Справа № 203/3803/18
Провадження № 1-кп/0203/620/2018
01.11.2018 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська
в складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018040030002070 від 06 вересня 2018 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, з середньою-спеціальною освітою, непрацюючого, раніше судимого 25.07.2018 року Бабушкінським районним судом м.Дніпропетровська за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185 КК України до двох років позбавлення волі з іспитовим строком на один рік, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 185 КК України,
06.09.2018 року, приблизно о 04.00, ОСОБА_4 , перебуваючи на 5 поверху під'їзду в будинку АДРЕСА_2 , побачив спортивний велосипед марки «EDGE DBS», сіро-чорного кольору, вартістю 3575,25 гривень, який на праві власності належить ОСОБА_5 та який був прив'язаний металевим ланцюгом до перил збоку сходинок, після чого, керуючись раптово виниклим злочинним умислом, направленим на таємне викрадання чужого майна, діючи умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, за допомогою заздалегідь заготовленого інструменту, а саме ножиців по металу, відрізав металевий ланцюг, яким був прив'язаний вищезазначений велосипед, та, взявши велосипед у руки, став спускатися сходинами до нижнього поверху будинку, тим самим намагався здійснити його крадіжку, виконавши всі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, оскільки ОСОБА_4 був зупинений випадковим свідком ОСОБА_6 , у зв'язку з чим не зміг розпорядитися викраденим майном на власний розсуд.
В судовому засіданні ОСОБА_4 вину в інкримінованому кримінальному правопорушенні визнав повністю та суду пояснив, що дійсно 06.09.2018 року, приблизно о 04 годині, прийшов до будинку по вул..Тітова м.Дніпро, де на сходинах між четвертим та п'ятим поверхом побачив спортивний велосипед, який був прив'язаний металевим ланцюгом до перил. У нього із собою були ножиці по металу, за допомогою яких він перерізав ланцюг, взяв велосипед та почав спускатися сходинами у низ. Десь між третім та другим поверхом його побачив випадковий чоловік. Він кинув велосипед та намагався втікти, але був затриманий. В скоєному кається.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті і в матеріалах кримінального провадження, та приймаючи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз'яснивши положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст.349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вина ОСОБА_4 в скоєні інкримінованого кримінального правопорушення доведена повністю та його дії правильно кваліфіковані за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадання чужого майна(крадіжка), вчинена повторно.
Призначаючи покарання, суд виходить з положень ст. 65 КК України, а саме - принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових злочинів як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що пом'якшують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного злочину.
Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що останній раніше судимий за вчинення аналогічного злочину, скоїв новий злочин у період іспитового строку, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває.
Обставинами, що пом'якшують покарання є щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
При призначенні покарання суд також приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини. В справі «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним. В справі «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005 року так і в справі «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 року суд зазначив, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Також у справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 року суд встановив, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи.
З таких підстав, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства.
При призначенні покарання обвинуваченому слід застосувати вимоги ст.71 КК України, додавши до призначеного покарання не відбуте покарання за вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25.07.2018 року.
Судові витрати в розмірі 572, 00 гривень за проведення судової експертизи, відповідно до ст. 124 ч.2 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 373, 374 КПК України, суд -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185 КК України, і призначити покарання у вигляді двох років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 25.07.2018 року, остаточно призначивши покарання у вигляді двох років та двох місяців позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді тримання під вартою.
Речовий доказ: велосипед марки «EDGE DBS», який під зберігальну розписку передано потерпілому ОСОБА_5 , залишити останньому за належністю.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат на залучення експерта - 572 (п'ятсот сімдесят дві) гривні 00 копійок.
На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.
Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою.
Суддя ОСОБА_1