180/2219/18
у справі про адміністративне правопорушення
30 жовтня 2018 р. м. Марганець
Суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області Янжула О.С., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли з Марганецького ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Вірменії, громадянина України, зареєстрованого та
мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1, не працюючого,-
за ч. 3 ст. 178 КУпАП, -
17 жовтня 2018 року о 00 годині 10 хвилин ОСОБА_1, знаходячись у громадському місці - на зупинці громадського транспорту «Кінотеатр», що по вул. Єдності в м. Марганці Дніпропетровської області, розпивав алкогольний напій, а саме: пиво «Львівське-Світле», ємністю 0,5 літри, міцністю 4,5 проміле та двічі протягом року про, що працівниками поліції було складено протокол за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 178 КУпАП України.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обста-вин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне право-порушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управ-ління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопо-рушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У судовому засіданні правопорушник ОСОБА_1 свою провину у вчинені даного правопорушення визнав повністю, у скоєному розкаявся та прохав суд суворо його не карати.
Провина ОСОБА_1 у вчинені зазначеного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ГР №242686 від 17.10.2018 року та поясненнями самого правопорушника, відповідно до яких він дійсно вчинив зазначене правопорушення за вищевикладених обставин.
Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.178 КУпАП.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, беру до уваги характер вчиненого правопорушення, особу ОСОБА_1 те, що в скоєному розкаявся, не працює, всі обставини справи в їх сукупності та вважаю, що до нього слід застосувати адмініст-ративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави, що буде необхідним для його вип-равлення та достатнім для виконання завдань КУпАП.
Підстави для застосування іншого, більш м'якого або суворого стягнення, відсутні.
Згідно з Перехідними положеннями Податкового кодексу України (пункт 5 підрозділу 1 розділу ХХ), якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Таким чином, для розрахунку розміру штрафу по призначеному покаранню суд за один неоподатковуваний мінімум доходів громадян приймає суму в розмірі 17 гривень.
Такої ж позиції дотримався Верховний Суд України під час винесення постанови від 01 жовтня 2015 року по справі №5-154кс15, що перебувала на розгляді судової палати у кримінальних справах цього суду.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, на яку накладено таке стягнення, підлягає стягненню судовий збір в розмірі 352,40 грн.
Керуючись ст. ст. 24, 33, 40-1, ч.3 ст. 178, 276,277, 283-285 КУпАП, -
Визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного право-порушення, передбаченого ч. 3 ст.178 КУпАП, та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 102 (сто дві) гривні.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 352,40 гривень.
Штраф повинен бути сплачений згідно зі ст.307 КУпАП протягом 15 днів від дня вручення (отримання) постанови за справою про адміністративне правопорушення в установу банку.
Копія платіжного документу подається до суду.
Своєчасно не сплачений штраф буде примусово стягнутий із заробітної плати чи іншого заробітку, пенсії або стипендії відповідно до чинного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП в разі несвоєчасного сплачення штрафу і виконання постанови в примусовому порядку, з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений у відповідній статті КУпАП , витрати на облік зазначеного правопорушення. Розмір витрат визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про засто-сування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу, а також постанов, прийнятих за результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, перед-бачені статтею 185-3 цього Кодексу.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя: О. С. Янжула