Справа № 822/1784/18
іменем України
26 жовтня 2018 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.
за участю:секретаря судового засідання Страхарської М.В. позивача: ОСОБА_1 , представників відповідача: Бєломестних О.С., Цехмайструка А.Л.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонського (79) прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Херсонського (79) прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника 79 прикордонного загону Азово - Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 05 квітня 2018 року № 192-ос;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника 79 прикордонного загону Азово - Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 10 квітня 2018 року № 195-ос;
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника 79 прикордонного загону Азово - Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 04 квітня 2018 року № 146-вв;
- поновити старшого лейтенанта ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора прикордонної служби 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " 1 категорії (тип А) 79 прикордонного загону Азово- Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України, включити його до списків прикордонного загону та всіх видів забезпечення з 10 квітня 2018 року та стягнути з Херсонського прикордонного загону Азово - Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу за період 10.05.2018 по день поновлення на службі;
- рішення в частині поновлення на посаді старшого лейтенанта ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора прикордонної служби 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Херсон" І категорії (тип А) Херсонського прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України, включення його до списків прикордонного загону та всіх видів забезпечення, а також в частині виплати на користь ОСОБА_1 середньомісячного грошового забезпечення допустити до негайного виконання.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що проходив військову службу на посаді старшого інспектора прикордонної служби 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Херсон" І категорії (тип А) Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Вказав, що наказом начальника 79 прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 05.04.2018 року №192-ос, його звільнено з військової служби за статтею 26 частиною 6 пунктом "и" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) у запас без права носіння військової форми одягу із застосуванням частини 8, та наказом начальника 79 прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 10.04.2018 року №195-ос - виключено зі списків особового складу прикордонного загону та всіх видів забезпечення.
Зазначив, що підставою його звільнення слугував рапорт начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про те, що 02.04.2018 року під час виконання службових обов'язків в прикордонному наряді "Старший зміни прикордонних нарядів" старший лейтенант ОСОБА_1 не здійснив доповідь по лінії оперативно-чергової служби та не вніс інформацію до бази даних "Гарт-3/П" та "Гарт-5" щодо порушення режиму в пункті пропуску для морського сполучення "Херсонський морський торговельний порт" капітаном судна "ОС-10".
Вказав, що командування загону безпідставно та незаконно оголосило йому дисциплінарне стягнення у вигляді догани.
Вважає наказ начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Азово - Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 05 квітня 2018 року № 192-ос, наказ начальника 79 прикордонного загону Азово - Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 10 квітня 2018 року № 195-ос, та наказ начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Азово - Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 04 квітня 2018 року № 146-вв протиправними та такими, що підлягають скасуванню.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, надавши суду відзив на позовну заяву, в якому вказали, що ОСОБА_1 з 25 липня 2017 року був зарахований до списків особового складу прикордонного загону на підставі наказу начальника Азово-Чорноморського регіонального управління від 14.07.2017 №254-ос, та припису військової частини НОМЕР_2 від 24.07.2017 №30/36, до цього проходив службу у 8 прикордонному загоні (військова частина НОМЕР_2 , м. Бердянськ).
Зазначили, що позивач був призначений на посаду старшого інспектора 4 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Херсон". На момент зарахування до списків особового складу ОСОБА_1 мав два дисциплінарних стягнення "догана", оголошені наказом начальника Бердянського прикордонного загону від 14.06.2017 №388-вв, та наказом начальника Азово-Чорноморського регіонального управління від 25.07.2017 №203-вв.
Зауважили, що за час проходження служби у Херсонському прикордонному загоні на позивача було накладено 3 дисциплінарні стягнення, а саме: "догана" від 07.11.2017, оголошена усно начальником відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 "; "догана" від 05.01.2018, оголошена усно начальником відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 "; "догана", оголошена наказом начальника 79 прикордонного загону від 04.04.2018 №146-вв.
