Справа № 819/970/18
29 жовтня 2018 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:
головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області про стягнення заробітку за час вимушеного прогулу, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 20.09.2018 р., просив стягнути середній заробіток за затримку виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 р. у справі № 819/38/16 за період з 07.02.2017 по 20.09.2018 в розмірі 78 203,02 грн. з вирахуванням обов'язкових платежів та зборів.
Позовні вимоги обґрунтовані наступними обставинами.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 по справі №819/38/16 за позов ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, відділу Держгеокадастру у м. Тернополі Тернопільської області, відділу Держземагенства у м. Тернополі Тернопільської області, Головного управління Держземагенства у Тернопільській області частково задоволено, визнано протиправними та скасовано накази про звільнення, поновлено ОСОБА_1 на займаній посаді та стягнуто середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 р. по справі № 819/38/16 - змінено в частині підстави звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, зазначивши підставою звільнення позивача пункт 5 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.
Проте, судове рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на займаній посаді не виконано. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та просить стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за період з 07.02.2017 по 20.09.2018 в розмірі 78 203,02 грн. на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).
Ухвалою суду від 03 вересня 2018 року відкрито провадження у справі та визначено проводити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 21 вересня 2018 року постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено у справі судове засідання на 11 жовтня 2018 року.
Ухвалою суду від 11 жовтня 2018 року розгляд справи відкладено до 22 жовтня 2018 року.
Ухвалою суду, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), в судовому засіданні 22 жовтня 2018 року розгляд справи було відкладено до 29 жовтня 2018 року.
Представник позивача в судове засідання не прибула, направила на адресу суду заяву про розгляд справи у порядку письмового провадження. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання також не прибула та направила суду заяву в якій просила суд розглядати справу в порядку письмового провадження. Заперечує проти позовних вимог в повному обсязі. Свою правову позицію Головне управління виклало у відзиві на адміністративний позов від 27.09.2018.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав та мотивів.
Судом встановлено, що наказом відділу Держземагенства у м. Тернополі Тернопільської області № 28-к від 11.12.2015 ОСОБА_1 звільнено з посади начальника відділу Держземагентства у м. Тернополі Тернопільської області.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 р. по справі №819/38/16 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, відділу Держгеокадастру у м. Тернополі Тернопільської області, відділу Держземагентства у м. Тернополі Тернопільської області, Головного управління Держземагентства у Тернопільській області про визнання незаконним наказу про звільнення, поновлення на посаді та вжиття заходів щодо подальшого працевлаштування задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства земельних ресурсів України від 11.12.2015 р. № 1444-к про звільнення ОСОБА_1 Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держземагенства у Тернопільській області від 11.12. 2015 р. № 185-к про звільнення ОСОБА_1 Визнано протиправним та скасовано наказ відділу Держземагенства у м. Тернополі Тернопільської області від 11.12.2015 р. № 28-к про звільнення ОСОБА_1 Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу Держземагентства у м. Тернополі Тернопільської області. Стягнуто з Головного управління Держземагенства в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.12.2015 р. по 03.03.2016 р. в розмірі 11 116,14 грн., провівши необхідні відрахування. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постанову суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в розмірі 2437,75 грн., відповідно до статті 256 КАС України допущено до негайного виконання.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, апеляційну скаргу Державного агентства земельних ресурсів України - залишено без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 р. по справі № 819/38/16 - змінено в частині підстави звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, зазначивши підставою звільнення позивача пункт 5 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України. В решті постанову суду залишено без змін.
З приводу виконання рішення суду ОСОБА_1 звертався із заявами до Державного агентства земельних ресурсів України з метою поновлення його на відповідній посаді.
Державне агентство земельних ресурсів України листом від 20.05.2016 р. № ДЗА-31-28-0.17-90/23-16 "Про розгляд звернення" повідомило, що 30.03.2016 р. за судовим рішенням у справі № 819/38/16 Тернопільським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист. Для виконання рішення суду, яке набрало законної сили, в примусовому порядку ОСОБА_1 має право звернутися до відповідного органу державної виконавчої служби.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України постановою від 15.06.2016 р. відкрито виконавче провадження ВП № 51428511 про примусове виконання виконавчого листа № 819/38/16, виданого Тернопільським окружним адміністративним судом 30.03.2016 р., щодо боржника Державне агентство земельних ресурсів України.
Державне агентство земельних ресурсів України листом від 17.06.2016 р. № ДЗА-31-28-0.17-99/23-16 "Про розгляд звернення" повідомило, що 03.06.2016 р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 164611120005009059 про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи - відділу Держземагенства у м. Тернополі Тернопільської області.
Невиконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду було предметом розгляду у справі №819/1/17.
