Справа № 189/1544/18
3/189/410/18
іменем України
31.10.2018 року суддя Покровського районного суду Дніпропетровської області Чорна О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Покровське адміністративну справу № БД 450364, яка надійшла з Покровського ВП Синельниківського ВП ГУНП у Дніпропетровській області у відношенні:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Покровське Покровського району Дніпропетровської області, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 безробітній,
- за ст. 130 ч. 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
29.08.2018 року о 13:10 годині смт Покровське по вул. Харківська, 17 водій ОСОБА_1 керував мотоциклом SPARK SP 125С-2х без н/з з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме почервоніння очей, нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, про причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи на адресу суду він не направляв. Тому, на підставі ст. 268 КУпАП, суддя вирішив розглядати справу без участі ОСОБА_1, оскільки він належно повідомлений про розгляд справи.
Крім того, оголошення про розгляд справ містяться на офіційному веб-сайті судової влади, що дає особі можливість дізнатися про стан судового провадження.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження». Крім того, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи і, як наслідок, сплив строку, передбаченого законом для притягнення особи до адміністративної відповідальності, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суддя, дослідивши матеріали справи - протокол про адміністративне правопорушення серії БД № 450364 від 29.08.2018 року, письмові пояснення ОСОБА_1, свідків ОСОБА_2, ОСОБА_3, встановив наступне.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Згідно з п. 1.1 Правил дорожнього руху України вони, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Відповідно до п. 1.9 Правил дорожнього руху України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1, згідно його письмових пояснень, 29.08.2018 року вживав алкоголь у себе вдома, після чого сів на мотоцикл та поїхав до магазину за спиртними напоями, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 450364 від 29.08.2018 року, письмових пояснень свідків, він відмовився від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку.
Таким чином, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, його дії вірно кваліфіковані за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення доведена повністю, правопорушник підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Санкція статті 130 КУпАП передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу на водіїв у розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
На виконання вимог ст. 33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, тому суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу, з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП підлягає стягненню з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави.
З огляду на вище викладене та керуючись ст. ст. 23, 33, ч. 1 ст. 130, 251, 252, 283-285, 294 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»,
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі 600 (шістсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. 00 коп. з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_2) в дохід Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 352,40 грн. (триста п'ятдесят дві гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.
Строк звернення постанови до виконання - три місяці з моменту набрання виконавчим документом законної сили.
Суддя О.В. Чорна