19 лютого 2018 року ОСОБА_1 було попереджено про дострокове розірвання контракту та звільнення з військової служби за статтею 26 частиною 6 (з урахуванням частини 8) пункту "и" (у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Вказали, що в подальшому відповідно до наказу начальника 79 прикордонного загону від 05 квітня 2018 року №192-ос з ОСОБА_1 припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби, наказом начальника 79 прикордонного загону від 10 квітня 2018 року №195-ос останнього виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 11 квітня 2018 року. Просили в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Ухвалою суду від 05 вересня 2018 року закрито підготовче провадження у цій справі, та призначено справу до судового розгляду на 05.09.2018 року о 09:50 год. в приміщенні Хмельницького окружного адміністративного суду.
Суд ухвалою від 05 вересня 2018 року в задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду - відмовив.
Ухвалою суду від 03 жовтня 2018 року у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі №822/1784/18 за позовом ОСОБА_1 до Херсонського (79) прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів, зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представників відповідача, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Встановлено, що 20.04.2017 року між позивачем - ОСОБА_1 та начальником Азово-Чорноморського регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України полковником ОСОБА_2 було укладено контракт про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України. Вказаний контракт було укладено на 5 років з 23.06.2017 року по 22.06.2022 року.
Відповідно до вищевказаного контракту позивач, проходив службу на посаді начальника 2 відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Бердянськ" ІІІ категорії (тип Б) 8 прикордонного загону (І категорії) Азово-Чорноморського регіонального управління (І категорії).
Наказом начальника Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 14.07.2017 №254-ос, ОСОБА_1 переведено для проходження військової служби на посаду старшого інспектора прикордонної служби 4-го відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби "Херсон" ІІ категорії (тип А) Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 від 14.07.2017 року №388-вв "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", та наказом начальника Азово-Чорноморського регіонального управління полковника ОСОБА_4 від 25.07.2017 року №203-вв "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарні стягнення "догана" за порушення вимог Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.12.2008 №1050, від 30.12.2005 №1030, та Дисциплінарного статуту ЗСУ.
19.02.2018 року позивача було попереджено про дострокове розірвання контракту з ініціативи командування у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, про що свідчить аркуш попередження від 19.02.2018 року.
Позивач 20.02.2018 звертався до начальника відділу прикордонної служби "Херсон" із рапортом про надання завірених копій, у тому числі наказів про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності з титульною сторінкою та сторінкою візування наказу, копії службової картки.
Листом від 06.03.2018 за №30/2287 т.в.о. начальника Херсонського прикордонного загону позивачу відмовлено у наданні документів та повідомлено, що запитувані ним документи в загоні відсутні, у повідомленні про місце їх знаходження позивачеві також відмовлено. Стосовно службової картки, позивачеві було запропоновано отримати її у відділі кадрів прикордонного загону, що підтверджується копією листа від 06.03.2018 №30/2287.
11.04.2018 ОСОБА_1 повторно звернувся до начальника Херсонського прикордонного загону з вимогою надати завірені належним чином копії документів, що стосуються переведення військовослужбовця ОСОБА_1 до Херсонського прикордонного загону та копій наказів, які стали підставою для звільнення та виключення зі списків особового складу.
11.04.2018 позивач отримав наказ керівника Херсонського (79) прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 10.04.2018 №195-ос, з якого йому стало відомо, що з 11.04.2018 він виключений зі списків особового складу прикордонного загону та всіх видів забезпечення, як звільненого з військової служби.
Встановлено, що наказом начальника 79 прикордонного загону Азово - Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 04.04.2018 року №146-вв "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", відповідно до рапорту начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " підполковника ОСОБА_5 від 04.04.2018 року про те, що 02.04.2018 року під час виконання службових обов'язків в прикордонному наряді "Старший зміни прикордонних нарядів" старший лейтенант ОСОБА_1 не здійснив доповідь по лінії оперативно-чергової служби та не вніс інформацію до бази даних "Гарт-3/П" та "Гарт-5" щодо порушення режиму в пункті пропуску для морського сполучення "Херсонський морський торговельний порт" капітаном судна "ОС-10", за порушення вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, п.2 глави 5 розділу ІІ Інструкції про службу прикордонних нарядів Державної прикордонної служби України, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення "догана".
