30 жовтня 2018 року Справа № 0840/3035/18 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., розглянувши у порядку письмового за правилами спрощеного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 25-А)
про зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (далі - відповідач або Шевченківське ОУПФУ м. Запоріжжя), в якому позивач просить суд:
зобов'язати відповідача перерахувати та виплатити позивачу пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки з 02.04.2018 із урахуванням різниці, що вже була виплачена;
зобов'язати відповідача виплатити позивачу грошову допомогу, що не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти її місячних пенсій, обчислених із врахуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.
Крім того, просить стягнути з відповідача судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 01 серпня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №0840/3035/18.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що з 24.03.2009 вона перебуває на обліку в Шевченківському ОУПФУ м. Запоріжжя у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику освіти. З 26.03.2009 виплату пенсії за вислугу років припинено у зв'язку з працевлаштуванням на посаду вчителя. З 02.04.2018 позивач набула право на пенсію за віком у відповідності до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на підставі чого звернувся із заявою про призначення пенсії. Відповідачем здійснено не призначення, а переведення з одного виду пенсії на інший, при цьому застосовано показник середньої заробітної плати за 2014, 2015, 2016 роки, а не за 2016 та 2017 роки, як передбачено законодавством при призначенні пенсії за віком. Крім того, відповідачем відмовлено у виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, з підстав, що їй вже призначалася пенсія за вислугу років, а отже дія п. 71 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на неї не розповсюджується. За таких обставин, вважає позовні вимоги обґрунтованими та просить задовольнити позов.
Відповідач у поданому до матеріалів адміністративної справи відзиві (від 28.08.2018 №26869) проти задоволення позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що з 02.04.2018 відповідно до поданої заяви позивача переведено на пенсію за віком. Переведення проводилось відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; чинне законодавство не передбачає можливості призначення пенсії більше одного разу. Вважає, що позивач не має права на виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, оскільки їй у 2003 році призначалася пенсія за вислугу років. Просить відмовити у задоволенні позову.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи приписи п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з 24.03.2009 перебуває на обліку в Шевченківському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Запоріжжя у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», як працівнику освіти.
З 26.03.2009 виплату пенсії за вислугу років припинено у зв'язку з працевлаштуванням позивача на посаду вчителя англійської мови.
З 2003 по 2018 роки позивач продовжувала працювати та отримувати заробітну плату, з якої сплачувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
З 02.04.2018 ОСОБА_1 набула права на вихід на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Того ж дня позивачем подано заяву про призначення/перерахунок пенсії, на підставі якої Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя здійснило переведення ОСОБА_1 з одного виду пенсії на інший.
31.05.2018 позивач звернулась до відповідача із заявами про призначення пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2016 та 2017 роки та виплату одноразової грошової допомоги з підстав, викладених у позові, та одержала відмову, оформлену листом від 14.06.2018 №298/К-1.
Не погоджуючись з такими діями органу Пенсійного фонду, ОСОБА_1 звернулась до суду із даним позовом.
Розглядаючи справу по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV; тут та надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності; пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn );
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Водночас, ОСОБА_1 призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-ІV позивач звернулась вперше.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 29.11.2016 по справі №133/476/15-а.
Крім того, після призначення пенсії за вислугу років ОСОБА_1 продовжувала працювати та сплачувала у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до абзацу другого пункту 4-4 розділу XV Закону №1058-ІV з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 до 02.04.2018 не була пенсіонером в розумінні Закону №1058-ІV, відповідач в даному випадку мав призначити позивачу пенсію, а не перевести з одного виду пенсії на інший, та відповідно при призначенні пенсії застосувати середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.
Щодо позовної вимоги про виплату грошової допомоги, що не підлягає оподаткуванню, в розмірі десяти місячних пенсій, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 7-1 розділу XV Закону №1058-ІV особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Не заперечуючи досягнення позивачем на час звернення з заявою про призначення пенсії за віком пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону №1058-ІV, не заперечуючи того, що позивач на день досягнення пенсійного віку працював на посаді, робота на якій дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону №1058-ІV, не заперечуючи наявності у позивача страхового стажу 30 років, пенсійний орган вказує на те, що право на грошову допомогу мають особи за умови, якщо до часу призначення пенсії за віком їм не призначалась будь-яка інша пенсія.