Так, постановою суду від 07.02.2017 у справі №819/1/17 адміністративний позов задоволено та стягнуто з Головного управління Держземагенства у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі №819/38/16 за період з 04 березня 2016 року по 06 лютого 2017 року в розмірі 45 244 гривні 02 коп. з вирахуванням обов'язкових платежів та зборів.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017 Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі №819/1/17 - змінено, виклавши другий абзац резолютивної частини постанови в такій редакції: “Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі №819/38/16 за період з 04 березня 2016 року по 06 лютого 2017 року в розмірі 45 244 гривні 02 коп.”
Державне агентство земельних ресурсів України зверталось з заявою про заміну сторони виконавчого провадження (боржника) з Держземагенства України на його правонаступника - Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру, мотивуючи тим, що Державне агентство земельних ресурсів України не може виконати постанову суду, та поновити ОСОБА_1 на посаду начальника відділу Держземагенства у м. Тернополі по тій причині, що боржник, а саме Державне агентство земельних ресурсів України в даний час знаходиться в стані припинення.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 08.06.2017 у справі №819/38/16 заяву задоволено. Замінено боржника Держземагенство України у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі №815/38/16 його правонаступником - Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру.
ОСОБА_1 неодноразово звертався до Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру з метою поновлення його на посаді, однак, постанова суду від 03.03.2016 не виконана.
Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з даною позовною заявою.
Визначаючись щодо правовідносин, що склались між сторонами, суд виходив з наступного.
Відповідно до 254 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, тобто до 15.12.2017) постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. Постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
В силу п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 цього ж Кодексу (в редакції до 15.12.2017), негайно виконуються постанови про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Крім того, відповідно до ч.1 ст. 255, ч.2 ст. 257 цього ж Кодексу (в редакції до 15.12.2017), постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить негайному виконанню, є підставою для його виконання.
Відповідно до вимог ч. 9 ст. 267 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 15.12.2017), особа - позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду.
Тобто, постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року в частині поновлення на посаді та присудження виплати за час вимушеного прогулу в розмірі платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Відповідно до ст. 65 Закону України “Про виконавче провадження” рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.
Також, ст. ст. 235, 236 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України “Про запобігання корупції” іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.
При цьому, відповідно до п. п. 32, 34 постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 1992 року №9 “Про практику розгляду судами трудових спорів” у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 1995 року №348).
Рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Як вже зазначалось, постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 по справі № 819/38/16, зокрема, поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу Держземагентства у м. Тернополі Тернопільської області та стягнуто з Головного управління Держземагенства в Тернопільській області в користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 14.12.2015 р. по 03.03.2016 р. в розмірі 11 116,14 грн., провівши необхідні відрахування.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 26.05.2016 постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 р. по справі № 819/38/16 - змінено в частині підстави звільнення ОСОБА_1 із займаної посади, зазначивши підставою звільнення позивача пункт 5 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України.
Проте, на час розгляду даної адміністративної справи ОСОБА_1 на займаній посаді не поновлено.
У разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки (стаття 236 КЗпП України).
Із наведеної законодавчої норми слідує, що підставою для виплати незаконно звільненому працівнику середнього заробітку є затримка власником або уповноваженим ним органом виконання рішення про поновлення на роботі.
При цьому, обов'язок Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області виплатити позивачу середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі не обумовлюється залежністю від причин, внаслідок яких судове рішення виконане несвоєчасно.
Враховуючи те, що постанова Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 по справі №819/38/16 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу Держземагентства у м. Тернополі Тернопільської області не виконано, суд приходить до висновку, що позивач має право на отримання виплати йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.
Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 23.06.2015 у справі № 21-63а15.
Відповідно до пункту 34 постанови Пленуму Верховного суду України від 06.11.1992 р. №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" рішення про поновлення на роботі вважається виконаним з дня видання власником або уповноваженим ним органом про це наказу.
Як встановлено судом, на час розгляду даної адміністративної справи наказ про поновлення позивача на посаді начальника відділу Держземагентства у м. Тернополі Тернопільської області не видано.
Отже, період з дня постановлення Тернопільського окружного адміністративного суду постанови по справі № 819/38/16 до дня постановлення судового рішення у даній адміністративній справі є часом затримки виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, тобто період з 04.03.2016 р. по 06.02.2017 р. є часом затримки в поновленні позивача на посаді.
Поряд з цим, докази, які б свідчили про те, що впродовж затримки виконання судового рішення про поновлення на роботі, ОСОБА_1 був працевлаштований, стояв на обліку, як безробітній та отримував допомогу по безробіттю чи отримував будь-які інші соціальні виплати відсутні.
