Справа № 214/3533/18
2/214/2161/18
Іменем України
23 жовтня 2018 року, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Чернової Н.В.,
при секретарі - Звади Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, у м. Кривому Розі, цивільну справу №214/3533/18 за позовною заявою ОСОБА_1 (проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4) до ОСОБА_2 (зареєстрований АДРЕСА_4) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеним позовом, в якому просить визнати відповідача таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_5. В обґрунтування свого позову вказала, що з 1992 року по 2002 рік позивач перебувала в шлюбі з відповідачем. За час шлюбу вони придбали у власність квартиру №АДРЕСА_1, якою володіли в рівних частках по Ѕ кожен. Після розірвання шлюбу за взаємною згодою, при поділі спільного майна подружжя, відповідач подарував позивачу свою Ѕ частку спірної квартири і вона на даний час є єдиним власником. Відповідач продовжує проживати в АДРЕСА_6 та не знявся з реєстрації. На вимоги позивача звільнити житлове приміщення та знятись із реєстрації позивачу категорично відмовляє нічим не мотивуючи. Дії відповідача заважають позивачу в повній мірі користуватись придбаним нею в установленому порядку житлом.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала до суду письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила розглянути справу за її відсутності, не заперечувала проти ухвалення рішення в заочному порядку.
Відповідач про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, однак у судове засідання не з'явився, заяв до суду не надавав. В матеріалах справи маються поштові повідомлення де значиться, що відповідач не проживає за вказаною адресою.
На підставі наявних у справі доказів та зі згоди позивача, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Зі змісту п. 25 рішення Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2011 року у справі "Жук проти України", яке підлягає застосуванню відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", вбачається, що суди, розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їм вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їхнє право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав та основних свобод людини, ратифікованої Україною 11 вересня 1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, кожна з яких відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений, і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, у разі не подання відповідачем відзиву, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Суд, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини і визначив відповідні їм правовідносини, які регулюються нормами ЦК України.
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності за номером НОМЕР_3 від 11 травня 2017 року ОСОБА_1 є власником Ѕ частки квартири №АДРЕСА_2. (а.с.8)
Згідно договору дарування від 11.05.2017 року, який посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_3 , зареєстрований в реєстрі за №334, за цим договором ОСОБА_2 передав у власність позивачу ОСОБА_1 майно у власність , а саме Ѕ частку квартири подарував позивачу свою Ѕ частку квартири № АДРЕСА_3.(а.с. 10-11).
Відповідно до рішення Саксаганського районного суду міста ОСОБА_4 від 27 травня 2014 року шлюб між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, який зареєстрований 25 вересня 1992 року відділом реєстрації актів цивільного стану Саксаганського РВК м. Кривого Рогу, актовий запис №825 розірвано. (а.с.12)
Конституцією України (ст. 41) та ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 р. відповідно до Закону від 17 липня 1997р №475/57-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 pоку», «;Протоколу та протоколів N 2, N 4, N 7 та N 11 до Конвенції» закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (статті 316, 317, 319, 321 ЦК).
Гарантуючи права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь-яких порушень його права. Способи захисту права власності передбачені нормами статей 16, 386, 391 ЦК.
Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (статті 379,382 ЦК).
Права власника житлового будинку, квартири визначені ст. 383 ЦК та ст. 150 ЖК, які передбачають право власника використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися житлом на власний розсуд.
Обмеження чи втручання у право власника можливе лише на підставах, передбачених законом.
Відповідно до ч. 1ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Як вбачається із вказаної норми, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду, зокрема, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Відповідно ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Разом з тим, на підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України, враховуючи повне задоволення позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача сплачений позивачем судовий збір у розмірі 704,80 грн. (а.с.1).
Таким чином позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» ст.ст. 316, 317, 319, 321, 383, 391 ЦК України, ст. ст.. 4, 12, 13, 80, 81, 141, 263, 265,280-283, 288 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4) до ОСОБА_2 (зареєстрований АДРЕСА_4) про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням - задовольнити повністю.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_7.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстрований АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_1) на користь ОСОБА_5 (проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4, РНОКПП НОМЕР_2) судовий збір у розмірі 704(сімсот чотири) грн. 80 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення, не подання заяви про перегляд заочного рішення або апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача, оформленою згідно ст.285 ЦПК України та поданою протягом 30 днів з дня його проголошення. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя Н.В. Чернова