Справа № 206/4110/18
Провадження № 3/206/1436/18
01 листопада 2018 року суддя Самарського районного суду м. Дніпропетровська Грицаюк Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з УПП в Дніпропетровській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, не працюючої, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу серії АА № 301092 від 08.07.2018 року, ОСОБА_1 08.07.2018 року о 20:40 год. ОСОБА_1 за місцем свого проживання вчинила відносно своєї матері ОСОБА_2 домашнє насилля, а саме умисні дії психологічного характеру, що полягали у висловлюванні нецензурною лайкою, погрожувала фізичною розправою, чим могла бути завдана шкода психологічному здоров'ю, чим вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, про дату час та місце слухання справи повідомлялась належним чином. Постанови про її примусовий привід органами поліції не виконані.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Положення КУпАП відображають принцип індивідуалізації адміністративної відповідальності, який означає відповідність заходу впливу, який обирається для порушника, меті адміністративної відповідальності.
Він передбачає як індивідуальний підхід до застосування примусових заходів залежно від особистих якостей порушника та характеру і обставин вчинення проступку, так і можливість пом'якшення і навіть відмови від застосування заходів відповідальності, якщо її мета може бути досягнута іншим шляхом.
Реалізація принципу індивідуалізації адміністративної відповідальності тісно пов'язана із інститутом звільнення від неї. Адміністративна відповідальність має подвійну мету - захист правопорядку і виховання громадян у дусі поваги до закону та правил співжиття. Зазначену мету можна конкретизувати через дві основні функції адміністративної відповідальності.
Перша з них, репресивно-каральна (або "штрафна"), полягає в тому, що адміністративна відповідальність є, по-перше, актом відплати держави щодо правопорушника, а, по-друге, засобом, який попереджає нові правопорушення.
Друга функція, запобіжно-виховна, тісно пов'язана з попередньою. Вона покликана забезпечити формування в адресатів адміністративно-правових норм мотивів, які б спонукали їх дотримуватись вимог законів, поважати права і законні інтереси інших осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення унеможливлюють встановлення суспільної небезпечності (шкідливості) діяння, протиправності, карності, вини особи.
Стаття 247 КУпАП, чітко передбачає, що закінчення строків накладення адміністративних стягнень є підставою, що виключає провадження у справі на будь-якій стадії. Після виключення провадження втрачається можливість здійснення будь-яких заходів, спрямованих на притягнення особи до адміністративної відповідальності. Це дає підстави стверджувати про відсутність у судді необхідності зясовувати і встановлювати вину чи невинуватість особи в постанові про закриття справи.
Такий висновок судді прямо переплітається з науково-консультативним висновком НКР при ВАСУ, а саме, під час закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення у зв'язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених статтею 38 КУпАП, вина особи не встановлюється.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. У разі ухилення від явки на виклик органу внутрішніх справ або судді районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду цю особу може бути органом внутрішніх справ (міліцією) піддано приводу.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 ухилялась від явки в суд, а її привід органами внутрішніх справ був залишений без виконання, минув 3-х місячний термін для накладення на нього стягнення, оскільки правопорушення було нею вчинено 08.07.2018 року. Таким чином, провадження у справі необхідно закрити у зв'язку з закінченням строків на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Для закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП, достатньо встановити - вид правопорушення, наявність щодо нього спеціального законодавства; момент вчинення правопорушення; строк, що сплив з моменту вчинення правопорушення до моменту розгляду справи судом, провадження підлягає закриттю при закінченні на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Керуючись п.7 ч. 1 ст. 247, ст.ст. 1, 9, 38, 283, 284 КУпАП, суддя,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, закрити у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду в апеляційному окрузі через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з моменту проголошення.
СУДДЯ: Н.М. Грицаюк