині рішення Лебединського районного суду Сумської області від 18.09.2018р. по справі № 580/1622/18 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)О.М. Мінаєва
Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош Я.М. Макаренко