Тобто, позиція відповідача полягає у тому, що оскільки позивачу раніше призначалася пенсія за вислугу років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення», то під час призначення пенсії за віком у неї відсутнє право на отримання грошової допомоги, яка передбачена 7-1 розділу XV Закону №1058-ІV.
Таку позицію органу Пенсійного фонду України суд вважає необґрунтованою з наступних підстав.
Пунктом 5 Порядку обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1191, грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
Синтаксичний аналіз пункту 7-1 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та пункту 5 Порядку № 1191 дає підстави для висновку, що умовою наявності права на отримання вказаної грошової допомоги є відсутність факту отримання особою будь-якого іншого виду пенсії до моменту виходу на пенсію за віком, при цьому законодавство не ставить право особи на отримання такої допомоги в залежність від розміру або тривалості отримання нею пенсії та часу її призначення, якщо такі обставини мали місце до виходу на пенсію за віком.
Як зазначає ОСОБА_1 в адміністративному позові, пенсію за вислугу років вона не отримувала, її було лише призначено, проте не виплачено; відповідач не спростовує дане твердження у своєму відзиві, жодних доказів, які б підтверджували зворотнє, до суду не надано.
За таких обставин, враховуючи, що поняття «призначення» та «отримання» не є тотожними, а саме факт отримання позивачем будь-якого іншого виду пенсії до 02.04.2018 відповідачем не доведено, дана позовна вимога є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Стосовно стягнення з відповідача судових витрат по справі, суд зазначає наступне.
В обґрунтування понесених витрат до матеріалів справи позивачем подано:
- копію договору про надання правової допомоги від 31.05.2018;
- розрахунок суми оплати за правову (правничу) допомогу, відповідно до якого: консультація, складання заяв - 300,00 грн.; консультація, встановлення обставин справи, збір та копіювання документів, аналіз судової практики - 200,00 грн.; складання та направлення до суду позовної заяви, контроль за станом розгляду справи в суді, отримання копій процесуальних документів - 1 500,00 грн.;
- квитанція про оплату на суму 2 000,00 грн. від 19.06.2018;
- опис робіт, виконаних адвокатом від 26.07.2018.
Згідно ч.ч.1, 3 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За приписами ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Як зазначено Європейським судом з прав людини у п. 268 Рішення по справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (Заява № 19336/04): «Згідно з практикою Суду, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обгрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Ботацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява №34884/97. п.30. ECHR 1999-V).».
Беручи до уваги обмежену кількість питань у цій заяві та провадження, здійснене судом у цій справі, а також той факт, що деякі із заявленої суми витрат (гонорару) не підтверджуються детальним переліком послуг, витрати на які враховані в цих сумах, суд визнає, що заявлені витрати не можна вважати ані неминучими, ані обґрунтованими (див., серед інших джерел, рішення у справі «Ніколова проти Болгарії» (Nikolova v. Bulgaria) [GC], №31195/96, n.79. ECHR 1999 II).
Враховуючи те, що дана справа є справою незначної складності, яка розглядалась у порядку спрощеного провадження, без участі представників сторін, і фактично участь адвоката полягала лише у складанні адміністративного позову, заявлена до стягнення сума витрат не є співмірною з наданими послугами, як того вимагає п.5 ст.134 КАС України, а отже дана позовна вимога задоволенню не підлягає.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною третьою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) до Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 25-А; код ЄДРПОУ 41248959) про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
2. Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 25-А; код ЄДРПОУ 41248959) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки з 02.04.2018 із урахуванням різниці, що вже була виплачена.
3. Зобов'язати Шевченківське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 25-А; код ЄДРПОУ 41248959) виплатити ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) грошову допомогу, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
5. Судові витрати в сумі 1 409 (сімсот чотири) гривень 60 копійок присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1; ІНФОРМАЦІЯ_1) за рахунок бюджетних асигнувань Шевченківського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Запоріжжя (69014, м. Запоріжжя, вул. Карпенка-Карого, буд. 25-А; код ЄДРПОУ 41248959).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 30.10.2018.
Суддя Ю.П. Бойченко