Справа № 310/53/17
2-п/310/35/18
11 вересня 2018 року м. Бердянськ
Бердянський міськрайонний суд
Запорізької області
в складі: головуючого судді - Крамаренка А.І.
при секретарі - Корнієнко Н.І.
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення,
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить скасувати заочне рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.02.2018 року по справі №310/53/17 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_1, яка діє в свої інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - орган опіки та піклування виконавчого комітету Бердянської міської ради, про усунення перешкод у володінні та користуванні нерухомим майном шляхом виселення.
Зазначає, що у судове засідання, призначене на 19.02.2018 року, про яке вона дізналася лише з тексту заочного рішення суду, вона не з'явилась по незалежним від неї причимам, тому що не знала про час та місце його проведення. Також вона не могла скористатись послугами адвоката.
Вказує, що вона була позбавлена можливості надати суду документи, щодо обставин справи, які не вивчалися в судовому засіданні і мають значення для встановлення фактів, а саме щодо її проживання спірній квартирі, знаходження там її особистих речей, поважності причин її проживання за місцем реєстрації, яка є підставою для збереження за нею житлового приміщення.
В судове засідання ОСОБА_1, повідомлена за місцем реєстрації про час та місце розгляду справи, не з'явилась, що не перешкоджає розгялу заяви (ч.1 ст. 287 ЦПК України).
ОСОБА_4 в судовому засіданні просив залишити без задоволення заяву ОСОБА_1 Пояснив, що справа тривалий час перебувала в провадженні суду, ОСОБА_1 була обізнана щодо розгляду даної справи, була присутньою в декількох судових засіданнях, а отже мала можливість подати докази.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Заочним рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 19.02.2018 року задоволено позов ОСОБА_4 - зобов'язано ОСОБА_5, ОСОБА_1 усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні ОСОБА_4 нерухомим майном - квартирою АДРЕСА_1, шляхом виселення ОСОБА_5, ОСОБА_1 та малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_1.
Копію заочного рішення суду ОСОБА_1 отримала 14.05.2018 року і 04.06.2018 року подала заяву про його перегляд.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини проголошено право на справедливий судовий розгляд.
З практики Європейського Суду випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній стороні була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
За змістом ст. ст. 5, 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах рівності сторін, змагальності та диспозитивності.
Статтею 288 ЦПК України передбачено, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Отже головними умовами для скасування заочного рішення є поважність причини не з'явлення відповідача в судове засідання і докази, на які посилається відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення спору. Наявність одночасно цих двох умов дає підстави для скасування заочного рішення суду.
З матеріалів справи вбачається, що справа неодноразово призначалася до розгляду (13.02.2017 р., 13.03.2017 р., 24.03.2017 р., 10.04.2017 р., 26.04.2017 р., 19.05.2017 р., 22.08.2017 р., 06.09.2017 р., 04.10.2017 р., 11.10.2017 р., 31.10.2017 р., 16.11.2017 р., 05.12.2017 р.) і була розглянута 19.02.2018 р.
В судових засіданнях 22.08.2017 р., 11.10.2017 р., 31.10.2017 р. ОСОБА_1 була присутня і розгляд справи відкладався за її заявами для подання додаткових доказів та звернення за правовою допомогою (укладення договору з адвокатом). Проте, будь-яких доказів на спростування позовних вимог ОСОБА_1 до суду не було подано.
Отже, твердження ОСОБА_1, на які вона посилається в заяві про перегляд заочного рішення, не спростовують висновки суду, а тому не мають істотного значення для правильного вирішення справи.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування заочного рішення.
У відповідності до ч.4 ст. 287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 260, 263-264, 285-288 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1, яка діє в своїх інтересах та в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення залишити без задоволення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя А.І. Крамаренко