Наказом начальника 79 прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 05.04.2018 року №192-ос "По особовому складу", із позивачем припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби за статтею 26 частиною 6 (з урахуванням частини 8) пунктом "и" Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" (у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) у запас без права носіння військової форми одягу. Підставою звільнення позивача слугувало подання начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
Згідно з наказом начальника 79 прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 10.04.2018 року №195-ос "По особовому складу", на підставі наказу начальника 79 прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 05.04.2018 року №192-ос, старшого лейтенанта ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу прикордонного загону та всіх видів забезпечення з 11.04.2018 року, та направлено на військовий облік до Хмельницького ОМВК Хмельницької області.
Позивач вважає, що командування загону штучно створило умови для його звільнення адже безпідставно та незаконно наклало на нього дисциплінарне стягнення, а тому звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.
Згідно ст. 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року №548-XIV, кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Відповідно до пункту "и" частини 6 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, звільняються з військової служби, зокрема, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем.
Згідно із п. 284 Положення про проходження громадянами України військової служби в Державній прикордонній службі України, затвердженого Указом Президента України від 29 грудня 2009 року № 1115/2009, військовослужбовця може бути звільнено з військової служби у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем в разі, коли протягом останніх 12 місяців за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби чи контракту про навчання обов'язків він два або більше разів притягувався до матеріальної, адміністративної, кримінальної або на підставі письмового наказу до дисциплінарної відповідальності.
Під терміном "систематичне невиконання умов контракту" слід розуміти, що система має місце у разі вчинення військовослужбовцем дисциплінарного проступку після застосування до нього дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили. Військовослужбовця може бути звільнено лише за проступок, вчинений після застосування до нього дисциплінарного стягнення за невиконання ним своїх обов'язків, визначених контрактом або за порушення дисципліни.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг встановлено Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до вимог статей 1, 2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.
Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
В силу ст. 4 Дисциплінарного статуту, військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків; не вживати під час проходження військової служби (крім медичного призначення) наркотичні засоби, психотропні речовини чи їх аналоги, а також не вживати спиртні напої під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до ст. 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
Згідно із ст. 68 Дисциплінарного статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Дисциплінарного статуту.
Відповідно до ст. 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Проаналізувавши вказані норми, суд зауважує, що необхідною умовою для звільнення військовослужбовця із військової служби згідно п. "и" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" є, зокрема, неналежне виконання або відмова від виконання військовослужбовцем взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби обов'язків, за умови, що такі дії були вчинені в межах 12 місяців після застосування до військовослужбовця дисциплінарного стягнення, яке не втратило юридичної сили.
Згідно матеріалів справи, позивач неодноразово притягувався до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання або відмову від виконання взятих на себе під час укладання контракту про проходження військової служби обов'язків.
Так, як встановлено з матеріалів справи, та зазначають в судовому засіданні представники відповідача, наказом начальника Бердянського прикордонного загону полковника ОСОБА_3 від 14.07.2017 року №388-вв "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", за порушення дисципліни, вимог ст.ст. 11, 12, 16, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, що виразилось у проведенні недостатньої профілактичної роботи з підлеглим персоналом, щодо заборони розміщення фотоматеріалу військового, службового характеру через Інтернет ресурси, позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді "догани".
Також, наказом начальника Азово-Чорноморського регіонального управління полковника ОСОБА_4 від 25.07.2017 року №203-вв "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", за порушення вимог ст.ст. 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, пунктів 2, 3 наказів Адміністрації Державної прикордонної служби України від 16.12.2008 №1050, від 30.12.2005 №1030 старшого лейтенанта ОСОБА_1 було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у вигляді "догани".
Відомості про вказані стягнення були занесені до службової картки ОСОБА_1 , з якої вбачається, що з накладеним дисциплінарним стягненням - догана (наказ від 14.07.2017 року №388-вв) позивач був ознайомлений 24.07.2017 року, про що свідчать його підпис у вказаній службовій картці.