Водночас, постановою суду від 07.02.2017 у справі №819/1/17 адміністративний позов задоволено та стягнуто з Головного управління Держземагенства у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі №819/38/16 за період з 04 березня 2016 року по 06 лютого 2017 року в розмірі 45 244 гривні 02 коп. з вирахуванням обов'язкових платежів та зборів.
Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03.05.2017 Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2017 року у справі №819/1/17 - змінено, виклавши другий абзац резолютивної частини постанови в такій редакції: “Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 березня 2016 року у справі №819/38/16 за період з 04 березня 2016 року по 06 лютого 2017 року в розмірі 45 244 гривні 02 коп.”
Відповідно до абзацу третього пункту 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 р. № 9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. Для працівників, які пропрацювали на даному підприємстві (в установі, організації) менш двох місяців, обчислення проводиться з розрахунку середнього заробітку за фактично пропрацьований час. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100 (далі - Порядок № 100).
Відповідно до приписів пункту 2 Порядку №100 слідує, що у разі визначення середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Згідно з пунктом 8 вказаного Порядку №100 Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
У разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_1, загальна сума доходу по заробітній платі в вересні 2015 р. складала 3 359,78 грн., у жовтні 2015 р. - 1 515,80 грн.; фактична кількість відпрацьованих робочих днів в вересні 2015 р. складала 18 днів, у жовтні 2015 р. - 7 днів. Середньоденна заробітна плата позивача на час звільнення з відділу Держземагентства у м. Тернополі Тернопільської області за останні два місяця роботи становила 195,02 грн. ((3 359,78 грн. + 1 515,80 грн.) : (18 днів + 7 днів)).
Згідно листа Міністерства праці та соціальної політики України від 05.08.2016 р. №11535/0/14-16/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік" норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні в період з 07.02.2017 по 31.12.2017 становила 222 дні (в лютому 2017 - 14 днів (повний місяць 20 днів), в березні 2017 - 22 дні, в квітні 2017 - 19 днів, в травні 2017 - 20 днів, в червні 2017 - 20 днів, в липні 2017 - 21 день, в серпні - 22 дні, в вересні 2017 - 21 день, в жовтні 2017 - 21, в листопаді 2017 - 22 дні, в грудні 2017 - 20 днів).
У відповідності до листа Міністерства праці та соціальної політики України від 19.10.2017 № 224/0/103-17/214 "Щодо норми тривалості робочого часу на 2018 рік" норма тривалості робочого часу при 40-годинному робочому тижні в період з 01.01.2018 по 20.09.2018 становила 179 днів (в січні 2018 - 21 день, в лютому 2018 - 20 днів, в березні 2018 - 21 день, в квітні 2018 - 19 днів, в травні 2018 - 20 днів, в червні 2018 - 20 днів, в липні 2018 - 22 дні, в серпні 2018 - 22 дні, в вересні 2018 - 14 днів).
Загальна сума заробітної плати за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання судового рішення про поновлення ОСОБА_1 на роботі за період з 07.02.2017 по 20.09.2018 становила 78 203,02 грн. (195,02 грн. х (222 днів + 179 днів)).
Відтак, суд погоджується з розрахунком позивача стосовно розміру заробітної плати за час вимушеного прогулу, правомірність обчислення якого в судовому засіданні відповідачем не заперечувалась.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що оскільки на час розгляду даної адміністративної справи рішення суду про поновлення на роботі ОСОБА_1 не виконано, то з дня постановлення Тернопільським окружним адміністративним судом постанови по справі № 819/38/16 до дня постановлення судового рішення у даній адміністративній справі позивач має право відповідно до статті 236 КЗпП України на виплату йому середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення.
Таким чином, враховуючи, що постановою суду від 07.02.2017 у справі №819/1/17 стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за затримку виконання постанови суду від 03 березня 2016 року у справі №819/38/16 за період з 04 березня 2016 року по 06 лютого 2017 року в розмірі 45 244 гривні 02 коп., тому на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 по справі №819/38/16 за період з 07.02.2017 по 20.09.2018 в розмірі 78 203,02 грн., з вирахуванням обов'язкових платежів та зборів.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
У ч. 2 ст. 77 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.
Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання та доводяться матеріалами справи, суд дійшов висновку про наявність необхідної сукупності підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області (адреса: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, 46021, код ЄДРПОУ 39766192) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) середній заробіток за затримку виконання постанови Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.03.2016 у справі № 819/38/16 за період з 07.02.2017 по 20.09.2018 в розмірі 78 203 (сімдесят вісім тисяч двісті три) гривні 02 коп., з вирахуванням обов'язкових платежів та зборів.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 31 жовтня 2018 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.