ЄУН 193/1406/18
Провадження №2/193/516/18
31 жовтня 2018 року сел.Софіївка
Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:
Головуючого-судді - Кащук Д.А.,
при секретарі - Ратушній В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Софіївка в порядку ст.247 ч.2 ЦПК України без фіксації судового засідання технічними засобами цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини, -
Позивач ОСОБА_1 12 жовтня 2018 року звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину у розмірі 1/4 частині усіх видів заробітку (доходу) до повноліття дитини, починаючи з дня подачі заяви до суду.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що з 2010 року по 2016 рік вона та відповідач ОСОБА_2 проживали як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу.
Від шлюбу з відповідачем мають доньку: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої в свідоцтві про народження записаний ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 виданим 21 листопада 2014 року Відділом ДРАЦС реєстраційної служби Жовтоводського міського управління юстиції у Дніпропетровській області. Актовий запис № 387.
Зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося і з 2016 року вони стали проживати окремо. Крім доньки ОСОБА_3 є ще донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 біологічним батьком якої є також ОСОБА_2, але батьком в свідоцтві про народження не записаний. Діти проживають разом із позивачем та знаходяться на повному її утриманні.
Позивач перебуває на службі в Державній кримінально-виконавчій службі України, працює молодшим інспектором відділу охорони «Софіївська виправна колонія (№45), отримує заробітну плату але її не вистачає на її та двох дітей утримання.
Відповідач офіційно не працевлаштований, але займається тимчасовими роботами, віїздить на заробітки до стран ЄС і має від цього прибутки. Відповідач в змозі надавати матеріальну допомогу на утримання доньки ОСОБА_3. Відповідач інших дітей не має, стягнень по виконавчим документам не проводиться.
На підставі викладеного, позивач просила суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частин усіх видів заробітку (доходу) до повноліття дитини, починаючи з дня подачі заяви до суду, та допустити рішення до негайного виконання в межах сум платежів за один місяць.
Позивачка у судове засідання не з'явилась, надала заяву про розгляд справи без її участі, просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі .
Суд, вислухавши думку сторін по справі, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що позивач від спільного життя з відповідачем має неповнолітню дитину: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьком якої в свідоцтві про народження записаний ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1, виданим 21 листопада 2014 року Відділом ДРАЦС реєстраційної служби Жовтоводського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис № 387 (а.с.3).
Як зазначено в позовній заяві, відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини не надає. Відповідач - фізично здорова людина, працездатний, та може надавати допомогу на утримання дитини до її повноліття.
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ст. 150 Сімейного Кодексу України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.
Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини ООН від 20.11.1989р. (далі - Конвенція), яку було ратифіковано Постановою Верховної Ради України №789-XII від 27.02.1991р. та яка набула чинності для України 27.09.1991р., в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Згідно зі ст. 18 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За ч. 1, 2 ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
08.07.2017 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту прав дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів від 17.05.2017 року № 2037 - VII, відповідно до якого внесено зміни до ст. 182 СК України, а саме: при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК. При цьому необхідно мати на увазі, що зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Що ж до максимального розміру аліментів, які стягуються з боржника, то відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України від 21 квітня 1999 р. N 606-XIV «Про виконавче провадження» він не повинен перевищувати 50 відсотків заробітної плати цієї особи.
Аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову (ст. 191 СК України).
Днем звернення позивача до суду є 12 жовтня 2018 р., оскільки саме цим днем датована позовна заява та подана до суду .
Згідно ч.1 ст. 183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
У відповідності до ст. 430 ч.1 п.1 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, з урахуванням всіх обставин справи, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) до повноліття дитини, починаючи з 12 жовтня 2018 року.
Керуючись п.17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляд справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006 року, ст.ст. 180-183 Сімейного кодексу України, ст.ст.10,12,81,141,263,264,265,268,273,354, 430 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання малолітньої дитини - задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 аліменти на утримання дитини - доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 жовтня 2018 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з відповідача ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 704 грн. 80 коп.
Рішення в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Д.А.Кащук