про поновлення строку апеляційного оскарження
Справа № 802/150/16-а
01 листопада 2018 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Франовської К.С.
суддів: Іваненко Т.В. Кузьменко Л.В.
за участю:
секретаря судового засідання: Черняк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Вінницької об'єднаної державної податкової інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 46719,37 грн,
У серпні 2017 року Вінницька об'єднана державна податкова інспекція ГУ ДФС у Вінницькій області звернулась в суд з позовом до про стягнення податкового боргу в розмірі 46719,37 грн.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 р. позов задоволено.
Не погодившись з рішенням, відповідач оскаржила його в апеляційному порядку. Одночасно заявником апеляційної скарги було подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовлено; визнано неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2016.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28.11.2016 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 24.03.2016 у даній справі.
Постановою ВС від 10 квітня 2018 року (справа №802/150/16-а) ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 24.11.2016 та від 28.11.2016 скасовано , справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
23 травня 2018 року ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу відповідача залишено без руху у зв'язку з пропуском строку на апеляційне оскарження та надано десятиденний строк для усунення недоліків, а саме надання обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із наведенням інших поважних причин його пропуску.
08 червня 2018 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження на виконання вимог ухвали цього суду від 23 травня 2018 року. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження відповідач зазначала, що про прийняття постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 р. вона дізналась лише 23 червня 2016 року, а внаслідок скрутного майнового стану та сімейних обставин, не змогла у визначений законом строк реалізувати право на апеляційне сокарження судового рішення.
12 липня 2018 року ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду відповідачу відмовлено в поновленні строку на апеляційне оскарження, оскільки цим судом встановлено, що про оскаржуване рішення відповідач дізналася 23 червня 2016 року, а отже останнім днем для подачі апеляційної скарги було 04 липня 2016 року, однак скаржник подала апеляційну скаргу тільки 13 жовтня 2016 року. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відповідачем не доведено наявності обставин, що перешкоджали їй звернутись до суду в межах строку, визначеного статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та становили об'єктивно непереборні перешкоди, які пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.
12 липня 2018 року ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки причини наведені апелянтом в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Постановою ВС від 28 серпня 2018 року (справа №802/150/16-а, адміністративне провадження №К/9901/57996/18) ухвали Вінницького апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року у справі №802/150/16-а скасовані, справу направлено до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.
Статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент ухвалення постанови суду першої інстанції) передбачено порядок та строки апеляційного оскарження.
Частиною другою вказаної статті визначено, що апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Відповідно до частини третьої статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.
Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Суд апеляційної інстанції встановив, що постанова Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 р. прийнята в письмовому провадженні, без участі сторін. Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 про день та час розгляду судової справи повідомлена не була. Судові повістки про виклик в судові засідання 16 березня та 24 березня 2016 року повернуті поштовим відділенням до суду за закінченням терміну зберігання (т.1 а.с.21-22,28-29).
Копія судового рішення надіслана ОСОБА_1 судом першої інстанції 31 березня 2016 року, проте повернута до суду поштовим відділенням без вручення адресату з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зазначена постанова оприлюднена 19.04.2016 .
Згідно матеріалів справи, 23 червня 2016 року копію постанови суду першої інстанції отримала представник відповідача, адвокат ОСОБА_2., про що є відповідна відмітка на а.с. 59 у т.1.
Отже, строк для оскарження постанови для ОСОБА_1 розпочався 24 червня 2016 року і закінчився 04 липня 2016 року.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подано поза межами цього строку, 13 жовтня 2016 року.
Обговорюючи питання наявності підстав для поновлення ОСОБА_1пропущеного строку на апеляційне оскарження, колегія суддів приймає до уваги наступне.
Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.
Колегія суддів зауважує, що при застосуванні наслідків, передбачених наведеною нормою визначенню підлягає початок перебігу строку звернення до суду, тобто день, з якого особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, і відповідно з якого слід обчислювати строк звернення до суду.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Водночас, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.
Відповідно до вимог ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
В рішенні від 27.06.2000 р. у справі «Ілхан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень звернення до суду у зв'язку з пропуском строку повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосвується автоматично, не має абсолютного характеру і перевіряючи його виконання слід звернути увагу на обставини справи.
У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступ до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи доводи, викладені в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів вважає, що такий строк апелянтом пропущений з поважних причин.
Так, з матеріалів справи вбачається, що відповідачці про ухвалення оскаржуваного рішення стало відомо 23 червня 2016 року і ця обставина підтверджена належними доказами.
Неспростованими залишиились доводи клопотання ОСОБА_1 про складні сімейні обставини, захворювання неповнолітньої дочки, відсутність заробітку і скрутне, у зв"язку із цим матеріальне становище, що стало об'єктивною перешкодою у реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення.
Вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Таким чином, після детального з'ясування обставин справи та аналізу законодавчих норм, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що наявні підстави для забезпечення права особи на суд.
Керуючись ст.ст. 121, 295 КАС України, суд
Заяву ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24 березня 2016 року .
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає .
Головуючий Франовська К.С.
Судді Іваненко Т.В. Кузьменко Л.В.