Постанова від 31.10.2018 по справі 815/2263/18

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 жовтня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/2263/18

Категорія: 6.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Тарасишина О.М.

П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Джабурія О.В.

суддів: Вербицька Н. В. , Кравченко К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2018р. по справі № 815/2263/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання рішення протиправним,

ВСТАНОВИВ:

11.05.2018 ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області (за межами населеного пункту), викладеної у листі №У-25456/0-4-17 від 21.12.2017 р.;

- зобов'язати відповідача повторно розглянути клопотання про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,000 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності на території Криничненської сільської ради Болградського району Одеської області (за межами населеного пункту).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 13.06.2018 о 10 год. 20 хв.

13.06.2018 позивач не з'явився у судове засідання, при цьому був завчасно та належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання, про що свідчить наявна у матеріалах справи розписка про отримання представником позивача копії ухвали про відкриття провадження у справі та призначення справи до розгляду (а.с. 28).

Вважаючи заявлене клопотання про відкладення судового розгляду справи необґрунтований суд першої інстанції прийшов до висновку про неявку позивача без поважних причин, про що було повідомлено позивача згідно телефонограми.

У судове засідання, яке було призначено на 04.07.2018 року позивач також не з'явився, при цьому про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно.

Як вбачається з матеріалів справи позивача було повідомлено телефонограмою про виклик у судове засідання 04.07.2018 року о 10 год. 20 хв. за вказаним у позовній заяві номером телефону. Відповідно до цієї телефонограми позивача про наступне судове засідання було повідомлено 13.06.2018 р., тобто належним чином та завчасно.

Оскільки заявлене клопотання позивача про відкладення судового розгляду від 04.07.2018 р. було визнано судом першої інстанції необґрунтованим та таким, що не підтверджено жодними доказами, ухвалою суду від 04.07.2018 р. було відмовлено в його задоволенні, про що свідчить журнал судового засідання.

За таких обставин судом першої інстанції було визнано другу неявку позивача у судове засідання без поважних на те причин.

У судове засідання 17.07.2018 р. позивач знову не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та завчасно, що підтверджується телефонограмою про виклик у судове засідання 17.07.2018 р. о 16 год. 20 хв. за номером телефону, зазначеним у позовній заяві. Як вбачається з цієї телефонограми позивача було повідомлено 04.07.2018 р., тобто належним чином та завчасно, однак у судове засідання 17.07.2018 р. не з'явився, явку свого представника не забезпечив.

Клопотання представника позивача про відкладення судового розгляду від 13.07.2018 р. судом першої інстанції було визнано необґрунтованим, а викладені у ньому обставини щодо неможливості з'явитись у судове засідання через зайнятість в іншому судовому засіданні не були підтверджені жодними доданими до клопотання доказами.

За таких обставин судом першої інстанції було визнано третю неявку позивача у судове засідання без поважних причин.

Таким чином, позивач не з'явився у судові засідання у судові засідання 13.06.2018 р., 04.07.2018 р., 17.07.2018 р.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області про визнання рішення протиправним про визнання протиправною відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки викладеної у листі №У-25456/0-12724/6-17 від 21.12.2017 р. та зобов'язання повторно розглянути клопотання - залишено без розгляду.

На вказану ухвалу представником ОСОБА_1 було подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати оскаржувану ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23.07.2018 р. та повернути справу до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті.

Згідно до вимог ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст. 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно до вимог ч.5 ст. 205 КАС України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо неявка перешкоджає розгляду справи. Якщо відповідач наполягає на розгляді справи по суті, справа розглядається на підставі наявних у ній доказів.

До позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, положення цієї частини застосовуються лише у разі повторної неявки.

Колегія суддів звертає увагу на той факт, що позивач тричі не з'являвся у судове засідання без надання доказів неможливості з'явитися до судового засідання.

Я було вірно зазначено судом першої інстанції, неприбуття в судове засідання позивача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, є повторним, коли ні позивач, ні його представник вдруге не прибули на розгляд справи і в суду є достовірні докази про те, що обидва рази позивача було належним чином повідомлено.

«Повторність» означає вчинення знову, тобто основною ознакою повторності є здійснення аналогічного, тотожного. При цьому черговість та порядок вчинення дій не впливає на факт їх повторності. А тому «повторне неприбуття», як підстава для залишення позовної заяви без розгляду, означає неявку у судове засідання два чи більше разів без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття протягом усього розгляду справи та не обов'язково двічі підряд.

Як передбачено ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки, учасники справи зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

Крім наявних прав особи, що беруть участь у справі, наділені також певними обов'язками, що кореспондують процесуальним правам інших осіб, та дають змогу здійснювати ефективний розгляд справи судом. При цьому процесуальні права і обов'язки будь-якої особи, яка бере участь у справі, не можуть визнаватися більш або менш важливими ніж права і обов'язки іншої особи, яка бере участь у справі.

Судом першої інстанції було вірно вказано на те, що право на розгляд справи судом протягом розумного строку належить як позивачу, так і відповідачу.

Відповідно до ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Судом, серед іншого враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

З матеріалів справи вбачається, що позивач, неодноразово заявляючи клопотання про відкладення судового розгляду, обґрунтовував їх необхідністю надання додаткових доказів по справі та неможливістю з'явитися до судових засідань в зв'язку з перебуванням у м. Києві, при цьому жодних доказів в обґрунтування поважності причин неявки до судового засідання позивачем надано не було.

Колегія суддів погоджується з доводами суду першої інстанції, що положеннями КАС України не передбачено можливість продовжувати строки розгляду адміністративних справ через недобросовісність учасників процесу та їх неприбуття у судові засідання.

З метою розгляду даної справи по суті судові засідання тричі відкладалися, внаслідок чого судом першої інстанції було зроблено обґрунтований висновок про те, що позивач постійно зловживав своїми процесуальними правами, однак при цьому не дотримувався обов'язків.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон АліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб'єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Колегією суддів встановлено, що заяви про розгляд справи за відсутності позивача до Одеського окружного адміністративного суду не надходило.

Таким чином, враховуючи всі викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду.

Посилання апелянта на те, що ним подавалися до суду клопотання про відкладення судових засідань з різноманітних причин колегією суддів не приймаються, оскільки ці клопотання не були підтверджені належними та допустимими доказами. Крім того, сам факт подання заяви про відкладення розгляду справи не є безумовною причиною для його задоволення та відкладення судового засідання.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Разом з тим колегія суддів роз'яснює позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.

Керуючись ст.ст. 240, 242, 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 23 липня 2018 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В.

Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.

Попередній документ
77536645
Наступний документ
77536647
Інформація про рішення:
№ рішення: 77536646
№ справи: 815/2263/18
Дата рішення: 31.10.2018
Дата публікації: 05.11.2018
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення сталого розвитку населених пунктів та землекористування, зокрема зі спорів у сфері:; землеустрою; державної експертизи землевпорядної документації; регулювання земельних відносин, у тому числі:; розпорядження землями держави (територіальних громад), передача таких земельних ділянок у власність і користування громадянам та юридичним особам
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (31.10.2018)
Дата надходження: 11.05.2018
Предмет позову: визнання протиправною відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки викладеної у листі № У-25456/0-12724/6-17 від 21.12.2017 року та зобов’язання повторно розглянути клопотання
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ТАРАСИШИНА О М
відповідач (боржник):
Головне управління Держгеокадастру в Одеській області
позивач (заявник):
Узунов Петро Пилипович