Водночас, як вказали в судовому засіданні представники відповідача, у зв'язку з накладенням дисциплінарних стягнень на старшого лейтенанта ОСОБА_1 , в тому числі догана (наказ від 25.07.2017 року №203-вв), позивачу було запропоновано ознайомитись зі службовою карткою, але військовослужбовець від підпису про ознайомлення з останньою відмовився. Вказана обставина підтверджується наявною в матеріалах справи копією довідки щодо відмови про ознайомлення зі службовою карткою від 19.02.2018 року.
Також, судом враховано, як зазначили в судовому засіданні представники відповідача, що у позивача були наявні ще два дисциплінарні стягнення оголошені усно начальником відділу прикордонної служби, а саме: догана, 07.11.2017 року, за порушення наказу Адміністрації Державної прикордонної служби України від 10.12.2004 №925 "Про затвердження Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї, боєприпасів та засобів активної оборони в органах Державної прикордонної служби України", затвердженої наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України; догана, 05.01.2018 року, за незадовільну організацію служби у прикордонному наряді "Старший зміни прикордонних нарядів", що виразилось у не доповіді про зміну обстановки на ділянці відповідальності.
Крім того, 19.02.2018 року позивача було попереджено про дострокове розірвання контракту з ініціативи командування, у зв'язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем, про що свідчить аркуш попередження від 19.02.2018 року, з яким позивач особисто ознайомлений під підпис.
Стаття 88 Дисциплінарного статуту ЗСУ надає військовослужбовцям право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові або звернутись до суду у визначений законом строк.
Встановлено, що ОСОБА_1 не погодившись із наказом від 25.07.2017 №203-вв "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" оскаржив його до суду. Так, рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року по справі №2240/2297/18 позовні вимоги ОСОБА_1 до Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України задоволено. Постановлено визнати протиправним та скасувати п.2 наказу начальника Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" від 25 липня 2017 року №203-вв.
Однак, суд не бере до уваги вказане рішення від 18 жовтня 2018 року по справі № 2240/2297/18, оскільки на момент прийняття рішення у цій справі, останнє не набрало законної сили (апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ч.1 ст.295 КАС України).
Разом із тим, суд звертає увагу позивача на те, що наказ про його звільнення з військової служби був прийнятий начальником 79 прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України 05.04.2018 року, тобто до оскарження ОСОБА_1 до Хмельницького окружного адміністративного суду наказу від 25.07.2017 №203-вв "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності".
Водночас, суд зауважує, що до вищестоящого керівництва або до суду накладення дисциплінарного стягнення - догана (наказ від 14.07.2017 року №388-вв) ОСОБА_1 не оскаржував. Тобто, позивач фактично погодився із застосуванням до нього вказаного стягнення.
Доводи позивача про те, що відповідач безпідставно застосував до нього дисциплінарне стягнення у вигляді "догани" згідно з наказом начальника 79 прикордонного загону Азово - Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 04.04.2018 року №146-вв "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності", без проведення службового розслідування та підтвердження вини позивача, не знайшли свого підтвердження з огляду на таке.
Згідно із ст. 84 Дисциплінарного статуту, прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Статтею 85 Дисциплінарного статуту визначено, що службове розслідування призначається письмовим наказом командира, який вирішив притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром, доручено офіцерові чи прапорщикові (мічманові), а у разі вчинення правопорушення солдатом (матросом) чи сержантом (старшиною) - також сержантові (старшині).
Згідно ст. 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир приймає рішення про накладення дисциплінарного стягнення.
