Справа № 308/12264/18
30 жовтня 2018 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судових засідань - ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області капітана поліції ОСОБА_3 , погоджене прокурором ОСОБА_4 , про арешт майна, -
З внесеного клопотання та матеріалів, доданих до нього, встановлено, що Ужгородський РВП Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070170001292 від 26.10.2018 року за ст. 128 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.10.2018 року в чергову частину Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУНП надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 25.10.2018 року о 19:12 год. в КЗ «Ужгородська районна лікарня» доставлено ОСОБА_5 з колотою рваною раною живота справа, яку отримав при побутовій сварці з дружиною.
В ході проведення досудового розслідування встановлено, що 25.10.2018 року громадянка ОСОБА_6 в ході сварки зі своїм чоловіком ОСОБА_7 за місцем їх проживання в АДРЕСА_1 , спричинила останньому один удар ножем в область живота справа. В результаті даного ножового поранення ОСОБА_5 було госпіталізовано до КЗ «Ужгородська районна лікарня» із діагнозом: проникаюче ножове поранення черевної порожнини.
25.10.2018 року громадянка ОСОБА_6 надала письмову заяву про дозвіл на проведення огляду за місцем свого проживання, а саме АДРЕСА_1 .
25-26.10.2018 року слідчим СВ Ужгородського РВП Ужгородського ВП ГУ НП в Закарпатській області лейтенантом поліції ОСОБА_8 було проведено огляд місця події, а саме огляд житлового приміщення, за адресою АДРЕСА_1 .
В ході огляду житлового приміщення за адресою АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено:
-слід одорологічного походження вилучений із рукоятки ножа;
-рушник із слідами бурого кольору;
-кухонний ніж із столу кімнати будинку;
-змив речовини бурого кольору схожої на кров.
Зважаючи на те, що вказані речі та предмети вважаються предметами, що були об'єктами кримінально протиправних дій, їх перебування на зберіганні у третіх осіб, створює високі ризики до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, перетворення, передачі вказаного майна, що, своє чергою, унеможливить виконання завдань кримінального провадження, передбачених ч. 1 ст. 2 КПК України.
При цьому слід врахувати, що перебування вказаного речей та предметів на зберіганні у третіх осіб у зв'язку з їхньою заінтересованістю, що може виразитися у пошкодженні, перетворенні, псуванні, приховуванні згаданого вище майна, може вплинути повноту та достовірність проведеної експертизи.
Потрібно також врахувати, що без наявності вказаних речей та предметів до останнього не видається можливим проведення низки експертних досліджень та слідчих дій.
Клопотання мотивоване тим, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, а також те, що у разі задоволення вказаного клопотання може бути виконане завдання арешту, передбаченого ч. 1 ст. 170 КПК України, тобто запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення збереження речових доказів, задля захисту особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорони прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження. А тому слідчий просить накласти арешт на слід одорологічного походження вилучений із рукоятки ножа, рушник із слідами бурого кольору, кухонний ніж із столу кімнати будинку, змив речовини бурого кольору схожої на кров, які вилучені із будинку АДРЕСА_1 .
У судове засідання слідчий не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі.
Власник майна в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду клопотання був належним чином повідомлений.
На підставі ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчий суддя вважає можливим розглянути клопотання без його участі.
Згідно з ч. 4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Враховуючи, що стороною кримінального провадження доведено необхідність накладення арешту на майно, а також з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення.
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Керуючись ст.ст. 170, 171-173, 175, 309, 395, 532 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на слід одорологічного походження вилучений із рукоятки ножа, рушник із слідами бурого кольору, кухонний ніж із столу кімнати будинку, змив речовини бурого кольору схожої на кров, які вилучені із будинку АДРЕСА_1 .
Заборонити використання та розпоряджання вищевказаними речами та визначити місце їх зберігання за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя Ужгородського
міськрайонного суду ОСОБА_1