Отже, наведені норми надають командиру право провести службове розслідування з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини. Разом з цим, дані норми не передбачають обов'язку командира провести службове розслідування, а тому факт не проведення такого розслідування не може вказувати на порушення порядку притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
Разом із тим, судом враховано, що матеріали справи містять докази, які повністю доводять вину військовослужбовця - ОСОБА_1 у вчиненні правопорушенні (не здійснення доповіді по лінії оперативно-чергової служби та не внесення інформації до бази даних "Гарт-3/П" та "Гарт-5" щодо порушення режиму в пункті пропуску для морського сполучення "Херсонський морський торговельний порт" капітаном судна "ОС-10"), а саме: рапорт щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника відділу прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_1 " підполковника ОСОБА_5 від 04.04.2018 року про те, що 02.04.2018 року під час виконання службових обов'язків в прикордонному наряді "Старший зміни прикордонних нарядів" старший лейтенант ОСОБА_1 не здійснив доповідь по лінії оперативно-чергової служби та не вніс інформацію до бази даних "Гарт-3/П" та "Гарт-5" щодо порушення режиму в пункті пропуску для морського сполучення "Херсонський морський торговельний порт" капітаном судна "ОС-10"; копії письмових пояснень оперативного чергового прикордонного загону підполковника ОСОБА_6 та його помічників від 04.04.2018 року, відповідно до яких вони повідомили, що за час несення служби доповіді про виявлення порушення режиму в пункті пропуску "Херсонський морський торгівельний порт" від чергової служби впс "Херсон" не надходило; копії робочого зошита старшого зміни прикордонних нарядів відділу прикордонної служби "Херсон", робочого зошита чергового техніка (оператора) ІТС "Гарт - 2", робочого зошита №76 помічника начальника зміни ОЧС, в яких відсутня інформація стосовно надходження доповіді про виявлене правопорушення.
Також, матеріали справи містять копію довідки від 10.04.2018 року щодо відмови позивача про ознайомлення з наказом, згідно якої у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення "догана" наказом начальника 79 прикордонного загону (І категорії) Азово-Чорноморського регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України від 04.04.2018 року №146-вв на старшого лейтенанта ОСОБА_1 , йому було доведено зміст вище зазначеного наказу та запропоновано поставити підпис про ознайомлення, але військовослужбовець від підпису про ознайомлення з наказом відмовився.
Суд зауважує, що начальник 79 прикордонного загону Азово - Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України, при прийнятті рішення про звільнення військовослужбовця з підстав систематичного невиконання ним умов контракту, не повинен брати до уваги наявність чи відсутність негативних наслідків, термін проходження служби, рівень знань, тощо, оскільки дані обставини враховуються саме у випадку притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та обрання виду стягнення.
Суд враховує, що на момент прийняття наказу про звільнення ОСОБА_1 в нього було три чинних дисциплінарних стягнення, які на момент прийняття рішення про звільнення зняті з військовослужбовця не були.
Аналогічний правовий підхід викладено в постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року по справі № 802/2306/16-а.
Відтак, в ході розгляду справи судом не встановлено, а позивачем не надано доказів щодо підтвердження протиправності оскаржуваних наказів начальника 79 прикордонного загону Азово - Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України.
Виходячи з наведених обставин у сукупності, суд вважає, що в даному випадку були наявні достатні умови для звільнення позивача із військової служби згідно п. "и" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", а тому спірні накази відповідача є правомірними.
Оскільки, в ході судового розгляду справи встановлено правомірність звільнення позивача, відсутні й підстави задоволення позовних вимог про поновлення позивача на роботі та стягнення на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З врахуванням встановлених під час розгляду справи обставин суд вважає, що на момент прийняття оскаржуваних наказів посадові особи відповідачів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законодавством України.
У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд приходить до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які не підтверджуються достатніми доказами, що свідчить про не обґрунтованість позовних вимог, а отже позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з відмовою в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, судові витрати не стягуються.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Херсонського (79) прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України про визнання протиправними та скасування наказів начальника прикордонного загону Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України від 04.04.2018 року №146-вв, від 05.04.2018 року №192-ос, 10.04.2018 року №195-ос та зобов'язання вчинити дії відмовити в повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 01 листопада 2018 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Херсонський (79) прикордонний загін Азово-Чорноморського регіонального управління Державної прикордонної служби України (вул. Перекопська, 175, м. Херсон, 73036 , код ЄДРПОУ - 14321378)
Головуючий суддя П.М. Майстер